Європарламент застерігає Республіку Молдова
Брюссель все більше стурбований проблемами демократії в Республіці Молдова.
Bogdan Matei, 10.10.2018, 12:12
Колись, Молдову вважали преміанткою Східного партнерства, програми, за допомогою якої Європейський
Союз прагне поширювати демократію і процвітання в країнах колишнього радянського простору, який включає також Грузію, Україну, Вірменію,
Азербайджан і Білорусь. Кишинів, разом з Тбілісі та Києвом, чотири роки тому
підписав з Брюсселем угоди про
асоціацію та вільну торгівлю, важливий крок
на шляху до європейської інтеграції. Проте з часом оцінка європейських установ стала більш суворою. У вівторок, Комітет
закордонних справ Європейського парламенту схвалив проект звіту про застосування Угоди про асоціацію з Республікою Молдова, і в цьому документі висловлюється
занепокоєння з приводу погіршення стану дотримання демократичних цінностей.
Як застерігали
й фахівці
Венеціанської комісії, прийняття змішаної системи голосування на парламентських
виборах наступного року, коли половина депутатів буде обрана по списках, а інша половина по
одномандатним округам, є вигідною так званим великим
партіям – тобто Демократичній партії, прозахідній, та правлячій Соціалістичній партії, президента Ігоря Додона. Відхиленням від стандартів
демократії є й скасування червневих виборів до кишинівської мерії. Їх переможець,
колишній громадянський активіст та один із лідерів проєвропейської опозиції
Андрій Настасе, був визнаний винним у порушенні Виборчого кодексу, оскільки він
закликав громадян голосувати в день виборів.
Сам прем’єр-міністр Павел Філіп тоді визнав, що рішення суду
ставить багато запитань і що виникають різні спекуляції, які не є на користь нинішньому урядуванню. Із сусідньої Румунії, яка
завжди підтримувала прагнення Кишинева до інтеграції, міністр закордонних справ
Теодор Мелешкану
попередив, що рішення це
може вплинути на стабільність республіки.
Посли європейських країн, з іншого
боку, оцінили, що рішення скасувати голосування
та спосіб прийняття цього
рішення позбавляє права кишинівських громадян мати демократично обраного мера. І Єврокомісія оголосила, що до коли
не будуть виконані політичні умови, пов’язані з
демократією, верховенством права та правами людини, виплату першого
траншу макрофінансової
допомоги у розмірі 100 млн. євро Молдові буде припинено. У доповіді Комітету із закордонних
справ Європейського парламенту також засуджується тиск на лідерів опозиції,
відсутність незалежності судової влади та монополія влади над засобами масової
інформації.
Оглядач Йон Теберце, цитований
кореспондентами Радіо Румунія, зазначає, що відносини Кишинева з Брюсселем погіршуються,
і висловив побоювання що, крім припинення макрофінансової допомоги, існує ризик
повернення до візового режиму для громадян Республіки Молдови, які подорожують
до Європейського Союзу.