Огляд головних подій 2023 року в світі
Яким був у світі рік, що минув? Огляд основних подій, які створили картину 2023 року...
Ştefan Stoica, 06.01.2024, 06:14
Масштабна
атака ХАМАСу на Ізраїль
7
жовтня минулого року бойовики руху ХАМАС вторглися на територію Ізраїлю із
Сектора Гази і влаштували масові вбивства в прикордонних містах і на музичному
фестивалі. Який проходив в той час. Кількість загиблих склала близько 1200
осіб, у тому числі діти. 240 осіб, в тому числі літі особи та діти, були взяті
в заручники. Масштаб і жорстокість нападу здивували і жахнули Ізраїль та
демократичний світ. Кадри звірств, скоєних терористами ХАМАС, важко або навіть
неможливо дивитися, визнали члени парламентів, в тому числі Румунії, яким вони
були показані пізніше. Ізраїльська поліція розслідує можливі випадки
сексуального насильства з боку членів ХАМАС, включаючи групові зґвалтування і
каліцтва. Військова відповідь Ізраїлю полягала в масованих повітряних ударах по
Газі, за якими послідувала широкомасштабна наземна операція із заявленою метою
ліквідації ХАМАСу. Гуманітарна ситуація в Газі, одному з найбільш
густонаселених регіонів світу, стрімко погіршилася до рівня, що викликає
занепокоєння. Ізраїль, який критикують за масштаби руйнувань, спричинених
військовими операціями, покладає на ХАМАС усю відповідальність за тяжке
становище палестинського цивільного населення, оскільки угруповання розбудувало
величезну підземну військову інфраструктуру в цивільному просторі. Крім того,
на думку аналітиків, ХАМАС тримає населення в полоні ідеології ненависті.
Тимчасове перемир’я дозволило звільнити кілька десятків ізраїльських заручників
в обмін на палестинських в’язнів і збільшити гуманітарну допомогу Газі. За
даними ООН, понад дві третини з 2,4 мільйона мешканців Сектору Газа були
змушені покинути свої домівки. Кількість загиблих цивільних осіб перевищила 22 тисячі.
Румунія евакуювала з Гази понад 300 своїх громадян і членів їхніх сімей, на
їхнє прохання.
Другий
рік війни в Україні
У
червні минулого року українські військові розпочали контрнаступ, який, як
очікувалося, мав бути успішним, підживлюючи надії на те, що агресор – Росія
зробить рішучі кроки назад у війні, яку вона розв’язала у 2022 році. Незважаючи
на мільярди доларів західної військової допомоги, Україні вдалося відвоювати
лише невеликі міста на півдні та сході. Війна в Газі частково відвернула увагу
від подій в Україні, яка не приховувала своїх побоювань щодо зменшення допомоги
від західних союзників. І ці побоювання певною мірою виправдалися: Конгрес США
завершив 2023 рік, так і не затвердивши пакет допомоги Україні на мільярд
доларів через розбіжності між республіканським і демократичним таборами на чолі
з президентом Джо Байденом. З іншого боку, розсекречений звіт американської
розвідки, опублікований минулого року, оцінює, що Росія втратила в Україні
понад 315 тис. військовослужбовців, або 87% військ, задіяних у війні, сотні
літаків і тисячі танків. За словами Генерального секретаря НАТО Єнса
Столтенберга ці втрати підкреслюють стратегічну помилку президента Владіміра
Путіна у вторгненні в Україну, в результаті чого Росія стала слабшою політично,
військово та економічно. Уперше з початку війни невеликі інциденти, пов’язані з
війною, зачепили Румунію. Декілька безпілотників, використаних під час атак
Росії на українську дунайську портову інфраструктуру, впали на території
Румунії, або зайшли у румунський
повітряний простір.
