17 – 23 вересня 2023 року
Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...
Corina Cristea, 23.09.2023, 12:09
Президент
Клаус Йоганніс в ООН
Розширений
Чорноморський регіон повинен бути
захищений від наслідків війни Росії
проти України – заявив президент Румунії
Клаус Йоганніс
у своєму виступі на 78-й сесії Генеральної
Асамблеї ООН. Виступаючи з трибуни ООН,
глава держави заявив, що ця війна
показала, що Чорне море вимагає більшої
уваги на глобальному рівні, оскільки
воно має стратегічне значення для
трансатлантичної безпеки. Клаус
Йоганніс також закликав Росію розблокувати
транспортування українського зерна
через Чорне море і звинуватив Москву в
поглибленні світової продовольчої
кризи. Тема українських зернових також
обговорювалася на зустрічі з Президентом
України Володимиром Зеленським,
Президентом Європейської комісії
Урсулою фон дер Ляєн та віце-прем’єр-міністром
Болгарії Марією Габріел. Глава румунської
держави заявив, що були знайдені рішення
для управління експортом українського
зерна, а саме створення системи дозволів,
щоб не постраждали румунські фермери.
Говорячи
про транзит українського збіжжя Клаус
Йоганніс закликав до «націленого на
рішення» підходу. «Іншого
зараз і не може бути. Ми дуже добре
обізнані про цю проблему. У Румунії
маємо скарги фермерів, стикаємося з
конкретними проблемами цього транзиту,
які потрібно вирішити, але, на мою думку,
не можна зосереджуватися на блокуванні
транзиту зерна або робити з цього питання
національної політики»,
– додав глава держави. Президент
Йоганніс наголосив на необхідності і
надалі забезпечувати транзит зерна з
України. «Значна
частина цього транзиту проходить через
Румунію і, з іншого боку, надзвичайно
важливо управляти незадекларованим
експортом цієї продукції, наприклад,
на румунські ринки, і разом з українською
стороною румунський уряд знайшов
рішення, які також були погоджені з
Єврокомісією»,
– додав Клаус Йоганніс. Президент
заявив, що Румунія не залишить своїх
найбільш вразливих партнерів
напризволяще. «Наш
регіон, розширений Чорноморський регіон,
повинен бути захищений від наслідків
війни Росії проти України, від її
гібридної війни та злоякісного втручання.
Румунія послідовно виступає за те, щоб
так звані затяжні або заморожені
конфлікти в регіоні залишалися на нашому
пріоритетному порядку денному. Румунія
також була в авангарді підтримки
вразливих партнерів у регіоні в
багатовимірному плані. Ми надали значну
підтримку нашому сусіду, Республіці
Молдова, країні, яка найбільше постраждала
від війни, звичайно після України. Румунія
не залишить своїх найбільш вразливих
партнерів, які потребують її підтримки».
У
своєму виступі перед світовими лідерами
на Генеральній Асамблеї ООН Клаус
Йоганніс
також заявив, що Румунія стурбована
наслідками зміни клімату, забрудненням
навколишнього середовища та енергетичної
нестабільності і докладає видимих
зусиль для боротьби з ними.
Експорт українського зерна через Румунію
Міністр сільського
господарства Румунії Флорін Барбу та міністр аграрної
політики та продовольства України Микола
Сольський на цьому тижні домовилися
протягом 30 днів напрацювати спільний план подальшої співпраці щодо експорту
зерна. Під час онлайн-зустрічі, міністри обговорили
питання співробітництва в аграрному секторі між Румунією та Україною і наголосили на умовах та
механізмах експорту
української сільськогосподарської продукції до Румунії. Міністр сільського господарства Румунії оголосив, що Бухарест спільно з Києвом протягом місяця працюватимуть над
планом контролю за експортом зерна, який допоможе захистити румунських
фермерів. Він заявив, що протягом 30 днів, через які має набути чинності система
контролю експорту в Україні, Румунія створить «чітку процедуру ліцензування
імпорту для румунських фермерів та переробників». Флорін Барбу зазначив, що Румунія і надалі допомагатиме Україні в питанні експорту і
транзиту агропродукції. Румунський міністр також високо оцінив наданий Україною
план дій щодо експорту зерна. Своєю чергою Микола Сольський подякував за підтримку і зазначив, що пропозиції
Румунії щодо постачання зернових прийнятні, а Україна готова їх врахувати. Нагадаємо, що Румунія послідовно підтримувала імпорт та транзит
українського зерна через свою територію, навіть коли інші країни Центральної
Європи запроваджували ембарго у першій половині 2023 року. Наприкінці серпня румунський прем’єр
Марчел Чолаку заявив, що Румунія подвоїть пропускну спроможність порту Констанца та дунайського
судноплавного маршруту протягом двох місяців, аби допомогти Україні
експортувати зерно.
