Вільне пересування румунів
Офіційний Бухарест поставив перед собою дві основі цілі, які намагається досягнути найближчим часом: включення до Програми безвізового в'їзду на територію США і вступ в Шенгенську зону.
Florentin Căpitănescu, 30.03.2015, 16:10
В останні роки було чимало моментів, які привели аналітиків до висновку, що в політичній і військовій сферах відносини між Румунією і Сполученими Штатами Америки ніколи не були кращими. Але, яка кажуть завжди є місце для кращого, тому що двосторонні румуно-американські відносини мають і два недоліки: відсутність великих американських інвесторів в Румунії та невключення Румунії до програми безвізового вїзду на територію США.
Стосовно останнього питання, в інтервю Радіо Румунія американський конгресмен-республіканець Мак Торнберрі заявив, що у США спостерігається великий інтерес до часткової зміни критеріїв безвізової програми, на користь Румунії та Польщі. Він, однак, додав, що зміна навряд чи буде здійснена в найближчому майбутньому через гострі дискусії в американському суспільстві довкола теми імміграції.
Конгресмен фактично підтвердив те, що, кілька днів тому, сказав, теж в інтервю Радіо Румунія, колишній повірений у справах США в Румунії Марк Таплін. Крім того Таплін зазначив, що з-поміж країн, які не були включені до програми “Віза Вейвер” майже на має таких, з якими США мають такі тісні відносини як з Румунією.
Іншою метою закордонної політики Бухареста є входження до Шенгену, відкладене з 2011 року через відсутність реформ у системі правосуддя та непереконливі результати у боротьбі з корупцією. Нідерланди, які в минулому явно виступали проти приєднання Румунії до Шенгенського простору, оголосили нещодавно, що найближчим часом знову розглянуть це питання і приймуть рішення в найближчому майбутньому.
Румунські аналітики стверджують, що шанси Бухареста на вступ до Шенгену зросли після досягнення відчутних успіхів в боротьбі з корупцією. Від міністрів до голів повітових рад, від парламентаріїв до мерів, від прокурорів до суддів, незалежно від політичного кольору чи державної посади, Національна дирекція по боротьбі з корупцією продовжує сіяти паніку серед корумпованих структур держави.
Однак є й випадки, що йдуть врозріз з інтересами правосуддя чи загальноприйнятими у суспільстві моральними нормами, коли парламент пливе проти антикорупційної течії. Останній такий приклад стався минулого тижня, коли Сенат відхилив запит Національної антикорупційної дирекції на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт екс-міністра транспорту й сенатора Дана Шови.
Проте, така поведінка парламентаріїв починає викликати все більше невдоволення пересічних громадян, які наприкінці минулого тижня провели акції протесту в кількох містах – Бухаресті, Клужі, Сібіу тощо. Ставлення парламенту було піддане гострій критиці й румунами, які проживають і працюють в Італії, котрі пікетували румунські дипломатичні місії в Римі, Мілані та Турині.