Співпраця
між Румунією та Україною
2023
рік видався одним з найбільш важливих в історії співпраці між Румунією та
Україною і став винятковим роком в історії двосторонніх відносин двох країн. В
умовах повномасштабної війни, яку Росія розпочала проти неї майже два роки
тому, Україна знайшла в Румунії надійного друга, який неодноразово підставив плече допомоги у дуже
складні, часом, вирішальні для Києва моменти. Протягом цього року сторони
зуміли посилити двосторонній діалог та вирішити ряд спірних питань, які роками
заважали розбудові двосторонніх стосунків. Румунія продовжила зусилля зі
збільшення своїх транзитних потужностей для українського зерна з 2 до 4
мільйонів тонн щомісяця, в результаті чого через румунську територію пройшло
транзитом майже 60% від загального обсягу експорту зерна з України. 10 жовтня президент
України Володимир Зеленський прибув до Бухареста з першим візитом, під час
якого отримав запевнення, що Румунія продовжуватиме підтримувати Україну на
всіх рівнях, доки це буде необхідно. Знаковим моментом візиту стало підписання
двома лідерами політичної декларації, згідно з якою двосторонні відносини
виводяться на рівень Стратегічного партнерства. Робочими візитами обмінялися і
глави урядів двох країн. У серпні до Румунії прибув Денис Шмигаль, який
обговорив зі своїм румунським колегою Марчелом Чолаку питання двостороннього
торговельно-економічного співробітництва, шляхи нарощування товарообігу та
подальші напрямки поглиблення відносин між Румунією та Україною на всіх
рівнях. Глави урядів торкнулися й
актуальних питань регіональної співпраці і безпеки, спільної протидії
агресивній політиці Кремля та російському гібридному впливу, в тому числі у
Республіці Молдова. 18 жовтня Марчел Чолаку на чолі чисельної урядової делегації
здійснив візит до Києва, де відбулося перше спільне засідання урядів Румунії та
України, за підсумками якого було підписано сім важливих документів, які
сприятимуть подальшій консолідації українсько-румунської співпраці у різних
сферах.
Фінляндія
у НАТО, Україна і Молдова ближче до ЄС
Російська
агресія проти України мала серйозні геополітичні наслідки: вона змусила Швецію
та Фінляндію відмовитися від нейтралітету та військової позаблоковості і
викристалізувала проєвропейський вибір України та її меншого сусіда, Республіки
Молдова, яка стала побічною жертвою війни. 4 квітня 2023 року, менш ніж через
рік після своєї заявки, поданої на тлі небезпеки, яку становило вторгнення
Росії в Україну, Фінляндія стала 31-ю країною-членом Північноатлантичного
альянсу. 1300-кілометровий кордон Фінляндії з Росією практично вдвічі перевищує
кордон останньої з НАТО. Якщо до вторгнення президент Путін хотів бачити менше
НАТО в Європі, особливо поблизу Росії, то після вторгнення він отримав прямо
протилежний результат. І Швеція неодмінно піде за Фінляндією. Що стосується
Європейського Союзу, то в грудні минулого року його лідери вирішили розпочати
переговори про вступ з Україною та Республікою Молдова, які отримали статус
кандидата на вступ у 2022 році. Президент України Володимир Зеленський назвав
це рішення перемогою для своєї країни і для Європи, перемогою, яка мотивує і
зміцнює, а президентка Республіки Молдова Майя Санду заявила, що досягнутий успіх – це
заслуга всього суспільства, всіх тих, хто обирає демократію і процвітання. Президент
Румунії Клаус Йоганніс, який був поруч з двома державами-кандидатами з самого
початку їхнього європейського курсу, у Брюсселі назвав 14 грудня історичним
днем, який настає після значного прогресу, досягнутого Києвом і Кишиневом у
плані втілення реформ, яких вимагає Європейська комісія.
Руйнівні
землетруси та пожежі у найспекотніший рік в історії Землі
На
початку лютого потужний землетрус, який увійшов до списку найбільш руйнівних за
останні 100 років, спустошив південний схід Туреччини та частину Сирії. Він
забрав 56 тисяч життів, у тому числі 6 тис. у Сирії. Ще один сильний землетрус
стався у вересні в центральній частині Марокко, в результаті якого загинуло 3
000 людей. З іншого боку, згідно з аналізом даних Служби зміни клімату
Європейського Союзу «Copernicus» 2023 рік став найтеплішим роком за всю історію
спостережень. Вчені попереджають, що планета продовжуватиме нагріватися доти,
доки викиди парникових газів продовжуватимуть зростати. Рекордні температури
супроводжуються посухами, лісовими пожежами та штормами. У Канаді згоріло понад
18 мільйонів гектарів лісу, а 200 000 людей були змушені покинути свої домівки.
Греція та Гаваї також стикалися з сильними пожежами.
Коронація
Чарльза ІІІ
6
травня минулого року відбулася пишна церемонія коронації короля Великої
Британії Чарльза ІІІ. Чарльз став королем у вересні 2022 року, після смерті
своєї матері Єлизавети II. Це була перша за 70 років коронація глави держави у
Великій Британії. Через місяць після цього Чарльз III здійснив приватний візит
до Румунії, країни, яка, за його словами, йому дуже близька. Великий
шанувальник Трансільванії, він брав участь у збереженні культурної спадщини
Румунії, купуючи і реставруючи старі будинки в сільській місцевості і рятуючи
їх від руйнування.