24 лютого – 2 березня 2019 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...

România Internațional, 02.03.2019, 11:52

Протести
румунських магістратів

У Румунії тривають
безпрецедентні протести магістратів, прокурорів і суддів після прийняття урядом
чергової термінової постанови №7/2019 року про внесення низки суперечливих
поправок до законів, що визначають правові засади організації судової влади та
здійснення правосуддя у Румунії. На знак протесту на цьому тижні була призупинена
діяльність кількох прокуратур, в тому числі Управління по боротьбі з організованою
злочинністю і тероризмом, яке уперше вирішило припинити діяльність з 26
лютого по 8 березня, період, протягом якого будуть розглядатися лише термінові ситуації.
І судді найбільшої румунської інстанції – Трибуналу міста Бухарест призупинили
свою діяльність до 7 березня. Усі
справи, що перебувають на розгляді трибуналу, за винятком термінових випадків,
будуть відкладені на сім днів. Магістрати вимагають скасування відповідної
постанови та призупинення діяльності Управління з розслідування злочинів,
вчинених магістратами, доки Суд ЄС не винесе рішення за поданням з цього
питання. Тим часом, міністр юстиції Тудорел Тоадер, ініціатор суперечливої
постанови, заявив, що розробив нову термінову постанову, яка скасує низку положень
постанови №7, що викликала хвилю протестів, зокрема ті, що передбачають, що і судді
можуть посідати керівні посади в прокуратурах.

Колишня керівниця
антикорупційного управління Румунії є фавориткою на посаду головного прокурора
Європейської прокуратури

Колишній головний
антикорупціонер Румунії Лаура Кодруца Кьовеші отримала найбільшу кількість голосів
у Комітеті громадянських свобод (LIBE) та Комітеті з питань бюджетного контролю
(CONT) Європейського парламенту за підсумками слухань трьох кандидатів на
посаду першого в історії головного прокурора Європейської прокуратури. Друге і
третє місця посіли француз Жан-Франсуа Бонерт і німець Андрес Ріттер. Лаура
Кодруца Кьовеші заявила, що результат голосування в Європарламенті – це не
просто особиста перемога: «Це голосування не тільки за мене, це голосування за
всю румунську систему правосуддя. Це голосування за всіх громадян Румунії, які
підтримали боротьбу з корупцією та верховенство права в останні
роки. Це голосування за всіх прокурорів та суддів в Європі, які працюють під
постійним тиском. Я не мала підтримки румунського уряду, але й не просила її,
не чекала і не чекаю.» У Бухаресті права парламентська опозиція привітала
перемогу колишнього керівника антикорупційного управління і розкритикувала керівні
Соціал-демократичну партію та Альянс лібералів і демократів, заявивши, що вони
«зрадили Румунію» і «організували наклепницьку кампанію» проти румунського
кандидата. Депутати Європарламенту від цих двох політичних сил голосували
проти кандидатури Лаури Кодруци Кьовеші. Сенатор від Соціал-демократичної
партії Клаудіу Манда заявив, що
соціал-демократи проголосували проти, оскільки вона зловживала владою на посаді
голови антикорупційного управління. Кандидатура на посаду головного прокурора
Європейської прокуратури має бути погоджена шляхом переговорів між
Європарламентом і Радою держав-членів ЄС.

Рекомендації Європейської Комісії для Румунії

Економіка Румунії стикається з підвищеними ризиками, – попереджає
Європейська Комісія у своєму піврічному звіті про кожну країну співтовариства.
У документі, оприлюдненому в середу, Єврокомісія згадує, зокрема, термінову
постанову уряду №114/2018 р., а також прийнятий парламентом закон, який попри
принцип незворотності дії обмежує відсотки за іпотечними кредитами, загрожуючи нормальному функціонуванню фінансового сектора. Крім того, у звіті Європейської
комісії заначається, що заходи передбачені постановою №114 сильно послаблюють другий
рівень пенсійної системи. Фахівці ЄС стверджують, що нововведення мають
негативний вплив на майбутні пенсії румунів, на ринок капіталу і негативно вплинуть
на майбутні інвестиції, збільшать невизначеність, роблячи економіку Румунії
менш привабливою як для румунських, так і для іноземних інвесторів. Ризики для
румунської економіки пов’язані зі збільшенням дефіциту рахунку поточних
операцій, а також зі збільшенням витрат на оплату праці унаслідок підвищення
мінімальної заробітної плати та зарплат працівників у державній системі.
Європейська Комісія також привертає увагу на низьку ефективність системи освіти та сфери досліджень.
У своєму аналізі Єврокомісія наголосила на необхідності стимулювання інвестицій,
проведення відповідальної бюджетно-фіскальної політики та здійснення добре
продуманих реформ.

Участь президента Румунії Клауса Йоханніса у саміті «Бухарестської
дев’ятки»

Президент Румунії Клаус Йоханніс на цьому тижні здійснив
візит у Кошице, Словаччина з метою участі у саміті «Бухарестської дев’ятки (Б9)»,
на якому виступив за посилену присутність НАТО в Чорному морі. Лідери дев’яти держав-членів
ЄС і члени НАТО на східному фланзі Альянсу у заключній заяві наголосили, що Європейський
Союз і НАТО сильніші разом. Переговори, у яких взяв участь і Генеральний
секретар НАТО Йенс Столтенберг, також зосередилися на безпековій ситуації у
східному сусідстві та в Чорноморському регіоні. Клаус Йоханніс висловив
занепокоєння з приводу подій в Чорноморському регіоні, стверджуючи, що
військові дії протягом останніх років свідчать про те, що Росія продовжує бути
загрозою для стабільності в регіоні. Він сказав, що події в регіоні свідчать
про те, що союзники мають зробити більше: посилити наземні, повітряні і морські
оборонні можливості і забезпечити сили для збільшення присутності НАТО в
регіоні. Президент Йоханніс наголосив на необхідності надання більшої підтримки
партнерам НАТО на Сході, передусім Україні та Грузії, щоб збільшити їх
обороноздатність перед усіма видами загроз, від військових і кіберзагроз до
чистої пропаганди. Формат Б9 був створений з ініціативи президентів
Румунії та Польщі. Перший саміт відбувся в листопаді 2015 року в Бухаресті, а
другий – у Варшаві в червні 2018 року.