Румунія та НАТО

Румунія бажає зміцнення східного флангу НАТО та підтримуватиме цю точку зору на саміті альянсу, який відбудеться влітку в Польщі.

România Internațional, 29.01.2016, 12:09

У загальному контексті, в
якому НАТО переглядає свої пріоритети щодо східного флангу альянсу, низка
аналізів показують, що румунська армія потребує сучасного військового
обладнання, зокрема для захисту повітряного простору. Це питання може бути
включене до порядку денного саміту НАТО, який відбудеться влітку цього року в Варшаві.

Коментуючи для Радіо
Румунія, очікування Бухареста від цього саміту, румунський міністр оборони Міхня Моток сказав: Викликом для
цьогорічного саміту альянсу є перехід від заходів перестрахування та адаптації
у випадку країн-членів східного флангу, заходів прийнятих на саміті НАТО 2014
року в Уельсі на тлі події у Східній Європі, в Україні, до застосування
довгострокової стратегії альянсу, яка включає три основні компоненти:
військову, політичну та інституційну. Що стосується нас, ми є активними в
переговорах і ми хочемо, щоб краще просувати наші безпекові інтереси.

До липня, Румунія розгляне
також варіанти, які будуть розроблені на довгостроковий період міністрами
закордонних справ країн НАТО. Теж у перспективі підготовки саміту НАТО у
Варшаві, у Румунії відбудеться в кінці квітня, важлива зустріч політичних
директорів з питань оборони держав-членів НАТО зі гармонізації та уточнення
поглядів. Це буде добра нагода для Бухареста зробити відомими та просувати свої
безпекові інтереси з перспективи порядку денного у Варшаві.

Пріоритетним завданням,
стверджує румунський міністр оборони, є продовжувати зміцнення безпеки на
східному флангу, з особливим наголосом на проблематику безпеки та подій у
Чорноморському регіоні. У цьому контексті, Румунія підтримуватиме на саміті у
Варшаві ідею створення постійних баз НАТО в Східній Європі та можливість вчасно
отримати вагому та дорадчу допомогу. В інтерв’ю Радіо Румунії, міністр Міхня
Моток торкнувся і політичної кризи в Республіці Молдова. Він привітав той факт,
що нещодавно, в Кишиневі, був затверджений новий демократичний уряд та що
візит до Бухареста прем’єр-міністра Павла Філіпа дав чіткий сигнал про
повернення до стабільності та подальшого європейського курсу держави.