Ретроспектива зовнішніх подій 2015 року
Кількома словами, 2015 рік можна описати як рік, коли терористичні дії залишили сильний відбиток, навіть в перші дні січня через замах у Парижі, спрямований проти сатиричного видання Charlie Hebdo...
Corina Cristea, 26.12.2015, 10:44
Кількома словами, 2015 рік можна описати як рік, коли терористичні дії залишили сильний відбиток, навіть в перші дні січня через замах у Парижі, спрямований проти сатиричного видання Charlie Hebdo, викликавши обурення серед міжнародної спільноти. Оцінений, як безпрецедентний напад на пресу і демократію, замах забрав життя 17 людей і поранив 20-ох, в основному членів редакції. Попередження в паризькому регіоні було підняте на найвищий рівень, а внаслідок антитерористичної операції силами безпеки було вбито трьох джихадистів причетних до замаху.
Ми не боїмося! – був меседж величезного маршу проти тероризму, організованого через кілька днів, в якому взяли участь більше двох мільйонів людей в Парижі, і ще два мільйони в інших французьких містах, і сотні тисячі в решті частини континенту. Таким чином, Європа згуртувалась, щоб підтвердити основоположні цінності, від права на життя до свободи слова. Меседж солідарності Румунії з Францією, традиційно франкофнна, член франкомовного руху та пов’язана з Францією привілейованим партнерством, передав глава держави Клаус Йоганніс, який взяв участь у марші, разом з десятками глав держав і урядів усього світу. Коментуючи драматичні події у столиці Франції, директор Румунської служби інформації Джордже Майор, оцінив в інтерв’ю, що теракти в Європі ще відбудуться.
Європейські спецслужби готові до нового рівня тероризму, але немає абсолютної безпеки, сказав Майор, прогноз підтверджений десять місяців по тому. У ніч на 14 листопада в Парижі, 130 людей загинули і понад 350 отримали поранення в результаті нової хвилі терактів. Атаки були спрямовані проти концертного залу Bataclan, терас, барів і ресторанів, і області навколо Стад де Франс, що на північних передмістях французької столиці. Упродовж тільки 3-ох годин командо джихадистів призвів до того, що країна вступила в нову еру, що стосується безпеки, і ударна хвиля викликана подіями в Парижі все ще відчувається на світовому рівні.
Замахи до яких були залучені і молоді мусульмани, що народилися і здобули освіту у Франції, були взяті на себе Ісламською Державою – терористична група, яка, за даними американського казначейства, протягом декількох років, стала найбагатшою структурою у своєму роді в історії: займається контрабандою давніми предметами мистецтва, торгівлею людьми та вимагає сотень тисяч або мільйони доларів за звільнення викрадених. Великі суми, отримує у вигляді пожертвувань, зроблених впливовими людьми арабського світу. Більшість грошей надходить з чорного ринку нафтопродуктів, близько 40 мільйонів доларів на місяць.
Відбувшись на тлі найбільшого припливу мігрантів в Європу після Другої світової війни, напади вплинули на ставлення пересічних громадян, але й деяких європейських офіційних осіб, існуючи підозри, що між мігрантами проникнули прихильники Ісламської Держави. Через посилення громадянської війни в Сирії, де угруповання джихадистів Ісламська держава захопило величезні території, яких об’єднала у Каліфат разом з тими, що контролює в Іраку, кількість біженців зросла. Близько мільйон людей залишили свої рідні країни в цьому році, тікаючи з конфліктних зон та від бідності в основному до Німеччини.
Були голоси, які твердили, що хвиля міграції до розвинених країнах Європи була, в деякій мірі, заохочена рішенням європейських лідерів розслабити політики прийому іммігрантів- оцінюючи, що таким чином вирішать питання дефіциту робочої сили в країнах, які вони очолюють. Таким чином, виникла ситуація, яка спричинила глибокі розбіжності між західноєвропейськими урядами і деякими зі Східної Європи, але й всередині європейських держав. Висуваючи аргумент солідарності Європи, незважаючи на заперечення деяких країн ЄС, було вирішено, що в найближчі два роки, близько 160,000 мігрантів будуть розподілені країнам ЄС, через механізм обов’язкових квот. Водночас, було вирішено створення так званих прийомних центрів у Греції та Італії, де мігранти будуть зареєстровані і поділені на економічних іммігрантів – які будуть репатріюватися у свої країни – і біженців, чиї клопотання про надання притулку виправдовуються конфліктною зоною з якої вони прибувають, і які можуть бути перерозподілені.
З іншого боку, в спробі приборкати кількість біженців у Європі, після тривалих переговорів, наприкінці листопада Європейський Союз уклав з Туреччиною договір, згідно з яким вона пообіцяла вжити заходів, щоб зупинити мігрантів, які перетинають її територію. ЄС зобов’язався надати економічну допомогу Анкарі спочатку на рівні 3 млрд євро для біженців, що знаходяться в Туреччині, особливо сирійців. ЄС також домовився розблокувати процес приєднання Туреччини до ЄС та лібералізації візового режиму для турецьких громадян. Між часом, США і Росія активізували операції в Сирії, де вже більше чотирьох років триває громадянська війна, унаслідок якої загинуло багато людей, і де ІД зміцнила свої позиції.
