Від виходу Великобританії з ЄС до квот на мігрантів
Після референдуму у Великій Британії про вихід з ЄС та референдуму в Угорщині щодо квот на розподіл мігрантів, Європейський Союз, на думку аналітиків, стикається з найсерйознішою кризою в своїй понад півстолітній історії.
Ставши неминучим після референдуму, на якому британці підтримали вихід своєї країни з Європейського Союзу, розлучення між Лондоном і Брюсселем вже вступило в процедурну фазу.
Британський прем’єр-міністр Тереза Мей підтвердила намір ініціювати процес виходу з ЄС протягом наступних шести місяців, тобто навесні 2017 року. Велика Британія повинна дивитися поза ЄС, на решту світу, – сказала вона, додавши, що Сполучене Королівство має докласти зусиль, щоб відкрити новий розділ у відносинах з Брюсселем, як повністю суверенна і незалежна країна.
Майже одночасно, лідери європейського співтовариства доручили французу Мішелю Барньє, колишньому міністру в Парижі і колишньому комісару в Брюсселі, який вважається прихильниками виходу Великої Британії з ЄС переконаним антибританцем, прерогативи головного посередника з питань виходу Британії зі складу ЄС. Однак, незважаючи на неодноразово озвучене бажання Єврокомісії якнайшвидше формалізувати розлучення, Барньє доведеться ще почекати.
Британці повинні офіційно активувати закріплене в статті 50 Лісабонського договору 2009 року положення про вихід з ЄС. Після офіційного повідомлення про початок цієї процедури Ради ЄС, що складається з представників держав-членів, почнеться дворічна переговорна інтерлюдія. Нове «партнерство» між Брюсселем і Лондоном може бути створене, на думку фахівців, за прикладом відносин зі Швейцарією чи Норвегією, двома країнами, що перебувають у фактичному симбіозі з Євросоюзом не будучи його членами.
У той же час, однак, в підтвердження того, що ЗМІ називають найбільшою кризою в історії співтовариства, з протилежного боку ЄС угорці масово проголосували на референдумі в неділю проти обов’язкових квот на розподіл біженців. Підрахунок результатів референдуму приніс дві новини: добру і погану. Перша – явка склала менше 50%, тобто є недостатньою для того, щоб референдум був визнаний таким, що відбувся. Дійсно погана новина полягає в тому, що з тих, хто прийшов голосувати, 98% виступили проти системи примусових квот на прийняття біженців.
Прем’єр-міністр Віктор Орбан, якого цитує кореспондент Радіо Румунія в Будапешті, радіє тому, що дев’ять з десяти учасників підтримали право Угорщини приймати рішення в питанні про мігрантів. Хоча деякі аналітики вважають, що бойкот більшістю виборців є протестом проти все більш авторитарного прем’єра, Віктор Орбан вважає, що угорці повинні пишатися тим, що вони стали першими, хто мав можливість висловити свою думку з питання про міграцію. Він повідомив, що в найближчі дні внесе до парламенту проект поправки до Конституції, відповідно до волевиявлення громадян і наголосив, що Брюссель повинен враховувати результат референдуму в Угорщині.