Румуни та їхній рівень життя
У Румунії загальний середньомісячний дохід зріс минулого року майже на 14% порівняно з 2021 роком, а витрати становили понад 85% від зароблених грошей.
Corina Cristea, 08.06.2023, 11:25
Життя розгортається у всесвіті чисел, тому дослідження рівня життя, що проводяться різними профільними компаніями, або централізовані дані Національного інституту статистики, наприклад, не можуть залишитися непоміченими. Це важливі показники, оскільки вони відображають рівень доходів і купівельну спроможність, рівень життя і задоволеність людей своїм життям, вони свідчать про їхній рівень освіти чи здоров’я і про те, наскільки вони можуть дозволити собі будинок, автомобіль або відпустку.
Таке дослідження, проведене GfK Purchasing Power Europe, показує, наприклад, що 2022 рік був роком, коли ані авіаквитки, ані путівки на відпочинок не користувалися великим попитом, а румуни, стурбовані майбутнім економічним розвитком, в переважній більшості заявили, що мають намір більше заощаджувати (68%) та інвестувати в освіту (22%). Дослідження також показує, що середня купівельна спроможність була на 51% нижчою за середньоєвропейський показник, що поставило Румунію на 31-ше місце серед 42 країн, які брали участь у дослідженні.
Останні дані, цього разу від Національного інституту статистики, показують, що хоча середній сукупний місячний дохід у Румунії минулого року становив майже 6500 леїв (близько 1300 євро) на домогосподарство, що майже на 14% більше порівняно з 2021 роком, рівень життя не став кращим. Це тому, що сказала своє інфляція – витрати склали понад 85% від зароблених грошей. На рівні міст загальний місячний дохід перевищив 7.000 леїв (близько 1400 євро), тобто був у 1,3 рази вищим, ніж у селах. Основні витрати були спрямовані на споживання в домогосподарствах (понад 60%) та податки і збори (30%).
Третина споживання домогосподарств припадала на продукти харчування, за ними йшли витрати на житло та комунальні послуги. Румуни витратили 265 леїв на місяць на алкоголь і тютюн і лише 17 леїв на освіту. Недостатні доходи мають важливі соціальні наслідки – вони виводять на вулицю все більше професійних категорій.
Вже майже три тижні загальний страйк освітян не сходить з перших шпальт новин, тоді як працівники системи охорони здоров’я, пенітенціарних установ та залізничники також протестують проти низької заробітної плати. Опинившись між вимогами профспілок і необхідністю скоротити витрати, оскільки надходження до бюджету не такі високі, як очікувалося, політики шукають рішень. Рішення, які є ще більш необхідними з огляду на те, що економічне зростання цього року очікується нижчим, а інфляція все ще сягає двозначних цифр.