Дискусії та суперечки з приводу Закону про оплату праці
Влада, опозиція і профспілки в Бухаресті бажають закон, який регулював би єдину систему оплати праці, але мають різні погляди щодо цього.
Bogdan Matei, 17.05.2017, 13:38
Ще дуже далеко від того, щоб відбитися на рівні життя румунів, вражаючий економічний ріст, на який вказують статистики, підігріває надію на більш високі заробітні плати. Названий іноді Попелюшкою ринку праці, іноді привілейованою кастою, бюджетний сектор був першою жертвою ампутації заробітної плати в 2010 році, коли глобальна економічна криза зачепила і Румунію. А сьогодні той самий бюджетний сектор вважає, що має право на отримання надбавок та інших корекцій. Уряд у складі СДП-АЛД та права опозиція обіцяють бюджетникам закон, що регулює єдину систему оплати праці, але не згодні з його положеннями.
Будучи покликана, у вівторок, на дебати Комісії з питань праці Сенату, міністр праці, соціал-демократка Олгуца Васілеску, представила проект, підписаний 205 депутатами і сенаторами правлячої коаліції. Вона каже, що зміни ці обов’язкові, оскільки чинний закон, який регулює цей сектор, викликав чимало нерівностей в бюджетній системі і привів, зокрема, до відбуття за кордон румунських лікарів. Олгуца Васілеску: Закон передбачає збільшення заробітної плати на 56% в середньому, зі значним збільшенням понад 100% мінімальної заробітною платою і зменшенням великих зарплат для дотримання принципів рівності і недискримінації.
Опозиція згодна, що новий закон заробітної плати є необхідним, але вважає, що цей проект приведе і до скорочення заробітної плати для окремих категорій працівників. Ліберальний сенатор Кармен Гереу, віце-президент Комітету з питань праці: Йдеться про зарплатні ампутації, і вони не є малими. Я звертаю увагу на тому, що ті 32 нормативних актів, на основі яких були отримані певні заробітні права, і які тепер будуть відрізані, при порушені положень Конституції, генеруватимуть лавину судових позовів.
Думку цю поділяють і лідери основних профспілкових конфедерацій, які стверджують, що деякі положення закону призведуть до ампутації заробітної плати, а інші є, просто-на-просто, неконституційними. Лідер Cartel Alfa Богдан Хоссу: Ми хочемо, щоб закон не міг бути оскаржений у суді. Інша проблема, яка лякає людей є те, що після набуття чинності закону, чи то 1 липня поточного року, або 1 січня 2018 року, зарплати будуть меншими ніж сьогодні.
Дебати в Парламенті тривають, але, між часом, нетерпеливі або стривожені заявами про наміри з боку політиків, працівники державного сектору вже протестують. Поліцейські вийшли першими на вулиці, ще в березні. На цьому місяці, страйки попередження організували диспетчери повітряного руху і працівники Державної екологічної інспекції. А на днях, митники і працівники Міністерства фінансів вдалися до спонтанних протестів, що загрожують стати постійними, якщо уряд не задовольнить їхні вимоги.