23 – 29 квітня 2023 року
Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...
Bogdan Matei, 29.04.2023, 18:51
Шенген,
ні
Австрія
не може запропонувати точну дату
приєднання Румунії до європейської
зони вільного пересування, тому що
остання
не
працює – таким був висновок холодного
душу, який зробив міністр внутрішніх
справ віденського
консервативного уряду
Герхард Карнер, у
четвер, у
Бухаресті політичним відповідальним
з
Бухареста, членам
урядової
коаліції СДП-НЛП-ДСУР.
Для румунського візаві
Карнера, ліберала Лучіана Боде, візит
мав розморозити двосторонні відносини.
Чого не сталося. Хорватія увійшла до
Шенгенської зони ще 1 січня 2023 року. У
грудні 2022 року міністри внутрішніх
справ країн-учасниць, зібравшись у
Брюсселі, у Раді юстиції та внутрішніх
справ (JAI), схвалили всту колишньої югославськоїреспубліки,
яка увійшла до Європейського Союзу лише
в 2013 році, і до цього простору,
де близько 400 мільйонів людей можуть
подорожувати вільно, без внутрішнього
прикордонного контролю. Натомість були
відхилені кандидатури Румунії та
Болгарії, які є членами блоку ЄС з 2007
року. Проти них виступила Австрія, а
Нідерланди декларативно використали
право вето лише щодо Болгарії. «Прикре
і невиправдане ставлення Австрії ризикує
вплинути на європейську єдність і
згуртованість, які нам так потрібні,
особливо в поточному геополітичному
контексті», – заявив тоді президент
Румунії Клаус Йоганніс. Прем’єр-міністр
– ліберал Ніколає Чуке висловив, зі свого
боку, глибоке розчарування щодо
відсутності консенсусу на рівні
Ради юстиції та внутрішніх справ.
Від опозиції лідер Союзу
За порятунок Румунії Кетелін Друле
вважав, що рішення було глибоко
несправедливим і що міністр
внутрішніх справ Лучіан Боде
повинен піти у відставку. Голова Альясу
за об’єднання
румунів
(націоналістична
опозиція) Джордже
Сіміон вимагав відставки всього Кабінету
міністрів Чуке і вважав рішення в
Брюсселі категоричним провалом для
всієї румунської дипломатії. Через
майже півроку нічого не змінилося.
Румунія досі перебуває поза зоною
вільного пересування, а в Бухаресті
ніхто не залишив своїх посад.
Ймовірні підписанти деяких відставок,
натомість, дивуються, що в країні зростає
євроскептицизм, а їх електоральна частка
провалюється.
Південна
Америка, так
Президент
Клаус Йоганніс завершив своє тижневе
турне Латинською Америкою у вівторок
в Аргентині. Він почав із Бразилії, де
зустрівся зі своїм колегою Луїсом Інасіо
Лулою да Сілвою та представниками
місцевої влади в мегаполісі Ріо де
Жанейро. Глави двох держав підписали
спільну декларацію про розвиток
двосторонніх відносин у різних сферах.
Президент Бразилії зазначив, що, крім
політичних і комерційних відносин, які
його країна має з Румунією, важливі
також людські відносини, оскільки в
Бразилії проживає понад 40 000 громадян
румунського походження. Другим етапом
президентського туру стала Чилі, де
Йоганніс
зустрівся з президентом Габріелем
Боричем, з яким домовилися розвивати
двосторонню співпрацю в торгівлі,
інвестиціях та інших сферах. З цієї
нагоди було підписано меморандум про
співпрацю між установами двох країн,
відповідальними за управління
надзвичайними ситуаціями, такими як
землетруси та лісові пожежі. Йоганніс
також оголосив, що до кінця цього року
в Університеті Сантьяго де Чилі буде
відкрито перший лекторат
румунської мови в Латинській Америці.
