20 – 26 лютого 2022 року
Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...
Corina Cristea, 26.02.2022, 11:55
Війна біля кордонів Румунії
Пандемія, підвищення цін,
галопуюча інфляція, теми, що останнім часом не сходили з перших шпальт румунських
ЗМІ, відійшли на другий план у четвер вранці коли примара війни нависла у безпосередній
близькості до румунських кордонів. Сусідня Україна, де румуни є другою за кількістю
етнічною спільнотою, зазнала нападу з боку Росії! Президент Володимир Путін
почав масштабну наступальну операцію в Україні для захисту російськомовних громадян
від нібито зловживань українського уряду в самопроголошених Донецькій і Луганській
республіках у східному Донбасі, незалежність яких у понеділок визнав лідер
Кремля. На заклик двох сепаратистських республік Володимир Путін розпочав
«спеціальну військову операцію», спрямовану на «демілітаризацію та денацифікацію»
України. Російські військові бомбили мирні українські міста. Прямо в столиці
Києві пролунали вибухи. Масована атака була зосереджена на стратегічних
інфраструктурних цілях, починаючи з аеропортів, паливних складів і військових частин.
Україна, яка ввела воєнний стан, дала гідну відсіч з обох сторін є військові
втрати. Також повідомляється про численні жертви серед мирного населення
України.
Політична
реакція Бухареста
Президент Румунії Клаус Йоганніс рішуче засудив військову
агресію Росії проти України, яке назвав кричущим порушенням міжнародного права,
суверенітету та цілісності європейської держави. За словами глави держави, цей
акт є ще одним доказом того, що Москва зацікавлена не в діалозі, а в
протистоянні і нав’язуванні силою своїх претензій, що випливає із застарілої
логіки сфер впливу. Президент Йоганніс взяв участь у позачерговому засіданні
лідерів Європейського Союзу, присвяченому російсько-українській кризі і
закликав до негайного, повного та беззастережного припинення російської
військової агресії та виходу з України. Перед поїздкою до Брюсселя Клаус Йоганніс
скликав Верховну раду національної оборони, наприкінці якої заявив: «Румунія має
найбільші гарантії безпеки. Членство в НАТО та ЄС, міцне стратегічне
партнерство зі Сполученими Штатами є надзвичайно сильною парасолькою безпеки.
Ніколи в нашій історії ми не були краще захищені від будь-якої потенційної
агресії. Я хочу дуже чітко наголосити, що Румунія не буде втягнута у військовий
конфлікт в Україні. Більше того, я запевняю вас, що разом з румунськими урядом
і парламентом та нашими міжнародними союзниками, будуть вжиті абсолютно всі
необхідні заходи для забезпечення безпеки громадян Румунії.» Прем’єр-міністр
Ніколає Чуке також рішуче засудив вторгнення в Україну, що є незаконним актом агресії
і суперечить принципам міжнародного права. Від імені виконавчої влади Румунії
прем’єр-міністр і ексгенерал, висловив свою солідарність з Кабінетом міністрів України
та підтвердив свою підтримку суверенітету та територіальної цілісності
сусідньої держави. Румунія поруч з Україною, – зазначив міністр закордонних
справ Богдан Ауреску. Він попередив, що серйозне порушення Росією міжнародного
права обійдеться їй дуже високою ціною.
Міжнародна спільнота демонструє єдність перед лицем
російської агресії
Одразу після вторгнення в Україну, на рівні НАТО та США були
проведені численні зустрічі у зв’язку з війною Росії, скасувавши весь
європейський і навіть світовий безпековий порядок денний. Росія нападає не тільки
на Україну, а й на стабільність Європи та на мир у світі, – заявила президентка
Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, яка назвала Володимира Путіна
головним винуватцем війни, але й людиною яка ставить під загрозу власний народ.
ЄС, а також США оголосили про нові санкції, які будуть спрямовані на
стратегічні сектори російської економіки, що сильно вплине на інтереси Росії та
на її здатність фінансувати війну. Що стосується НАТО, то вона оголосила про
подальші заходи стримування та оборони. Генеральний секретар Єнс Столтенберг
наполягав на тому, що союзники активують статтю 5 про спільну оборону, у разі
нападу на будь-яку державу-члена. У п’ятницю відбулася позачергов зустріч у
форматі відеоконференції лідерів країн «Бухарестської дев’ятки» для узгодження дій
союзників на східному фланзі НАТО. За її підсумками президент Клаус
Йоганніс заявив, що було домолено й надалі надавати повну підтримку Україні,
включаючи гуманітарну допомогу. Він знову наголосив на важливості зміцнення
позиції НАТО стримування та оборони на всьому східному фланзі, особливо в
Чорноморському регіоні і закликав до створення бойової групи НАТО в Румунії. У
той же час необхідно посилити кібербезпеку. Тим часом до Румунії продовжують надходити
елементи військової техніки та військовослужбовців додаткового контингенту, який
США вирішили направити в рамках підтримки союзників зі Східної Європи, на
додаток до тих вже понад 900 військових, які вже дислоковано на території
Румунії.
Економічні та гуманітарні наслідки
Румунія готова справитися з будь-якими економічними та гуманітарними
наслідками, які може спричинити можливий тривалий конфлікт між Росією та
Україною, – запевняють представники влади Румунії. Створено оперативну групу
для координації заходів усіх державних структур щодо забезпечення
функціонування державних служб. Уряд оголосив, що проводить постійний моніторинг
та оцінку імпорту та експорту природного газу на всіх ділянках газотранспортної
мережі в країні, щоб мати можливість, залежно від розвитку ситуації, вжити
необхідних заходів спрямованих на безперервність поставок, але Румунія має достатню
кількість газу аби пережити холодний період. З іншого боку, Міністерство
закордонних справ стежить за ситуацією румунських громадян в Україні та
скликало міжінституційний кризовий штаб для надання їм консульської допомоги.
При цьому влада говоріть про готовність прийняти близько 500 тисяч біженців з
України. Спочатку вони їх розміщують в таборах, розташованих у чотирьох повітах
на півночі, північному сході та південному сході Румунії, але й інші повіти висловили готовність прийняти
прохачів притулку з сусідньої України.