Румунія
та цілі сталого розвитку
У
Нью-Йорку президент Румунії також
виступив на Саміті Цілей сталого
розвитку, що відбувся в рамках Генеральної
Асамблеї ООН. З цієї нагоди він заявив,
що Румунія вже досягла 62% своїх національних
цілей з реалізації Порядку денного у
сфері сталого розвитку до 2030 року,
зробивши значний прогрес у сфері захисту
навколишнього середовища та пом’якшення
наслідків зміни клімату. Президент
сказав присутнім, що Румунія є партнером
у побудові сталого суспільства та
економіки і зазначив, що протягом семи
років, що залишилися до 2030 року, міжнародне
співтовариство повинно активізувати
свою співпрацю, тому що дії, які приносять
результати, неможливі без єдності,
солідарності та активної участі в
багатосторонніх рамках.
Законопроект
про нові фіскально-бюджетні заходи на
громадському
обговоренні
Міністерство
фінансів Румунії винесло
на громадське обговорення законопроєкт про нові
фіскально-бюджетні заходи, який майже
два місяці обговорювався двома членами
правлячої коаліції, СДП та НЛП. Проєкт,
за який візьме
відповідальнісь уряд,
передбачає, що мікропідприємства будуть
оподатковуватися за ставкою 1%, якщо
вони зароблятимуть
менше 60.000 євро. Якщо вони перевищують
цей рівень, то оподатковуватимуться за
ставкою 3%. Така ж ставка застосовується
до компаній, що займаються розробкою
програмного забезпечення, комп’ютерними
іграми,
юридичними та медичними послугами.
Працівники сфер
будівництва
та харчової промисловості також
сплачуватимуть медичне страхування, а
ІТ-працівники сплачуватимуть прибутковий
податок з сум, що перевищують 10.000 леїв
(еквівалент близько 2.000 євро). Також
вводиться мінімальний податок з обороту
для великих компаній і додатковий 1%
податок для банків. Податок на додану
вартість буде збільшено на житло,
встановлення фотоелектричних панелей,
на постачання безалкогольного пива та
продуктів з високим вмістом цукру. Буде
підвищено акциз на тютюн і алкоголь, а
з початку наступного року Податкове
управління
буде збирати 70% доходів, які не можуть
бути оправдані.
Відпускні ваучери будуть збільшені до
1600 леїв з наступного року, але надаватимуться
лише працівникам бюджетної системи з
доходами, що не перевищують 8000 леїв
нетто. Що стосується скорочення видатків,
документ передбачає скорочення щонайменше
на 25% кількості посад державних секретарів,
скасування вакантних посад та обмеження
керівних посад як у державному апараті,
так і в автономних установах з державним
капіталом. Влада стверджує, що нові
положення дозволять скоротити дефіцит
бюджету та усунути ризик втрати мільярдів
євро з фондів ЄС.
Резолюція
проти міністра охорони здоров’я
Проста
пропозиція, подана опозицією проти
міністра охорони здоров’я, соціал-демократа
Александра Рафіли, була відхилена
Палатою депутатів у Бухаресті на цьому
тижні. Документ, підписаний 56 представниками
Союзу
За порятунок Румунії і
партії Сила
правих,
обговорювався на засіданні Палати в
понеділок, а в середу був проголосований.
Ініціатори критикують роботу міністра
в системі охорони здоров’я, особливо
щодо
створення
нових лікарень. Вони також стверджують,
що Рафіла вже більше двох років
відмовляється видати правила, що
імплементують закон про внутрішньолікарняні
інфекції, і що він зруйнував національну
програму боротьби з раком. Міністр
охорони здоров’я – перший представник
уряду, який зіткнувся з резолюцією
опозиції на цьому ранньому етапі
законодавчої сесії – відкинув усі
звинувачення і звинуватив підписантів
у демагогії.
Міжнародний
фестиваль імені Джордже Енеску
У
Бухаресті тривають останні дні 26-го
Міжнародного фестивалю імені Джордже
Енеску. Протягом майже місяця понад
3.500 артистів виступили на 90 концертах.
Тематика
цьогорічного видання присвячена
великим оркестрам світу, сольним
концертам, румунським оркестрам, сім’ям
та дітям. Щедрість через музику була
цьогорічним девізом, сказав новий
художній керівник фестивалю, диригент
Крістіан Мечелару, цитуючи композитора
Джордже
Енеску: У мистецтві, в літературі, в
музиці, ніщо не є твоїм, якщо ти не віддаси
це комусь іншому, і саме цей обмін
створює мистецтво.
