Позика для Республіки Молдова
Румунія кидає рятівний круг сусідній Республіці Молдова, яка перебуває, одночасно, на межі економічного колапсу і політичної дестабілізації.
România Internațional, 01.10.2015, 11:49
У середу, в Нью-Йорку, в ході щорічної сесії Генеральної Асамблеї ООН, президент Румунії Клаус Йоганніс, провів розмову з прем’єр-міністром Республіки Молдова Валеріу Стрелецом про фінансову допомогу, яку Румунія планує виділити Кишиневу.
Теж у середу, набуло чинності рішення Бухарестського виконавчого органу про виділення сусідній державі кредиту на суму 150 млн євро, якого остання має повернути протягом п’яти років. Оголошений, ще минулого тижня в ході спільного засідання урядів двох країн, меморандум був схвалений, бо, пояснює прем’єр-міністр Віктор Понта: Там існує велика потреба в нашій підтримці. У цьому проекті і влада і опозиція повинні йти разом, тому що це дійсно національний проект.
З незвичайним пафосом, Понта додав, що ”це наш основний обов’язок, тому що вони проходять крізь важкий період, і якщо ми не допоможемо, то ніхто не допоможе їм зараз. Якщо ми не допоможемо їм, ця країна може повернутися до ситуації, коли проросійські політичні сили оволодіють знову Молдовою, як це сталося 70 років тому, – посилаючись на анексію, від 1940 року, внаслідок ультиматуму, сталінською Москвою східних румунських територій, на яких була створена нинішня Республіка Молдова. Останні події в Кишиневі, здається, підтверджують, принаймні частково слова прем’єр-міністра Румунії.
Антиурядовий захід протесту, організований, у неділю, опозиційними соціалістами і про-московськими популістами, вивів на вулиці 20 тисяч людей і, практично, сконфіскував центр столиці, який, в останні понад 25 років, був місцем проведення масштабних національних антирадянських та антикомуністичних зборів. Опозиція, яка з цинізмом перейняла ці протести, розпочаті громадськістю саме в ім’я західних цінностей, виступає відкрито за посилення відносин з Москвою і вступу Р.Молдова до Митного союзу між Росією, Білоруссю та Казахстаном.
По той бік барикади, тристоронній уряд, створений з про-європейців ліберал-демократів, демократів і лібералів, що користується крихкою парламентською більшістю, тільки 51%, був драматично дискредитований в результаті найсильнішого політичного та фінансового скандалу за чверть століття історії цієї республіки. Центральний банк виявив, що три фінансові установи в Кишиневі, що становлять близько третину банківських активів країни, виділили кредити, які ніколи не були повернуті, на загальну суму 1 млрд доларів, що дорівнює 15% ВВП.
Операція була здійснена незадовго до парламентських виборів наприкінці листопада 2014 року, в результаті яких проєвропейські партії перемогли проросійську опозицію, а користувачів позик не було ідентифіковано досі. На тлі протестів, пише аналітик Ніку Попеску з Інституту досліджень в галузі безпеки Європейського союзу, Республіка Молдова повільно йде в бік дострокових виборів, тому що правлячі партії не мають ані бачення, ані енергії, щоб радикально змінити ситуацію.