10 – 16 вересня 2023 року
Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...
Roxana Vasile, 16.09.2023, 06:20
Початок
нового навчального року в Румунії
11
вересня в Румунії стартував новий
навчальний рік – гарна нагода для ЗМІ
проаналізувати виклики, з якими стикаються майже 3 мільйони дітей дошкільного
та шкільного віку та їхні вчителі. Як і попередній навчальний рік, нинішній
складається з 36 тижнів занять, згрупованих у п’ять модулів. Також відбудуться
два тематичні тижні, які вже стали традиційними – «Зелений тиждень» та «Школа по-іншому». Однак 2023-2024 навчальний рік – це також
перший рік застосування положень нового Закону «Про освіту».
З’явилися нові
факультативні предмети
та змінюються правила надання
стипендій. Поступово змінюватимуться і правила складання державних іспитів. Що стосується вчителів, то
вони з нетерпінням чекають
побачити, чи дотримається виконавча влада своїх обіцянок і збільшить зарплати як було погоджено раніше. У
травні освітяни оголосили
загальний страйк і домоглися від уряду підвищення зарплати на 25% та виплати щорічних премій. Й останнє, але не менш важливе: можливо, ніколи раніше в
минулому з такою гостротою як цього
року в Румунії не поставала дуже
серйозна проблема наркоторгівлі та споживання наркотиків серед молоді. Кілька
міністрів чинного уряду розробили
план безпеки в школах. Також на цьому тижні прокурори Управління по боротьбі з організованою злочинністю і
тероризмом провели масштабну операцію в Бухаресті, спрямовану проти угруповання наркоторговців і споживачів
наркотиків з оточення 19-річного Влада Паску. Він був заарештований після того як спричинив ДТП, керуючи
автомобілем у стані наркотичного сп’яніння. Минулого
місяця на узбережжі моря молодик
сів за кермо власного авто під дією кількох видів заборонених речовин і збив групу молодих людей, двох насмерть, a троє були травмовані.
Трагедія викликала сильний суспільний резонанс, а її відлуння досі не вщухає.
Румунія і війна поблизу кордону
Після того, як уламки безпілотників, якими Росія атакувала
українські порти на Дунаї, були виявлені на території Румунії, Міністерство
оборони цього тижня ввело додаткові обмеження на польоти в повітряному
просторі, прилеглому до кордону з Україною, на південному сході країни, між
містами Суліна і Галац, на відстані до 30 км від кордону з Україною та на
висоті до 4000 метрів. Польоти пілотованих і безпілотних літальних апаратів
заборонені, за винятком державних літальних апаратів, включаючи SMURD і літаків
надзвичайного призначення. Тим часом збройні сили завершили будівництво
бомбосховищ у населених пунктах в дельті Дунаю, щоб захистити жителів від
осколків, уламків чи ударних хвиль, які можуть виникнути в результаті можливого
падіння дронів. Тим часом Міністерство закордонних справ заявило, що проводить
консультації з союзниками по НАТО щодо подій на кордоні Румунії з Україною.
Представники Альянсу заявили, що не мають інформації, яка б вказувала на
навмисний напад Росії на румунську територію, але продовжують стежити за
ситуацією. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку спробував заспокоїти населення
стверджуючи, що немає ніякої небезпеки, а держава мусить вживати тимчасові
заходи для захисту людей. З іншого боку, він зажадав від міністра сільського
господарства створити механізм захисту румунських фермерів від експорту
дешевого українського зерна. У четвер уряд прийняв закон, який передбачає
субсидування 50% вартості дизельного палива, використаного для
сільськогосподарських робіт у минулому році. Понад 360 000 фермерів отримають фінансові
компенсації загальний бюджет цієї програми становить близько 60 мільйонів
євро як з фондів ЄС, так і з державного бюджету.
Вступ до Шенгену
Президентка Європейської комісії Урсула
фон дер Ляєн у
середу в щорічній промові «Про становище Європейського Союзу» виступила за якнайшвидше прийняття Румунії та Болгарії до Шенгенської зони, не запропонувавши,
однак, чіткого рішення для подолання вето Австрії, єдиної країни ЄС, яка продовжує
виступати проти цього. Напередодні голова Європарламенту Роберта Метсола
виступила з не менш рішучим закликом, наводячи на підтримку своїх слів низку економічних аргументів:
відкладення вступу до зони вільного руху людей і товарів завдає
подвійної шкоди румунам і болгарам – обмежує їхнє право на вільне пересування і
спричиняє додаткові збитки
для їхніх економік. Утримання Румунії поза Шенгенською зоною означає економічні
втрати до 2% ВВП. Незалежні експерти
підрахували, що збитки для Румунії становлять 200 мільйонів євро на місяць.
Румунські спортсмени у світі
Колишню першу ракетку світу, румунську тенісистку Сімону
Халеп дискваліфікували на 4 роки через допінг. Минулого року на Відкритому
чемпіонаті США з тенісу в її пробі виявили заборонений препарат роксадустат,
який використовується для лікування анемії, але вважається стимулятором.
Незалежний трибунал взяв до уваги слова румунки про те, що вона прийняла «забруднену»
добавку, але вирішив, що об’єм, який спортсменка спожила, не міг призвести до
такої концентрації роксадустату, знайденого в позитивному зразку. Цей же трибунал
виявив і деякі невідповідності в біологічному паспорті спортсменки, очевидно,
пов’язані з вживанням допінгу. Сімона Халеп оголосила, що оскаржить це рішення.
І хоча новини з тенісу на цьому тижні не дуже приємні новини з волейболу та
академічного веслування, однак, врівноважили їх. Румунія посіла 7-е місце, що
стало її найкращим результатом за останні 42 роки, на чемпіонаті Європи з
волейболу серед чоловіків. А на чемпіонаті світу з веслування вона виграла
п’ять медалей – дві золоті, одну срібну і дві бронзові, та здобула кваліфікацію
11 екіпажів на Олімпійські ігри в Парижі наступного року.
