Уряд ухвалив фіскально-бюджетний пакет
Уряд Румунії взяв на себе відповідальність за закон, спрямований на збалансування бюджету.
Ştefan Stoica, 26.09.2023, 13:03
Закон, за який румунська виконавча влада обрала взяти на себе відповідальності
в парламенті, має на меті більш ефективну боротьбу з ухиленням від сплати
податків, зупинення бюджетних витрат та досягнення фіскальної справедливості шляхом скасування
пільг та привілеїв. Серед заходів передбачено, що
всі працівники платитимуть страхові внески до фонду медичного страхування,
включаючи ті, хто працює в будівництві та сільському господарстві, які в даний
час звільнені від цього. Також податок сплачуватимуть ті, хто
працює в ІТ-сфері і мають зарплату понад 10.000 леїв, а бюджетники із зарплатою
понад 8.000 леїв чистими більше не отримуватимуть відпочинкові путівки або
харчові купони. Спеціальний податок платитимуть люди, які володіють будинками
вартістю понад 500.000 євро, але тільки якщо вони не платять банківські кредити.
Також передбачені нові податкові правила для бізнесу. Великі компанії та банки
сплачуватимуть новий податок від обороту.
Закон не передбачає суттєвих
змін щодо ПДВ. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку,
9-відсотковий ПДВ на продукти харчування і ліки та 5-відсотковий податок на
дрова, енергію, газ і книги залишаються без змін. Прем’єр-міністр відкинув
твердження, що ці заходи є заходами жорсткої економії. Румунія більше не може
дозволити собі пільги і привілеї на суму 75 млрд. леїв (15 млрд. євро) і
ухилення від сплати податків на суму 150 млрд. леїв (30 млрд. євро) щорічно, що
становить 15% ВВП, – уточнив Марчел Чолаку. Глава румунського
уряду сказав, що мінімальна заробітна плата в економіці
зросте на 10%, від 3.000 до 3.300 леїв, а в будівництві – мінімальна заробітна плата
буде збільшена на 12,5%, від 4.000 до 4.500 леїв. Марчел Чолаку також зазначив, що проект
фіскально-бюджетної реформи дозволить здійснити найамбітнішу реформу бюджетного
апарату з часів Революції.
Опозиційні Союз «За порятунок
Румунії» та Альянс за об’єднання румунів піддали критиці ці заходи й оголосили
про намір ініціювати вотум недовіри кабінету міністрів, який, однак не планує
підтримати Демократичний союз угорців Румунії. Але це лише теоретичний варіант,
який нинішня парламентська арифметика, сприятлива для партій правлячої
коаліції, СДП та НЛП, робить малоймовірним, якщо не неможливим. Інший
шлях – оскаржити закон у Конституційному суді. Згідно з Конституцією, якщо протягом
трьох днів уряд не буде відправлений у відставку шляхом висловлення вотуму
недовіри, законопроєкт, за який він взяв на себе відповідальність, вважається
прийнятим.
Незалежний
Економічний та соціальний комітет вже дав негативний висновок щодо законопроєкту, заявивши,
що заходи зі скорочення витрат є непереконливими і матимуть
негативний вплив на економіку. Покриття бюджетного дефіциту за рахунок збільшення
податкового навантаження на приватний сектор у минулому мало протилежний ефект,
і дуже ймовірно, що в результаті цих заходів доходи бюджету зменшаться, а не
збільшаться, – попередив Економічний та соціальний комітет.