Хто і як голосував на виборах президента Румунії
Соціологи спробували визначити соціологічний профіль румунів, які проголосували у неділю, у другому турі президентських виборів.
Bogdan Matei, 26.11.2019, 12:51
Остаточний результат є незаперечним: у неділю, у другому
турі президентських виборів, чинний глава держави Клаус Йоганніс, за підтримки керівної
Націонал-ліберальної партії отримав приблизно дві третини голосів, майже вдвічі більше
порівняно з колишньою прем’єркою, лідеркою Соціал-демократичної партії Віорікою
Денчіле. Це найгірший за три десятиліття посткомуністичної демократії результат,
здобутий у вирішальному турі лівоцентристським кандидатом. І явка виборців, що
становила близько 50% від загальної кількості громадян з правом голосу, є
найнижчою за всю історію проведення другого туру виборів президента.
Крім загальної статистики, Румунський інститут оцінки та
стратегії (IRES), незалежний аналітичний центр, який займається вивченням
поточних питань як в країні, так і за кордоном, спробував визначити соціологічний
профіль румунів, які у неділю скористалися своїм правом голосу. Дані IRES показують ідеальний баланс між чоловіками і жінками,
які віддали свій голос за Йоганніса – 50% на 50%. Віоріка Денчіле отримала
більше голосів від жінок (54%), ніж від чоловіків (46%).
І за віковою структурою
електорат Клауса Йоганніса розподіляється рівномірно, майже половина (49%) це
особи у віці понад 45 років, а решта – до 45. Водночас 78% румунів, які проголосували
за Віоріку Денчіле належать до вікової групи понад 45 років. З точки зору рівня
освіти більшість виборців, які проголосували як за Йоганніса, так і за Денчіле мають
середньою освіту (55-56%). Проте, 34% тих, хто голосував на виборах за Йоганніса
мають вищу освіту, а серед прихильників Денчіле тих, хто закінчив вищі
навчальні заклади, лише 17%.
Велика різниця, однак, спостерігається у категорії соціально-трудовий
статус.
Лише третина виборців Клауса Йоганніса є
пенсіонерами або безробітними, на відміну від
виборців Віоріки Денчіле,
де показники є наступними: пенсіонери
(50%), працівники (32%), безробітні (11%), фрілансери
(4%).
Є відмінності
в голосуванні і за типом населеного пункту. Так, Йоганніс отримав найбільшу кількість голосів серед жителів міст-62%, і лише 38% – у
селах,
тоді як у Данчіле це співвідношення є більш врівноваженим (52% до 48%).
Що
стосується розподілу по регіонах, то існує сильний дисбаланс серед виборців
кандидата від Соціал-демократичної партії, яка набрала 53% голосів на півдні
країни, звідки походить Віоріка Денчіле – проти 44% – за Йоганніса. Трансільванія
(центр) залишається надійним оплотом президента, який набрав у своєму рідному
регіоні 37% від загальної кількості голосів, в той час як Віоріка Денчіле отримала
там лише 25% голосів. На сході країни ситуація виглядає більш врівноважено: 19%
– Йоганніс та 22% – Денчіле.
Усі
ці відсотки, кажуть аналітики, свідчать про електоральну роздробленість Румунії за віком, рівнем освіти, доходами чи по історичних регіонах. З
іншого боку, хоча однаково соціально різноманітна, румунська діаспора майже
одностайно проголосувала за президента Йоганніса, якому віддали свої голоси понад
90% з майже мільйона румунів, які проголосували на закордонних виборчих
дільницях.