‘Великі збори століття’ в Кишиневі
100-річчя об'єднання Бессарабії з Румунією було відзначено в неділю в Кишиневі Великими зборами.
Roxana Vasile, 26.03.2018, 11:53
27 березня у Румунії є національним святом. У цей
день відзначається важлива подія в історії країни – Об’єднання в 1918 році
Бессарабії з Королівством Румунія. Тоді, наприкінці Першої світової війни,
Бессарабія, провінція з переважно румуномовним населенням, яка раніше протягом
106 років перебувала під окупацією Російської імперії, повернулася до Батьківщини.
У 1940 році Радянський Союз висунув Румунії ультиматум і знов анексував її, а на
частині цієї території була створена нинішня Республіка Молдова.
У неділю, напередодні сповнення сторіччя з дня
Об’єднання, у Кишиневі тисячі румунів з обох берегів Прута взяли участь у
символічній акції, названій Великими зборами століття, наприкінці яких була
прийнята прокламація, якою учасники зобов’язалися сприяти національному
возз’єднанню Румунії.
Серед присутніх були мери 140 населених пунктів
Республіки Молдова, які напередодні підписали символічну декларацію про об’єднання
з Румунією. Одним з них є Владімір Сусаренко з Садови: «Сьогодні, зараз 600
мешканців Садови прагнуть об’єднання. Як можна цього не бажати, коли у нас спільна
мова, спільна культура, наші діти отримують румунські стипендії. Дитячий садок
у селі Садова був відремонтований коштами Уряду Румунії.»
У заходах в Кишиневі прийняв участь і колишній
президент Румунії Траян Басеску та сенатор від керівної Соціал-демократичної
партії Румунії Тітус Корлецян, який підкреслив важливість декларацій, які
схвалили мерії 140 населених пунктів Р.Молдова. «Вони важливі, тому що вони
виходять за рамки простої символіки жесту. У Бухаресті завжди казали: коли ви -
румуни Бессарабії та Республіки Молдова будете готові, ми вже готові. Ми не
можемо забути те, що румунська самобутність була розтоптана, розтрощена і
заперечена в часи СРСР, румунська самобітність була збочена Радянським Союзом, який
створив так-звану молдавську мову та молдавську ідентичність, окремо від
румунської. Ці речі не можуть бути забуті і мають бути вправлені.»
Але що кажуть пересічні люди, які мешкають по
лівий берег Прута? Багато з них прагнуть об’єднання, але, водночас, усвідомлюють,
що молдовські політики не приймуть таке рішення в близькому майбутньому. По
правий бік політичного спектра парламентська, опозиційна Ліберальна партія, а
також багато непарламентських партій і численні громадські організації
виступають за возз’єднання. У центрі, прозахідна коаліційна більшість, на чолі
з Демократичною партією, спирається на європейську інтеграцію, не поділяє уніоністські
ідеї, але має прекрасні відносини з Бухарестом і дуже холодні з Москвою. І,
нарешті, зліва, залишки колишньої єдиної Комуністичної партії, та соціалісти,
на чолі з фактичним лідером, проросійським президентом Ігорем Додоном, не
приховують своїх намірів повернутися на орбіту Російської Федерації.
У цьому контексті, на даний момент, єдиним
рішенням є постійне підтвердження прозахідних переконань Р.Молдова, на жаль, найбіднішої
країни в Європі. Оскільки лише входження до Європейського Союзу та НАТО за
підтримки Бухареста може забезпечити їм свободу та добробут.