27 жовтня – 2 листопада 2019 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...

Bogdan Matei, 02.11.2019, 06:26

Багатосерійна історія «Комісар ЄС»
триває

«Є серйозні сумніви в тому, що кандидатура Румунії на пост єврокомісара була
внесена урядом «легітимно», оскільки вона не була узгоджена з президентом Клаусом
Йоганнісом, – заявила речниця Єврокомісії Міна Андрєєва. Вона сказала, що «не йдеться про «так», або «ні», або про відхилення кандидатури», додавши,
що ця проблема має бути вирішена в Румунії. «Враховуючи подальші виклики та
можливості, усі зацікавлені у тому, щоб Європа рухалася вперед без зволікань, і
хто б не був румунським кандидатом, він повинен бути прийнятним для голови
Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн і має, так само, заручитися необхідною
підтримкою в Європарламенті», – наголосила Міна Андрєєва. Раніше відставлений прем’єр-міністр,
соціал-демократка Віоріка Денчіле висунула кандидатуру колишнього міністра
європейських справ Віктора Негреску на посаду європейського комісара від
Румунії. Президент Клаус Йоганніс, однак, оцінив, що глава уряду, якому
парламент 10 жовтня оголосив вотум недовіри та відправив у відставку, не має
легітимності висувати кандидата у комісари. Це вже третя пропозиція соціал-демократів
після Ровани Плумб та Дана Ніки. Кандидатура першої була відхилена комітетом з
питань правової політики Європарламенту з міркувань доброчесності, а
кандидатура другого навіть не була розглянута, після того як уряд, який висунув
її провалив іспит вотуму недовіри в
парламенті.

Урядова команда перед голосуванням у
парламенті

13 із 16 кандидатів на міністерські посади,
запропоновані призначеним прем’єр-міністром та лідером Націонал-ліберальної
партії Людовіком Орбаном, були схвалені у результаті парламентських слухань у
спеціалізованих комітетах законодавчого органу. Були відхилені, однак
кандидатури Йона Штефана на пост міністра громадських робіт, розвитку та
управління, Віолети Александру на посаду міністра праці та Флоріна Кицу на посаду
міністра фінансів. За підсумками парламентських слухань призначений
прем’єр-міністр назвав рішення про відхилення трьох кандидатів політично
мотивованими, давши, що він задоволений тим, як показали себе кандидати. Він
сказав, що постане перед парламентом з тим же складом уряду. Висновки спеціалізованих комітетів мають
консультативний характер. У відповідь голова Палати депутатів, соціал-демократ
Марчел Чолаку зазначив, що існує неписане правило, згідно з яким кандидатури,
які не пройшли слухання у комітетах, мають бути замінені призначеним
прем’єр-міністром. Людовіку Орбану необхідні голоси 233 парламентаріїв для
затвердження свого кабінету міністрів. Для отримання необхідної підтримки у
парламенті ліберали підписали політичні угоди з Союзом «Рятуйте Румунію»,
Демократичним союзом угорців Румунії, партією «Народний рух», Альянсом
лібералів і демократів та фракцією національних меншин, в тому числі української, у Палаті депутатів.

14 кандидатів у президенти

У Румунії триває кампанія виборів президента, яку
оглядачі називають нецікавою і тьмяною. Остаточний список кандидатів на виборах Президента
Румунії-2019 містить 14 осіб від усіх парламентських партій зокрема: чинний
президент Клаус Йоганніс, кандидатуру якого підтримує Націонал-ліберальна
партія, лідер Соціал-демократичної партії Віоріка Денчіле, лідер Союзу «Рятуйте
Румунію» Дан Барна, Теодор Палеологу від Партії «Народний рух» колишнього
президента Траяна Бесеску, Мірча Діакону, кандидатуру якого підтримують Альянс
лібералів та демократів і партія Про Румунія, а також лідер Демократичного
союзу угорців Румунії Келемент Хунор. Про бажання стати президентом також
заявили кандидати від низки позапарламентських партій: Кетелін Іван, Нінел
Пейя, Себастьян-Константін Попеску, Джон-Йон Бану, Рамона-Іоана Брюйнсельс та
Віорел Катараме, а також двоє незалежних кандидатів – Богдан Станоєвіч та
Александру Кумпенашу. Перший тур президентських виборів відбудеться 10
листопада, а другий – 24 листопада. Відповідно до рішення уряду, закордонні
румуни зможуть голосувати у першому турі виборів президента з 8 по 10
листопада, а у другому турі з 22 по 24 листопада. Серед країн, де буде створено
найбільше закордонних виборчих дільниць налічуються: Іспанія (148), Італія (142),
Німеччина (84), Великобританія (73), Франція (48), США (38) та Республіка
Молдова (36). Румуни які мешкають за кордоном і раніше зареєструвались на спеціальному порталі в
Інтернеті, мають можливість голосувати поштою.

«Колектив» – 4 роки по тому

У середу панахидою та пішою ходою у Бухаресті відзначили четверті роковини найбільшої трагедії упродовж тридцятирічної
посткомуністичної історії Румунії. 30 жовтня 2015 року під час рок-концерту у
бухарестському нічному клубі «Колектив» спалахнула велика пожежа, після того як іскри феєрверку перекинулися на
стіни і стелю переповненої зали, яка мала лише один вихід. Від опіків або від токсичного
диму 64 людини загинули і майже 200 отримали травми. Кількість загиблих зросла до
65 людей через два роки, коли ще одна особа, яка отримала сильні опіки через депресію
покінчила життя самогубством. У порушених за цим фактом провадженнях досі не
знайдено винних. Власникам клубу досі не
оголошено вироку. Тодішній міністр охорони здоров’я Ніколає Бенічою не з’явився
до Генеральної прокуратури для допиту в
якості свідка у кримінальній справі в зв’язку з діями представників влади після
пожежі. З іншого боку, громадська організація з Ясс написала заяву до
прокуратури на посадовців Генерального інспекторату з надзвичайних ситуацій на
чолі державним секретарем Раєдом Арафатом. Їх звинувачують у приховуванні важливих
доказів, після того як електронна публікація виклала в Інтернет досі невідомий відеозапис,
зроблений першим екіпажем рятувальників, який прибув на місце трагедії для
ліквідації наслідків пожежі. «Ми всі знали, наскільки хаотичними були дії, з
самого початку ми казали про непрофесіоналізм та відсутність емпатії «рятувальників»,
а відеодокази лише підтвердили наші підозри», – зазначили активісти відповідної
організації. Раєд Арафат заявив, що не бачив відозаписів і не подаватиме у
відставку, додавши, що піде з посади, лише якщо цього зажадає прем’єр-міністр.