У Вільнюсі почався саміт
На Вільнюському саміті Республіка Молдова та Грузія парафуватимуть Угоду про асоціацію та Угоду про вільну торгівлю з ЄС.
Bogdan Matei, 28.11.2013, 14:20
Два десятиліття тому, Литва була авангардом руху національного відродження в колишньому Радянському Союзі, рух який завершився в 1991 році розпадом союзу. Член НАТО та Європейського Союзу, ця бальтійська держава є ґаздою саміту Східного Партнерства, ціллю якого є наближення шляхом демократії та процвітання держав колишнього Радянського Союзу до європейських структур.
Вільнюський саміт об’єднює глав держав та урядів із 28 держав-членів ЄС та шести колишніх радянських країн. На саміті Республіка Молдова та Грузія парафуватимуть Угоду про асоціацію та Угоду про вільну торгівлю з ЄС. Решта країн-членів Східного партнерства займають проміжну позицію між Брюсселем і Москвою, тобто між європейськими устремліннями та ностальгією за радянськими часами.
Несумісна під час авторитарного режиму президента Александра Лукашенка з демократичними стандартами Європи, Білорусь є членом Митного союзу, ініційованого Росією. Вірменія, яка з економічної та військової точок зору ще залежить від Росії, у свою чергу обрала два місяці тому Митний союз. Азербайджан веде переговори з ЄС, але згідно аналітикам, ця країна прийняла скоріше позицію багастороннього співробітництва, без рішучих зобов’язань. Україна, найважливіша з геополітичної точки зору, серед пострадянських держав, яка повинна була бути першою державою-членом Східного партнерства, що мала підписати угоди з ЄС, відмовилася напередодні саміту, піддаючись, за словами оглядачів, все більш енергійним тискам з боку Росії.
Під подібним тиском була і Республіка Молдова. Але прозахідна урядова коаліція в Кишиневі, яку підтримувала велика частина молдовського суспільства та чільні посадовці в Брюссел, маючи головним захисником своїх європейських устремлінь сусідню Румунію, зуміла вистояти, незважаючи на обіцянки та загрози Москви.
Президент Румунії Траян Бесеску вважає, що Вільнюський саміт є лише початком дороги Республіки Молдова, оскільки між парафуванням Угоди про асоціацію та Угоди про вільну торгівлю та можливою інтеграцією, можуть минути 10 років. І прем’єр-міністр Республіки Молдова Юріє Лянке, у свою чергу, сказав, що європейський курс стане безповоротнім лише тоді, коли Кишинів офіційно подасть заявку на вступ до Євросоюзу.