6 – 12 серпня 2017 року
Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...
Roxana Vasile, 12.08.2017, 11:51
Урядова ініціатива по вакцинації
Уряд у Бухаресті схвалив законопроект, що встановлює обов’язок вакцинації дітей. Імунізація буде проводитися з вакцинами, що передбачені в національному календарі, а також тими, що використовуються в разі епідемій, коли йдеться про все населення або тільки певні групи. Відповідальність за вакцинацію дітей носять батьки, законний представник, або, залежно від випадку, особа, відповідальна за виховання і догляд за дитиною. Відмова від вакцинації має бути в письмовій формі. Міністр з питань охорони здоров’я Флоріан Бодог ствердив, що минулого місяця були щеплені 67.000 дітей, і близько 43.000 не були знайдені на місці проживання; з одного боку, тому що тепер період канікул, а з іншого боку, тому що багато дітей перебувають за кордоном. Рівень відмовлення від вакцинації складає 12%. Законопроект передбачає створення технічної групи з координації діяльності по вакцинації у Міністерстві охорони здоров’я, яка розробить національну стратегію в цьому сенсі. Водночас, у повітах та в Бухаресті будуть створені комітети, які спостерігатимуть за процесом вакцинації. Нормативний акт встановлює також створення запасу вакцин, які будуть використовуватися в особливих ситуаціях. Проект закону буде відправлений в Парламент для обговорення та затвердження, і набуде чинності 1 січня 2018 року. Румунія переживає найбільшу епідемію кору в останні роки. Більше 30 дітей загинуло з вересня минулого року, коли спалахнула епідемія, і кілька тисяч захворіло. У даний час багато батьків відмовляються від вакцинації. Їх побоювання пов’язані з можливими побічними ефектами на здоров’я малят. Радіо Румунія приєдналося до демаршів щодо інформування про переваги вакцинації та провело інформаційну кампанію, попередивши про небезпеку, на яку наражаються діти, чиї батьки відмовилися від вакцинації.
Зростання цін на паливо
Уряд розглядає питання про внесення змін до Податкового кодексу.Пропонується, зокрема, підвищення акцизів на паливо, що призведе до повернення цін до рівня кінця 2016 року. Відповідно до проекту термінового розпорядження, акцизи на дизельне паливо збільшаться на майже 25% і бензин на 23%, з 1 вересня. Влада стверджує, що знизились надходження до бюджету, і ціни на паливо в Румунії є одними з найнижчих в ЄС. Опозиція піддала гострій критиці підвищення цін на пальне. Ліберали привертають увагу на те, що зростуть ціни і тарифи на всі товари і послуги. У свою чергу, керівник Нацбанку Мугур Ісереску попередив, що будь-яке підвищення акцизів на паливо матиме як наслідок зростання інфляції. Національний союз автоперевізників Румунії піддав критиці намір Уряду, ствержуючи, що близько 70% витрат на пальне міжнародних перевізників у Румунії може бути переорієнтовано у сусідні країни, що матиме катастрофічні наслідки для державного бюджету.
Сторіччя Великої війни
6 серпня 2017 року виповнилося 100 років битви у Мерешешті, повіт Вранча (схід), яка вважається найбільшою військовою операцією румунської армії у Першій світовій війні. На честь вшанування пам’яті полеглих героїв Першої світової війни, біля Мерешештського Мавзолею, представники румунської влади взяли участь у військових та релігійних церемоніях. Мерешештський Мавзолей, який вважається одним з найбільш вражаючих пам’ятників в країні, був побудований на місці, де влітку 1917 року румунська армія не поступилась німецькій набагато краще озброєній. Тоді загинуло 480 офіцерів і понад 21.000 румунських солдатів.
Спека та шторми в Румунії
Після того, як один день, у вівторок, температура була в нормальних параметрах, з середи, поступово спека знову охопила майже всю країну. Синоптики оголосили жовтий, помаранчевий і червоний код погодної небезпеки та тепловий дискомфорт в Румунії. Температура наблизилася і навіть перевищила в деяких областях 40 градусів за Цельсієм. Через аномальну температуру в останні дні, семеро людей загинуло і сотні потребували медичної допомоги. У великих містах було відкрито пункти першої допомоги і постачання питної води. На дорогах заборонено рух великотоннажного транспорту через плавлення асфальту та скорочена швидкість руху поїздів. Після тепла близько половина країни постраждала від штормів, сильних вітрів, проливних дощів або граду.