10 – 16 квітня 2022 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...

Corina Cristea, 16.04.2022, 05:23

Програма «Підтримка Румунії»

Керівна коаліція у Румунії погодила пакет
економічних і соціальних заходів, спрямованих на запобігання наслідкам
енергетичної кризи та компенсацію зростання цін. Частина заходів уже була прийнята
парламентом. Вартість проєкту «Підтримка Румунії» становить близько 17
мільярдів леїв (близько 3,5 мільярдів євро), більше половини з яких прийдуть з
європейських фондів. Серед найважливіших рішень – підвищення мінімальної
заробітної плати в галузях сільського господарства та харчової промисловості,
надання ваучерів малозабезпеченим громадянам, а також субсидії та допомогу для
МСП та фермерів. 300 млн євро мають компенсувати підвищення цін, МСП отримають
до 400 тис. євро на компанію для стимулювання інвестицій, транспортні компанії
зможуть отримати знижку в 50 бань за кожен літр пального, а фермери отримають
гроші у вигляді грантів. Інші заходи включають добровільне, неоподатковуване
підвищення мінімальної заробітної плати, подвоєння норми харчування для пацієнтів
лікарень та збільшення вартості харчових купонів. Пакет має три основні цілі,
каже прем’єр-міністр Ніколає Чуке: підтримка економіки для здорового
економічного зростання, досягнення соціальної згуртованості та солідарності між
поколіннями. Майже 12 мільйонів людей стануть бенефіціарами соціальних заходів
цієї урядової програми, кажуть представники влади. Тим часом Національний
інститут статистики повідомив, що річна інфляція в березні зросла до 10,15% -
рекордного рівня за останні 18 років.

Посилення східного флангу НАТО

Конфлікт в Україні та
консолідація присутності НАТО на східному фланзі стали центральними темами переговорів,
у вівторок у Бухаресті між президентом Клаусом Йоганнісом та прем’єр-міністром
Бельгії Александром Де Кроо. Потрібна нова стратегічна концепція НАТО, яка має
підтвердити колективну оборону як фундаментальне пріоритетне завдання Альянсу і
чітко вказати, що Росія є головною загрозою безпеці, – сказав глава держави,
який оголосив, що цієї весни, після завершення переговорів між союзниками, буде
сформована група НАТО в Румунії. У свою чергу прем’єр-міністр Бельгії зазначив,
що НАТО – це потужний Альянс, на який Румунія може розраховувати: ваш кордон -
це й наш кордон і ми будемо його захищати, – сказав Александр Де Кроо. 300
бельгійських солдатів входять до складу сил реагування НАТО, активованих
Північноатлантичною радою 25 лютого, одразу після початку війни Росії проти
України. У березні вони приєдналися до 500 французьких військовослужбовців, дислокованих
раніше на 57-й авіабазі ім. Міхаїла Коґелнічану, що на південному сході
Румунії. Цього тижня базу відвідали глава румунської держави, прем’єр-міністр
Бельгії та прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке, який наголосив, що союзники
повинні бути готові до тривалої кризи і до можливості її наближення до кордонів
НАТО.

Спікери двох палат
парламенту Румунії відвідають Україну

27 квітня голови Сенату
Румунії, Флорін Кицу та Палати Депутатів Марчел Чолаку здійснять офіційний
візит до Києва, на запрошення спікера Верховної Ради України Руслана
Стефанчука. Про це повідомляють прес-служби двох палат румунського парламенту.
Таким чином Флорін Кицу та Марчел Чолаку хочуть висловити підтримку Україні у розв’язаній
проти неї війні. Крім цього вони висловлять готовність Румунії підтримати відбудову України після війни. У
межах візиту до України вони відвідають звільнені від російських загарбників
передмістя Києва, зокрема ті населені пункти в яких російські солдати вчиняли
звірства проти мирного населення. Нагадаємо, що 28 лютого Палата депутатів і
Сенат Румунії одноголосно прийняли заяву, в якій засудили агресію Російської
Федерації проти України, закликали до виведення всіх російських збройних сил і
підкреслили «сильну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України
та її законних прагнень до вступу в НАТО та ЄС. Крім цього, 4 квітня, президент
України Володимир Зеленський звернувся до парламентаріїв і народу Румунії. У
своєму зверненні він наголосив, що зараз в Україні вирішується доля всієї
Східної та Центральної Європи, а також Чорноморського регіону.

Єврокомісар з питань транспорту відвідала Бухарест

Європейський комісар з питань транспорту румунка
Адіна Велян на цьому тижні здіснила дводенний робочий візит до Бухареста, де
разом з прем’єр-міністром Ніколаєм Чуке взяла участь у конференції про майбутнє
Європи, організованій представництвом Єврокомісії у Румунії. Вона також провела
зустріч, через відеозв’язок, з міністрами транспорту Румунії, Республіки
Молдова та України. Прем’єр-міністр Ніколає Чуке та Єврокомісар Адіна Велян
домовилися тісно співпрацювати, щоб полегшити залізничні, автомобільні, річкові
та морські вантажні перевезення з України та Молдови до сусідньої Румунії.
Ніколає Чуке високо оцінив ініціативу Адіни Велян щодо створення робочої групи,
яка має на меті визначити рішення щодо підвищення ступеня освоєння Румунією коштів
з європейських фондів, виділених на проєкти у сфері транспортної
інфраструктури.

Парламент розгляне закон, що розблокує видобуток
газу в Чорному морі

Проєкт закону
про внесення змін до закону про офшорні свердловини, що регламентує видобуток
природного газу в Чорному морі, був зареєстрований у парламенту і буде
розглянутий у терміновому порядку, через чотири роки після прийняття першого
варіанту, який лише відігнав інвесторів. Правляча коаліція зараз пропонує більш
збалансований варіант, який, за її словами, принесе користь як державі, так і
компаніям, які здійснюватимуть експлуатацію підводних родовищ газу. Пріоритет у
купівлі видобутого газу матиме держава та румунські компанії, а надлишки будуть
експортуватися. 60% прибутку, отриманого від видобутку природного газу, піде у держбюджет,
а 40% – інвесторам. Документ також передбачає скасування оподаткування
додаткового прибутку при зміні ціни реалізації, за якою інвестори не отримують
надприбутків, за винятком збереження прогресивної шкали оподаткування у разі
отримання додаткового доходу при ціні вище 85 леїв за МВт/год. Ще одна зміна -
скасування обмеження на вирахування інвестицій для розрахунку податку на
прибуток. Обговорення проєкту в терміновому порядку відбувається на тлі
енергетичної кризи та як крок до забезпечення незалежності від російського
газу. Економічні аналітики вважають, що нова редакція закону призведе до
збільшення інвестиції, але навіть і в цьому випадку до власне експлуатації
родовищ мине ще кілька років.