ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Великдень в Україні

Замість закликів до ревних молитов за мир у церквах, українських православних просять не ходити на богослужіння Страсної седмиці, оскільки у храми можуть влучити ракети чи бомби, випущені російськими православними солдатами.

Великдень в Україні
Великдень в Україні

, 25.04.2022, 07:06




Людство переживає рідкісний момент: у ці дні одразу три найбільші світові
релігії переживають період посилених молитов. У мусульман з 2 квітня по 1
травня триває Священний місяць Рамадан, що є одним з п’яти стовпів ісламу, євреї
з 14 по 23 квітня святкують Песах, а православні християни святкують
Воскресіння Христове через тиждень після католиків і протестантів.




Здавалося б що цей збіг мав принести людству глибокий спокій і радість
релігійного переживання. Але, на жаль, ми далекі від цього – над православ’ям нависла
примара війни. Найбільша православна держава світу – Росія, вже майже місяць систематично
знищує Україну, другу за величиною православну країну в світі. Трохи східніше від нас ми знаходимо усі рани минулого, включаючи прагнення росіян впливати на всі території колишнього
радянського простору.

У той час коли московські
лідери заперечують право України на суверенне та незалежне існування, лідери
Російської православної церкви претендують на право тримати Українську
православну церкву під канонічним та адміністративним контролем, а Московський
патріарх Кирил відверто підтримує війну Росії проти України. Це призвело до
розколу православ’я між тими, хто підтримує незалежну, автокефальну Українську
православну церкву, і тими, хто хоче, щоб українські православні церкви були
підпорядковані Москві.




Переважна частина населення України є православними. Решта -
християни-католики, протестанти, а також багато греко-католиків. Хоча
підпорятковуються Святому Престолу в Римі, греко-католики святкують Великдень
разом з православними, через тиждень після римо-католиків. Для християн
Великдень – надзвичайно важливе свято. У Воскресінні Спасителя Ісуса Христа полягає
суть віри – він прийшов, щоб принести себе в жертву за гріхи всього людства.




24 квітня, коли православні християни та греко-католики святкують
Великдень, виповнилося два місяці відколи Росія напала на сусідню, незалежну
країну, яка є членом ООН – Україну. Літаки почали скидати бомби на мирні міста,
танки перетнули кордон, російські солдати зайшли в українські населені пункти.
Першими були уражені різні військові цілі, але згодом усе переросло в геноцид,
розправу над мирним населенням, катування, зґвалтування та масові страти. У
наступні тижні посилилися бомбардування мирних жителів та їхніх домівок.
Складається таке враження, що російські
православні хочуть вбити якомога більше українських православних.




Загальна ситуація є прямо протилежною тому, що проповідував Ісус – смирення,
милосердя, прощення і покаяння, особливо в Страсний тиждень, який передує святу
Воскресіння. Замість миру і світла росіяни говорять про наступи, бомбардування,
нову зброю, навіть про ядерні удари. Замість миру і любові запанували гріх і
смерть.

Замість закликів до ревних молитов за мир у церквах, українських
православних просять не ходити на богослужіння Страсної седмиці, оскільки у храми
можуть влучити ракети чи бомби, випущені російськими православними солдатами. До
збройних сил Росії у цій жахливій війні, приєдналися й російськомовні сепаратисти
зі сходу України, теж православні, а також колишні чеченські сепаратисти в
Росії, мусульмани, яких Путін покликав вбивати його українських одновірців.




Звісно, ​​релігійна приналежність не є власне метою в цьому кривавому конфлікті в Україні. Проте, саме приналежність до східного християнства, яка мала б сприяти пропагуванню миру
та братерської єдності, опинилася
в епіцентрі драматичних подій в сусідній Україні. Як справжні християни, православні святкують Великдень, турбуючись про очищення душі, тіла, а
також оселі.

Перед
Воскресінням Ісус, хоча невинний, був замучений і розіп’ятий на хресті. Але завдяки Йому для всіх
людей воскресла надія, світло перемогло темряву, добро перемогло зло. На жаль, в
Україні все піднесене значення Воскресіння втоплене у бомбах і крові.
Незважаючи на намагання Московського патріарха представити їх як вершину
благочестя, російські політики на чолі зі своїм лідером не мають рефлексів віри і зовсім не резонують з
миром і світлом, які
приносить свято Великодня.



Foto: PIX1861 / pixabay.com
Тема дня П’ятниця, 20 Грудня 2024

Економічні наслідки політичної нестабільності

Патова ситуація, що склалася останніми днями в Румунії навколо формування...

Економічні наслідки політичної нестабільності
Президент Румунії Клаус Йоганніс та Президент Європейської Ради Антоніу Кошта (Фото presidency.ro)
Тема дня Четвер, 19 Грудня 2024

ЄС і вразливість до дезінформації

Глава румунської держави Клаус Йоганніс, який перебуває в Брюсселі для участі у...

ЄС і вразливість до дезінформації
(foto: Pexels / pixabay.com)
Тема дня Середа, 18 Грудня 2024

Новий Лісовий кодекс Румунії

Новий Лісовий кодекс, що є важливою віхою Національного плану відновлення та...

Новий Лісовий кодекс Румунії
sursa foto pixabay.com@geralt
Тема дня Вівторок, 17 Грудня 2024

Росія, занепокоєння та санкції

Чотири сенатори США, республіканці і демократи, засуджують втручання Росії у...

Росія, занепокоєння та санкції
Тема дня Понеділок, 16 Грудня 2024

Тімішоара, 35 років тому

Встановлена наприкінці Другої світової війни радянськими окупаційними...

Тімішоара, 35 років тому
Тема дня П’ятниця, 13 Грудня 2024

Румунія повністю приєднується до Шенгенської зони

Після довгих років очікування Румунія та Болгарія стають повноправними членами...

Румунія повністю приєднується до Шенгенської зони
Тема дня Четвер, 12 Грудня 2024

Інфляція знову підвищується

Поштові послуги, свіжі фрукти та маргарин були серед найдорожчих товарів у...

Інфляція знову підвищується
Тема дня Середа, 11 Грудня 2024

На шляху до урядової та парламентської більшості

4 грудня СДП, НЛП, СПР, ДСУР та фракція національних меншин підписали документ,...

На шляху до урядової та парламентської більшості

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company