Корнеліу Копосу, емблематична особистість
У Румунії та діаспорі вшанували колишнього лідера НСХДП Корнеліу Копосу, від кончини якого, 11 листопада, сповнилось 20 років.
Bogdan Matei, 11.11.2015, 13:00
Коли політичний клас в Бухаресті повністю дискредитований, коли десятки тисяч демонстрантів вийшли цього місяця на вулиці скандуючи Всі партії – одне сміття, майже неймовірно, що румуни могли знайти моральні орієнтири серед політиків.
Хоча вкрай рідко, але такі емблематичні особистості існують. Корнеліу Копосу народився в 1914 році в сім’ї борців за права румунів Трансільванії, яка тоді знаходилась під австро-угорською окупацією. Він виріс і сформувався в об’єднаній, королівській та демократичній Румунії, після Першої світової війни.
Випускник юридичного факультету, журналіст і спортсмен, він став довіреною людиною лідера Національно – селянської християнсько-демократичної партії (НСХДП), і колишнього прем’єр-міністра Юліу Маніу, справжнього демократа і завзятого противника як німецького нацизму, так і радянського більшовизму. Вірність Маніу та демократичним принципам зробили Копосу однією з улюблених мішеней Секурітатя – політичної поліції комуністичної диктатури, встановленої в Румунії після Другої світової війни, радянськими окупантами. Арештований в 1947 році, він просидів у в’язниці, як політичний в’язень, протягом 17 років.
У 1964 році, комуністи звільнили політв’язнів, переконані, що вони зміцнили режим, і намагаючись прикрасити імідж як в очах румунів, так і Заходу. Копосу залишився, однак, під постійним контролем органів безпеки. Після антикомуністичної революції 1989 року, поряд з його однодумцями та дуже молодими антикомуністами, він відновив партію Юліу Маніу. У безпосередній атмосфері посткомуністичних часів, коли сприймається лідером революції, лідер лівих Іон Ілієску був практично обраний президентом на перших вільних виборах. НСХДП потрапила під удари анти-румунських сил, шахтарів, корумпованого режиму, бандитизму та захоплення влади будь-якими засобами », – нагадав у ході вшанування Корнеліу Копосу один з його знайомих.
Християнсько-демократичний лідер залишається вірним своєму кредо: прихильник королівства, антикомуніст, прозахідний та промоутер возз’єднання Молдови з Румунією. Він говорив, – пригадав один з його шанувальників – що патріотизм це любов до батьківщини, готовність віддати за неї життя. Непохитний у своїх переконаннях, Копосу очолив НСХДП і був лідером опозиції, яка об’єдналась у Демократичну конвенцію, поки після раку легенів, помер, 11 листопада 1995. Величезна колективна емоція викликана його смертю призвела Демократичну конвенцію, через рік, до перемоги на парламентських виборах. Корнеліу Копосу не дожив до цього виборчого тріумфу, але він уже став, як писала тодішня преса, моральним президентом Румунії.