20 – 26 березня 2022 року

Безпрецедентна дипломатична мобілізація західних демократій цього тижня в Брюсселі, де відбулися три саміти, присвячені Україні: НАТО, Європейського Союзу та семи найпотужніших промислово розвинених країн. Лідери Великої сімки у спільній заяві закликали Росію дотримуватися рішення Міжнародного суду та негайно припинити військові дії в Україні. У заяві також вимагається виведення російських військ з України, а Велика сімка пообіцяла забезпечити суворе дотримання санкцій проти Москви. На саміті НАТО, Альянс вирішив надати додаткову допомогу Україні. Це найсерйозніша безпекова криза за останнє покоління, заявив Єнс Столтенберг. Генеральний секретар Альянсу, термін повноважень якого продовжено до 30 вересня 2023 року, оголосив, що чотири нові бойові групи будуть створені в Румунії, Угорщині, Болгарії та Словаччині, консолідуючи інші чотири вже сформовані в Польщі та країнах Балтії. Рішення спрямоване на посилення східного флангу НАТО від Балтійського до Чорного моря. Лідери Альянсу також розроблять плани нарощування додаткових сил і технічних засобів напередодні свого червневого саміту, уточнив президент США Джо Байден у заяві. Цього тижня лідер Білого дому приїхав до Європи, щоб взяти участь у брюссельських самітах та поїхати до Польщі, куди дісталася й найбільша кількість переселенців з України. Під час зустрічі НАТО президент Клаус Йоганніс підкреслив, що посилення присутності Альянсу в Румунії, в Чорноморському регіоні та на всьому східному фланзі є стратегічною метою Бухареста у відповідь на наслідки російської агресії щодо європейської та євроатлантичної безпеки.

Економічні наслідки війни в Україні, криза біженців та енергетична безпека Європи на тлі заходів щодо зменшення залежності від Росії були темами порядку денного Брюссельської Європейської Ради. Європейська комісія хоче, щоб країни-члени спільно купували природний газ, аби зміцнити енергетичну безпеку Союзу та зменшити його залежність від російських вуглеводнів. Стратегія в цьому відношенні була оприлюднена в середу виконавчою владою ЄС напередодні зустрічі глав держав і урядів Європейського Союзу в Брюсселі. Нещодавно створена робоча група працюватиме над налагодженням партнерських відносин із країнами за межами ЄС, а досвідом роботи цієї групи може бути досвід, здобутий під час пандемії, коли вакцини проти COVID-19 закуповувалися спільно для всіх держав-членів, уточнила Європейська комісія. До логіки зниження залежності від російського газу вписується також оголошення президента Джо Байдена і голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн про домовленість щодо підвищення об’єму скрапленого газу, що надходить до Європи зі США. Водночас Брюссель каже, що рівень заповненості газом сховищ кожної держави-члена повинен буде становити не менше 80% максимального обсягу станом на 1 листопада поточного року, а починаючи з наступного року, цей рівень піднімуть до 90%. Водночас енергетична криза, викликана війною в Україні, змусила європейських чиновників переглянути свою позицію щодо вугільної енергетики. Навіть Румунія, яка менш залежна від енергоресурсів Російської Федерації, готується добувати більше вугілля.

Допомога біженцям з України

Брюссель пропонує збільшити фінансування держав-членів, які приймають біженців з України, на 3,4 мільярда євро. Гроші підуть переважно до країн, сусідніх з Україною. Це Угорщина, Польща, Румунія та Словаччина, а також до тих, які прийняли найбільшу кількість людей по відношенню до їхнього населення – Австрія, Болгарія, Чехія та Естонія. У прес-релізі виконавчої влади ЄС уточнюється, що наразі зусилля зосереджені на захисті дітей, доступі до освіти, медичних послуг, а також доступі до працевлаштування та житла. 10 мільйонів українців, або близько чверті населення України, були змушені покинути свої домівки через війну розпочату Росією, 24 лютого. Кілька сотень тисяч з них перетнули кордон з Румунією, а ставлення румунів до переселенців було позитично оцінено європейськими партнерами нашої країни. Європейська комісія вирішила направити групу фахівців до Румунії, аби оцінити витрати уряду на українських біженців. З іншого боку, виконавча влада в Бухаресті підготувала національний план з підтримки біженців із шістьма робочими групами для вирішення проблем тих переселенців, які вирішили залишитися на території Румунії. В Україні тривають бої. Вступаючи у другий місяць війни, Україні вдається витримати штурму російської армії, людські жертви є з обох сторін, а мирні переговори ще не принесли відчутних результатів.

Колишній президент Румунії Траян Бесеску був співробітником колишньої політичної поліції Секурітатя, постановив цього тижня Верховний суд, який, таким чином підтвердив остаточним вироком рішення суду першої інстанції. Протягом часу Національна рада з вивчення архівів колишньої політичної поліції Секурітатя неодноразово перевіряла Траяна Бесеску, і він отримав свідоцтво про неспівпрацю з колишньою Секурітате, останнє в 2014 році. Однак у 2019 році, коли Траян Бесеску був обраний депутатом Європарламенту, Національна рада з вивчення архівів колишньої політичної поліції Секурітатя на основі документів встановила, що колишній президент був співробітником Секурітаті. Реагуючи на рішення суду, Траян Бесеску оголосив, що не коментуватиме рішення Верховного суду і звернеться до ЄСПЛ.