03 – 09 лютого 2013 р.
Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину тижня, що минув.
România Internațional, 09.02.2013, 01:42
Закони «Про державний бюджет» і «Соціальне страхування» були прийняті Парламентом.
Після декількох днів інтенсивних дебатів між владою і опозицією, парламент прийняв у четвер, проект закону «Про державний бюджет» та «Соціальне страхування» на 2013 рік. Головні макроекономічні параметри, закладені до цього документу такі: прогноз економічного зростання — 1,6%, середній показник інфляції — 4,3%, валютний курс у документі визначений у 4,5 леїв за євро, а бюджетний дефіцит – в 2,1% ВВП. Премєр-міністр Віктор Понта заявив, що це найкращий можливий бюджет, в той час як опозиція стверджує, що цей бюджет призведе до збільшення рівня безробіття, інфляції та бідності. За прогнозами експертів Національного банку Румунії, зростання румунської економіки в 2013 році складе близько 1,5%, що збігається з оцінкою МВФ. Національний банк Румунії застерігає, однак, що міцність національної валюти залежить, в наступному періоді, від ситуації єдиної європейської валюти, від сільськогосподарської продукції, але і від структурних реформ.
Парламент у Бухаресті обговорює законодавчі пріоритети на 2013 рік.
Почалася перша в цьому році сесія парламенту Румунії. Серед пріоритетів фігурує перегляд Конституції, адміністративно-територіальний поділ Румунії та прийняття «Статусу депутатів і сенаторів». Внесення змін до основного закону держави розяснило б, серед іншого, обовязки Президента і Конституційного суду. Що стосується статусу народних обранців, то дебати з цього питання були відкладені на наступний тиждень. Рішення це було прийнято через розбіжності між правлячими СДП та НЛП щодо статті, яка передбачає, що парламентарії, оголошені несумісними Національним агентством доброчесності можуть втратити свій мандат, якщо не оскаржують рішення в суді протягом 15 днів. Глава держави повернув у Парламент на повторний розгляд цей закон, зокрема, через те, що законодавчий акт, прийнятий в Парламенті суперечить рекомендаціям недавньої доповіді Європейської комісії про прогрес правосуддя в Румунії. Однак, найбільш обговореним законом буде закон про «Адміністративно-територіальний поділ країни». Правлячий Соціал-ліберальний союз пропонує вісім регіонів розвитку, у той час як опозиційна Демократ-ліберальна партія бажає, щоб теперішні 40 повітів були замінені на вісім великих повітів.
Єврокомісія вирішила відновити платежі для Румунії в рамках Секторної оперативної програми розвитку людських ресурсів.
Представники ЄС розблокували Секторну оперативну програму розвитку людських ресурсів, після нещодавнього аудиту. Платежі в рамках Секторної оперативної програми розвитку людських ресурсів були припинені влітку минулого року через серйозні порушення, виявлені у впровадженні проектів. ЄК відновить платежі для Румунії на суму до 148 млн євро. Через пять років після вступу в ЄС, Румунія посідає останнє місце серед 27 країн ЄС в плані залучення європейських фондів. До кінця січня, Бухаресту вдалося залучити кошти на суму 2,2 млрд. із загального обсягу – 19,2 млрд. євро, скільки виділив нашій країні Брюссель за період 2007-2013 рр.
Уряд Румунії схвалив стратегію приватизації компанії ЧФР Марфе.
Уряд Румунії схвалив стратегію приватизації компанії ЧФР Марфе, ухвалену раніше Верховною Радою оборони країни. Міністр транспорту Релу Фенекіу пояснив, що мова йде про продаж контрольного пакету акцій стратегічному інвестору, а учасники мають внести тендерну гарантію в розмірі 10 млн. євро, сума, яка являє собою 17% від номінальної вартості акцій ЧФР Марфе. Міністр транспорту заявив, що пріоритетом відомства є виплата заробітної плати, шляхом підвищення рентабельності компанії. ЧФР Марфе має борги і збитки в сотні мільйонів євро. Приватизація є складовою зобов’язань, взятих на себе урядом Румунії у відповідності до угоди про попереджувальний стенд-бай, підписаної із МВФ у 2011 році.
Дипломатичний диспут між Бухарестом і Будапештом.
Так званий скандал секлерівського прапору викликав обмін репліками між Румунією та Угорщиною. Ситуація ця змінилася, в четвер, внаслідок телефонної розмови між румунським міністром закордонних Тітусом Корлецяном та його угорським колегою Яношем Мортоні. Вони домовилися, що для кращого співробітництва слід уникати ескалації відносин і публічних заяв в обидвох країнах. Проблеми виникли після того як держсекретар угорського МЗС Жолт Немет, відомий своєю позицією на користь територіальної автономії угорської меншини в Трансільванії, запропонував мерам всіх населених пунктів Угорщини виставити у своїх місцевостях секлерівський прапор на знак солідарності з етнічними угорцями в Трансільванії і підтримки їх прагнень до автономії, після того як румунська влада заборонила виставлення цього прапору на громадських будівлях. Ці заяви угорського посадовця були дезавуйовані румунською владою.
ВРОК ухвалила участь румунських збройних сил в місіях і операціях за межами Румунії.
Верховна рада оборони країни схвалила участь понад 2000 румунських солдатів у місіях і операціях за межами Румунії. Рада, також, прийняла рішення направити контингент з 10 солдатів, інструкторів та офіцерів верховного штабу, в місію ЄС в Малі, колишню французьку колонію з Північної Африки. Місяць тому, Франції розпочала військову операцію в цій країні, на підтримку малійським військовим силам. Франція, яка дислокувала близько 4000 солдатів у Малі, зазначає, що завдання забезпечити безпеку, територіальну цілісність та суверенітет цієї держави з північного заходу Африки, належить африканським військовим силам.