А в Буенос Айресі, згідно з офіційними
повідомленнями, переговори президента
Румунії з аргентинським колегою Альберто
Фернандесом були спрямовані на активізацію
двостороннього політико-дипломатичного
діалогу. Також було підписано два
меморандуми про взаєморозуміння: один
у сфері надзвичайних ситуацій, а інший
у сфері сільськогосподарських досліджень
та охорони навколишнього середовища.
Румунські
ЗМІ, скоріше
ні
Румунська
держава залишається лідером у Європі
щодо поваги та гарантування свободи та
безпеки преси, а також необмеженого
доступу до інформації, що становить
суспільний інтерес, – заявила голова
неурядової організації ActiveWatch Ліана
Ганя. Вона
зробила цю заяву
після того, як віце-президент Європейської
комісії з питань цінностей і прозорості
ВєраЮрова
заявила, що «ситуація ЗМІ в Румунії не
дуже райдужна, і є багато можливостей
для покращення». Однією з головних
проблем, – кажуть вони,
– залишається те, що великі політичні
партії непрозоро фінансують пресу, а
це
викликає обґрунтовані підозри про
те,
що суспільний порядок денний у ЗМІ
спотворений. Водночас нечисленні
журналістські голоси, які критикували
політичну владу, стали мішенню кампаній
дискредитації, ініційованих або
політичними діячами,
або медіа-інституціями з довгою історією
відхилень від професійної етики. Крім
того, журналісти залишаються об’єктами
погроз, у тому числі вбивством. У 2022 році
суди винесли два кримінальні вироки
проти
осіб, які вчинили злочини, спрямовані
на безпеку журналістів. Один із цих
вироків, який не є остаточним, стосувався
змови з метою вбивства журналіста, -
уточнила
Ліана Ганя.
Нові
правила для українських біженців
Починаючи
з 10 лютого 2022 року, за два тижні до
вторгнення російської армії в Україну,
понад чотири мільйони громадян України
в’їхали до сусідньої Румунії. Більшість
продовжили свій шлях до країн Західної
Європи, але понад сто тисяч вирішили
залишитися тут. Уряд у
Бухаресті
вирішив, що фізичні особи, які приймають
біженців з України, отримуватимуть
суми, пов’язані з витратами на проживання
та харчування, лише за період, що залишився
до кінця цього місяця. Пізніше будуть
застосовані нові положення, затверджені
терміновою
постановою.
Таким чином, з 1 травня українці,
які приїжджають до Румунії із зони
конфлікту, отримуватимуть одноразову
щомісячну допомогу протягом чотирьох
місяців для покриття своїх першочергових
потреб, а саме проживання та харчування.
Гроші виділять з бюджету Інспекцій
з надзвичайних ситуацій. Після чотирьох
місяців фінансова допомога покриватиме
лише витрати на проживання до кінця
року, біженців заохочують зареєструватися
в агентствах з працевлаштування, щоб
мати доступ до всіх заходів підтримки
для працевлаштування або у випадку
безробіття. Останні правила, як заявив
речник уряду в Бухаресті Дан Кербунару,
також дійсні для громадян Румунії.
Медалі
у
спорті
Футбольний
клуб Сепсі ОСК Сфинту Георгу (центр),
володар трофею, зіграє у фіналі
цьогорічного Кубка Румунії з футболу
з Клузьким
університетом
(північний захід). У півфіналі «Сепсі»
з рахунком 3:0 обіграла
чинного чемпіона країни, Клузького
«ЧФР»,
а «Клузький
Університет» обіграв
«УТА
Арад» з рахунком 1:0. В іншому
виді спорту, румун
Денис Міхай завоював бронзу з греко-римської
боротьби на чемпіонаті Європи в Хорватії,
в Загребі. Це єдина медаль, здобута
Румунією у змаганнях серед чоловіків.
Підсумок
триколірної
делегації набагато багатший у жіночих
розрядах:
дві золоті медалі, які здобули Андреа
Ана та Александра
Ангел, і дві бронзові медалі, які здобули
Кетеліна
Аксенте та Крішта Інче.
