Румунії потрібен реформований парламент
Більш ефективного та відповідального парламенту, з безкомпромісним ставленням до корупції серед парламентаріїв, в унісон з громадською думкою зажадав Президент Клаус Йоханніс від депутатів і сенаторів.
Bogdan Matei, 17.09.2015, 13:20
На відміну від своїх попередників на посаді
Президента посткомуністичної Румунії, Йона Ілієску і Траяна Бесеску, чинний глава держави Клаус Йоханніс ніколи не був парламентарієм. Колишній мер міста Сібіу (центр Румунії) у період з 2000 по
2014 рр., був обраний на цю
посаду як кандидат від Німецького демократичного форуму, і приєднався до однієї з національних політичних сил – Націонал-ліберальної партії лише в 2013 році.
Тому, стверджують оглядачі, він має повне право стати своєрідним речником пересічних
громадян, невдоволених роботою парламенту і нескінченними дріб’язковими політичними іграми сенаторів і депутатів від великих партій.
У середу Йоханніс відкрито зажадав від парламенту більшої узгодженості у розробці законів. Глава держави, у своїй промові в пленумі двох палат, попередив,
що надто часті зміни в законодавстві негативно вплинули на ключові галузі, такі,
як освіта та охорона здоров’я. Він зазначив, що до закону про освіту були
внесені поправки 26 разів, до закону про охорону здоров’я – 114 разів, до закону про органи місцевого
самоврядування – 38 разів, до Трудового кодексу – 28 разів, до закону про
державні закупівлі – 35 разів. Прямим результатом цього є зростаюче невдоволення
населення.
Клаус Йоханніс: «Нещодавно я побачив дослідження, з якого випливає, що
80% румунів незадоволені тим, що закони Румунії надто громіздкі. Той факт, що
люди хочуть чіткіших і простіших нормативно-правових актів, які б не змінювалися дуже
часто ні для кого не є сюрпризом. Підходи, типу «сьогодні приймаємо закон, а
завтра вносимо поправки» мають зникнути.»
Замість цієї контрпродуктивної, повільної і коштовної
манери здійснення законодавчої влади, президент пропонує депутатам: «Гнучке
законодавство, розроблене у безпосередньому зв’язку з потребами й очікуваннями
суспільства, без популізму і на довгий час. Це має стати пріоритетом всього
політичного класу.»
В останні роки, десятки депутатів, при владі чи в
опозиції, представники правих або лівих
політичних доктрин, були звинувачені і навіть засуджені за корупційні діяння.
Повільність, а інколи й відмова, у позбавленні депутатської недоторканності депутатів
і сенаторів, на вимогу Національної антикорупційної дирекції, стали додатковим
фактором негативного впливу на престиж Парламенту.
«На мою думку сильний парламент означає й правильне
позиціювання щодо правосуддя. Повага до закону не може бути відокремлена від
відносин з юстицією. Кожен раз, коли побачив якісь відхилення з цього приводу,
я повідомив вас про це, не тому, що намагаюся втрутитися у роботу парламенту, а
тому, що реакція цієї установи на вимоги правосуддя може вплинути на довіру
до неї», – сказав президент Йоханніс народним обранцям.
Після виступу президента як представники
соціал-демократичної більшості, так і націонал-ліберальної опозиції заявили про
свою готовність докласти зусиль для покращення іміджу Парламенту. Установи, яка,
попри своє величезне значення для демократії, за даними опитувань, вже багато
років користується довірою лише 10-12% румунів.