25 – 31 жовтня 2015 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх шести днів...

Roxana Vasile, 31.10.2015, 08:26

Пожежа в нічному клубі Бухареста забрала 27 життів

27 осіб загинули і 146 отримали поранення в результаті сильної пожежі, що сталася в ніч проти суботи в одному з нічних клубів у центрі Бухареста. Постраждалі доставлені в різні лікарні Бухареста, багато з них у дуже важкому стані, із опіками різних рівнів тяжкості. За словами свідків пожежу спричинив феєрверк під час презентації нового альбому місцевого рок-гурту. На місці трагедії прибуло 11 пожежних розрахунків, 28 бригад мобільної служби швидкої медичної допомоги, реанімації та вивільнення – СМУРД, 29 карет швидкої допомоги та 2 автомобілі реанімації та інтенсивної терапії .Національний комітет із надзвичайних ситуацій провів вранці екстрене засідання під керівництвом віце-прем’єра Габріеля Опрі. Президент Клаус Йоханніс висловив висловив співчуття і солідарність з з родинами постраждалих у пожежі в столичному клубі. Прем’єр-міністр Віктор Понта скликав засідання уряду на сьогодні, 31 жовтня 2015 року, щоб оголосити три дні жалоби. За фактом пожежі в центрі столиці розпочате кримінальне провадження.

Парламент прийняв закон про поштове голосування

Громадяни Румунії, які проживають
за кордоном, зможуть голосувати поштою, але тільки на парламентських виборах
наступного року. Палата депутатів у середу прийняла відповідний закон для уникнення
ситуацій, як та, що виникла минулого року на президентських виборах, коли тисячі
закордонних румунів годинами стояли в черзі, щоб проголосувати, а багато з них
так і не змогли проголосувати через погану організацію виборчого процесу.
Соціал-демократи, які перебувають при владі, стверджують, що цей
нормативно-правовий акт є пілотним проектом і, в залежності від того, що відбудеться
в ході парламентських виборів восени наступного року, ця система буде
використана і на президентських перегонах, а також на виборах до
Європейського парламенту. Лідер Соціал-демократичної
партії Лівіу Драгня: «З огляду на те, що мова йде про трохи різні процедури,
які потребують більш серйозного аналізу двох виборчих турів, зокрема з точки
зору логістики та інфраструктури, ми вирішили уникнути можливих причин відкладення прийняття закону сьогодні. Усі, хто мав певні сумніви, побачать ті самі
положення і на президентських виборах.
Вони або переконаються, що помилилися, або навмисно намагаються затінити здобутий
разом успіх.» Опозиційна Націонал-ліберальна партія також підтримала цей закон,
в сподіванні, що після парламентських виборів 2016 року його положення будуть
поширені й на президентські перегони. Ліберал Міхай Войку: «Ми зробили один
крок, прийнявши закон про поштове голосування на парламентських виборах, але це
не повний стрибок уперед. Цього ми зуміли добитися при нинішній парламентській більшості.
Сподіваюся, ще парламентська більшість після виборів 2016 року розширить цей закон.»

Антикорупційний
наступ триває

Тимчасово відсторонений
від виконання повноважень на посаді мера міста Ясси Гьорге Нікіта і президент
однієї з найбільших в Румунії ​​групи компаній – UTI були заарештовані у четвер ввечері за
звинуваченням в одержанні, відповідно, даванні хабара. За даними Національної
антикорупційної дирекції Гьорге Нікіта вимагав і отримав неправомірну вигоду
взамін на укладення між муніципалітетом і компанією UTІ договору на суму понад 69 млн леїв (12
млн євро), в рамках реалізації проекту, що фінансуються з європейських фондів.
Договір стосувався організації пішохідних та транспортних потоків і зниження
рівня забруднення навколишнього середовища в Яссах. З іншого боку Національна антикорупційна
дирекцією порушила нову кримінальну справу проти нещодавно звільненої з-під
варти і поміщеної під судовий нагляд, колишнього міністра розвитку Елени Удрі.
Прокурори звинувачують пані Удрю, яка зараз є депутатом, в одержанні у період
коли вона була міністром, майже 4 млн доларів хабара від бізнесмена в обмін на своє сприяння в укладенні договору з державою. Народні обранці дали згоду на порушення
кримінальної справи і затримання Елени Удрі, але не дали дозвіл на її арешт.

Економічні заходи
та показники

Уряд на засіданні
у вівторок схвалив внесення низки поправок до Податкового кодексу, серед яких: зниження ПДВ на питну воду до 9%, зміна податкового режиму мікропідприємств,
звільнення від сплати податку на прибуток закладів середньої освіти і зниження
податку на дивіденди від 16% до 5%. Представники румунського бізнесу привітали останнє
рішення, що набуде чинності з 1 січня 2016 року і поширюватиметься на
дивіденди, що отримуватимуть румунські фізичні та юридичні особи, а також нерезиденти.
Теж на цьому тижні уряд затвердив новий пакет законів щодо державних закупівель,
який запроваджує останні європейські стандарти в цій області і спрямований на
поліпшення інфраструктури. Найближчим часом відповідна законодавча ініціатива
буде внесена до парламенту. Економічний аналітик Представництва Європейської
комісії в Бухаресті Кармен Меркуш, посилаючись на дані румунських та зарубіжних
фахівців, заявила, що Румунія ніколи не була в кращій макроекономічній ситуації
завдяки програмам фінансової допомоги від зовнішніх кредиторів. Водночас, Румунія
піднялася на 11 місць і займає 37 сходинку зі 189 країн у рейтингу Світового
банку за умовами ведення бізнесу і випереджає такі країни як Італія, Угорщина,
Росія, Хорватія або Греція.

Р.Молдова без уряду

Президент Румунії Клаус Йоханніс у четвер прийняв до уваги звільнення про-західного
молдовського уряду і наголосив на необхідності якнайшвидшого утворення нового
стабільного кабінету міністрів для продовження європейського курсу Молдовської
держави. Клаус Йоханніс в котрий раз підтвердив готовність Румунії надати повну
підтримку сусідній країні в цьому напрямку. У свою чергу глава румунської
дипломатії Богдан Ауреску зазначив: «Дуже важливо, щоб весь відповідальний політичний
клас у Кишиневі, особливо про-європейські партії, які здобули підтримку своїх
громадян у листопаді минулого року, підтримка, що була підтверджена про-європейським вибором на місцевих
виборах у червні, зрозуміли необхідність стабільності, необхідність створення про-європейської
коаліції і необхідність реформи в європейському дусі.» Парламент Молдови
відправив уряд у на чолі з ліберал-демократом Валерієм Стрельцем у відставку.
Резолюція про вотум недовіри уряду була ініційована про-російськими опозиційними
Комуністичною та Соціалістичною партіями, та підтримана демократами, які входять
до правлячої коаліції, але, як і ініціатори звинуватили Валерія Стрельця у
некомпетентності та корумпованості. Останній відкинув звинувачення,
стверджуючи, що з допомогою резолюції про недовіру уряду ліві політичні сили намагаються
дестабілізувати країну і змінити курс європейської інтеграції.