6 – 12 квітня 2014 року

Огляд основних подій, які створили картину тижня, що минув

Roxana Vasile, 12.04.2014, 03:05

Румунія та криза в Україні

Сполучені Штати і НАТО підтверджують їхнє зобов’язання захистити Румунію, враховуючи події в Криму, агресивні дії з боку Росії та відсутність поваги останньої щодо суверенітету України, – заявив, у четвер, тимчасовий повірений у справах посольства США в Бухаресті Дуейн Батчер. Його заяви були зроблені незабаром після того як міністр закордонних справ Румунії Тітус Корлецян заявив, що Румунія, як східний кордон ЄС і НАТО і північний сусід України, має конкретні очікування щодо повторного розгортання в східному напрямку військового потенціалу НАТО. Таке ж послання передав і держсекретар МЗС Румунії Богдан Ауреску у США, в ході зустрічі з заступником держсекретаря у справах Європи Вікторією Нуланд. З Москви, президент Володимир Путін попередив у листі до лідерів 18 країн, включно Румунії, що європейці повинні покрите мільярди доларів, які Україна повинна сплатити Росії за імпортований газ. В противному випадку, Москва залишає за собою право припинити постачання Україні, з усіма витікаючими наслідками і для європейських країн, російського газу. Премєр-міністр Віктор Понта вважає, що Румунія не постраждає в короткостроковій перспективі від можливої газової кризи. «Румунія має низьку залежність – в середньому 25% газу імпортується з Росії. Якщо ми говоримо про кризу протягом тижнів або місяців, немає ніякої небезпеки для населення або промисловості. Якщо це буде довгострокова криза, то тим більше Румунія повинна розвивати свій потенціал внутрішнього виробництва.»

Слідства та знаменитості

У боротьбі з корупцією уверхах, румунське правосуддя створює враження, нарешті, що перетворилося на каток в стані розтрощити кого завгодно, після того як роки поспіль, не мало було тих, хто закидав інерцію системи судочинства особливо на адресу політичних або економічних діячів, які вважали себе недоторканими. Від цього тижня, мер південно-східного міста Констанца, соціал-демократ Раду Мазере, що обіймає цей пост вже четвертий мандат, перебуває під слідством за хабарництво. За даними прокуратури, в 2011 році, він одержав 175.000 євро від представника компанії, яка побудувала соціальні житла в околичному районі міста Констанца. В обмін на хабар – кажуть прокурори — Мазере допоміг компанії виграти аукціон, а потім збільшити вартість контракту, спочатку у сумі близько 10 млн. євро, на ще близько мільйон. У свою чергу, проти колишнього голови Торгово-промислової палати Румунії Михаїла Власова, який звинувачується у зловживанні владою, було порушено кримінальну справу, він будучи взятий під варту, в той час як колишній голова Національного агентства зайнятості Сільвіу Біан, був остаточно засуджений до 6 років позбавлення волі за хабарництво. Нарешті, Національне антикорупційне управління подало до Сенату Румунії запит дозволити тимчасовий арешт сенатора Соціал-демократичної партії Овідіу Маріуса Ісеїле, проти якого розпочато кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем.

Вибори до Європейського парламенту

Залишилося трохи менше місяця до виборів — що пройдуть 25 травня – для призначення представників Румунії в Європейському парламенті. Для двох з кандидатів, передвиборна кампанія пройшла судами. Принаймні, на даному етапі, вони отримали задоволення від того, що суд дозволив їм балотуватися. Популярний в Румунії актор Мірча Дьякону отримав остаточне зелене світло в суді балотуватися на місце в Європарламенті, після того як Національне агентство доброчесності і Генеральна Прокуратура заборонили йому це право, через те, що 2011 року він перебував у стані несумісності, займаючи одночасно дві посади: парламентарія та директора театру. Суд показав, що Дьякону має “незаперечну правову можливість” обіймати посаду європарламентарія, закон про цілісність при виконанні державних посад не може бути повязаний з кримінальним правом. Водночас, теж суд постановив, що список кандидатів, представлений Корнеліу Вадимом Тудором, для виборів до Європарламенту під знаком позапарламентської націоналістичної партії Велика Румунія, не порушує закон. Центральна виборча комісія відмовилася затвердити цей список, в основному через недостатню кількість необхідних підписів зібраних активістами Партії Велика Румунія.

Зміни до закону про освіту

Всі викладачі, які в останні 6 років, отримали щонайменше оцінку 7 (з 10) на іспитах повноправного вчителя у системі середньої освіти і які вже працюють за індивідуальним договором на визначений період, можуть бути призначені на невизначений термін у школах, де вони викладають. Рішення буде взяте за підсумками засідання Повітового шкільного інспекторату, і тільки тоді, коли пост є вакантним. Поточні зміни були внесені до Закону про освіту після скарги, поданої викладачем до Конституційного суду. За словами позивача, зміст колишньої статті Закону про освіту щодо іспиту на набуття права бути повноправним вчителем, дозволяв призначення на ці пости вчителів на преференційній основі.

Румуни та повені

6% населення Румунії проживає в зонах ризику затоплення. Національне управління «Води Румунії» та профільний Національний інститут опублікували карти, які окреслюють цю небезпеку. Документи, обовязкові для держави-члена Європейського Союзу, мають на увазі 11 річкових басейнів і оцінюють, на додаток до ризику паводка на річках, і, можливі матеріальні збитки та людські жертви, які можуть викликати повені. Генеральний директор Національного управління «Води Румунії» Васіле Пінтіліє: «Ми готові, на даний момент, повідомляти у реальному часі будь-яке явище, що може мати руйнівні наслідки для населених пунктів, там де ми визначили і представили на карті ці речі.» Щоб привести протипаводкові роботи до діючих стандартів потребуються інвестиції у розмірі близько 3 млрд. євро.