Новий порядок присвоєння ступенів доктора

У Румунії, проект про внесення змін до законодавства про здобуття наукових ступенів доктора був винесений на громадське обговорення.

Florentin Căpitănescu, 15.02.2016, 11:02

Дебати
з сивої давнини довкола досягнень у румунській науковій сфері були відновлені,
на днях, міністром освіти Адріаном Кураж. Прагнучи знищити звички, увічнені
своїми попередниками, міністр пропонує, без вагань і утримувань, внесення змін
до законодавства про здобуття наукових ступенів доктора наук.

Зміни, зібрані в
рамках проекту, що були вже запропоновані на громадське обговорення, мають на
меті, стверджує він, зміцнення автономії університетів і, отже, прозорий процес
здобуття докторських ступенів. Адріан Кураж: Ми плануємо внести змін до
п’ятьох із 300 статей Закону Про освіту. Ми маємо на увазі лише ті статті,
пов’язані із докторськими дисертаціями
та етикою. Внаслідок цього ми зуміли зробити так, щоб до системної проблеми був
зроблений системний підхід.

Він
підтвердив, що присудженням чи позбавленням докторських ступенів займатимуться
від тепер Університети та Румунська Академія, у той час як Національна рада з
підтвердження звань, університетських дипломів та сертифікатів буде наглядовою
установою. Так само, про всі присвоєння докторських ступенів буде опубліковано на
веб-сайті Міністерства освіти. Всі ці пропозиції вступлять в силу в
університетській практиці у другій
половині березня.

Внесення
змін до законодавства у сфері присудження докторських ступенів є життєво
важливим, тому що, у теперішній формі, воно є непослідовним і хаотичним, як
пояснив міністр Кураж свій підхід. Він не вагався піддати гострій критиці
втручання політиків у курс румунської посткомуністичної освіти, якій не була
створена міцна основа і не була надана настільки необхідна автономія. І його критичні
зауваження не зупинилися на цьому. Міністр говорив і про те, що він назвав
подвійним стандартом, яким користувалися аспіранти та докторанти політичні
діячі, для яких критерії присудження академічних звань не були уважно
дотримані. Безсумнівно, найвідомішим прикладом є ситуація колишнього
прем’єр-міністра, соціал-демократа Віктора Понти.

У 2012 році підозри в
плагіаті щодо його докторської дисертації були підтверджені Національною радою
з підтвердження звань, університетських дипломів та сертифікатів, згідно якій
десятки сторінок дисертації були скопійовані в грубій манері. Скандал був
посилений і тим фактом, що науковим керівником його докторської дисертації був
сам політичний опікун Понти, Адріан Настасе, колишній прем’єр-міністр,
засуджений за корупційні дії. Однак для Віктора Понти, підтверджений плагіат
його докторської дисертації не був достатньо сильним аргументом для того, щоб
піти у відставку. Тобто, так як поступає політик в цивілізованій країні.