6 червня 2023 року
САМІТ – Лідери країн Бухарестської дев’ятки, які зустрілися в Братиславі, у
спільній декларації заявили, що підтримують вступ України до НАТО як
тільки умови дозволять цього. Україна є невід’ємною частиною
євроатлантичного простору, і її безпека взаємопов’язана з безпекою її
союзників. Ми рішуче підтримуємо євроатлантичні прагнення України і
підтверджуємо рішення Бухарестського саміту від 2008 року про те, що Україна
стане членом НАТО, – йдеться в документі, підписаному главами держав і
урядів Болгарії, Чехії, Естонії, Угорщини, Латвії, Литви, Польщі, Румунії та
Словаччини. Спільне бачення країн Бухарестської дев’ятки має важливе
значення для безпеки східного флангу НАТО. Ми продовжимо підтримувати Україну
стільки, скільки буде необхідно, – заявив президент Румунії Клаус Йоганніс.
Він також закликав посилити підтримку вразливих партнерів НАТО, зокрема,
Республіки Молдова (переважно румуномовної), з метою зміцнення її
обороноздатності. Йоганніс співголовував на засіданні разом з президентами
Словаччини Зузаною Капутовою і Польщі Анджеєм Дудою. У Братиславі також був
присутній Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
Leila Keamil, 06.06.2023, 04:44
САМІТ – Лідери країн Бухарестської дев’ятки, які зустрілися в Братиславі, у
спільній декларації заявили, що підтримують вступ України до НАТО як
тільки умови дозволять цього. Україна є невід’ємною частиною
євроатлантичного простору, і її безпека взаємопов’язана з безпекою її
союзників. Ми рішуче підтримуємо євроатлантичні прагнення України і
підтверджуємо рішення Бухарестського саміту від 2008 року про те, що Україна
стане членом НАТО, – йдеться в документі, підписаному главами держав і
урядів Болгарії, Чехії, Естонії, Угорщини, Латвії, Литви, Польщі, Румунії та
Словаччини. Спільне бачення країн Бухарестської дев’ятки має важливе
значення для безпеки східного флангу НАТО. Ми продовжимо підтримувати Україну
стільки, скільки буде необхідно, – заявив президент Румунії Клаус Йоганніс.
Він також закликав посилити підтримку вразливих партнерів НАТО, зокрема,
Республіки Молдова (переважно румуномовної), з метою зміцнення її
обороноздатності. Йоганніс співголовував на засіданні разом з президентами
Словаччини Зузаною Капутовою і Польщі Анджеєм Дудою. У Братиславі також був
присутній Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
УКРАЇНА – Руйнування
дамби в Новій Каховці є ще одним військовим злочином Росії проти невинних
цивільних осіб, написав у вівторок президент Румунії Клаус Йоганніс у своєму
твіттері. Росія і російські агресори повинні бути притягнуті до
відповідальності. Наші думки з усіма, хто постраждав від цієї жахливої
атаки, – додав глава держави в соціальній мережі. Генеральний секретар
НАТО Єнс Столтенберг заявив у вівторок, що він обурений підривом Каховської ГЕС
в Україні російськими військами, що ще раз демонструє жорстокість війни,
яку веде Росія, повідомляє AFP. У своїй заяві українські військові
звинуватили Росію в тому, що вона стоїть за рунйвання дамби Каховської ГЕС,
розташованій за 150 км від Запорізької атомної електростанції. Президент
України Володимир Зеленський скликав екстрене засідання Ради безпеки, заявив керівник
Офісу Президента України Андрій Єрмак, засудивши військовий злочин.
Однак керівництво атомної електростанції, яка наразі перебуває під російською
окупацією, заявило, що часткове руйнування дамби, вода з якої використовується
для охолодження станції, поки що не становить загрози для станції. Дамба,
окупована росіянами з початку їхнього наступу на Україну, також постачає воду
на Кримський півострів, який Росія анексувала у 2014 році. Побудована на річці
Дніпро у 1956 році за радянських часів, дамба є одним з найбільших об’єктів
такого типу в Україні.
ПРИВАТНИЙ ВІЗИТ
– У п’ятий і останній день свого приватного візиту до Румунії король Великої
Британії Чарльз III поїхав до Віскрі, села на півдні Трансільванії, де він
купив свій перший будинок у 2006 році. Будинок було перетворено на невеликий
музей, присвячений його пристрасті до ботаніки. Раніше британський суверен
відвідав село Валя Зеланулуй, де провів неділю на природі, відвідавши
мальовничі місця в цьому районі. Його зустріли місцеві жителі квітами та
поспілкувалися з ними. Це перший візит британського монарха до Румунії, а також
перша закордонна поїздка суверена після його коронації, яка відбулася минулого місяця.
СТРАЙК – У
Румунії вже третій тиждень триває страйк освітян, в умовах коли наближається Загально-національне
оцінювання та іспит на атестат зрілості – іспити, які мають скласти 325 тисяч
випускників 8-х та 12-х класів. Уряд вважає, що задовольнив усі вимоги освітян,
тоді як профспілки стверджують, що остання пропозиція не відповідає їхнім
вимогам. Міністр освіти Ліджія Дека закликала викладачів повернутися до своїх
класів і пояснила, що після запропонованого урядом підвищення зарплат з 1
червня – 1000 леїв (близько 200 євро) для педагогічного персоналу і 400 леїв
(близько 80 євро) для непедагогічного персоналу середня зарплата в освіті
досягне 8.500 леїв брутто (приблизно 1700 євро). Сьогодні представники
Міністерства освіти, учнів, батьків та профспілок зустрілися, щоб знайти
рішення для вчасного проведення випускних іспитів. Профільний міністр Ліджія Дека
оголосила, що немає жодних планів щодо перенесення графіку іспитів, ані
продовження навчального року.
ПРОТЕСТИ – Цього
тижня стартують протести працівників сфери охорони здоров’я. Дві великі
профспілкові федерації цього сектора мають різні графіки проведення акцій, але
багато спільних вимог, що стосуються, головним чином, оплати праці певних
професійних категорій або виплати премій і часу чергування. Члени SANITAS
розпочнуть японський страйк у середу, в той час як профспілка Санітарна
солідарність готує мітинг у Бухаресті в четвер, за яким послідує марш
протесту. Минулого тижня міністр охорони здоров’я Александру Рафіла заявив, що
загального страйку в секторі не буде, оскільки переговори щодо майбутнього
закону про оплату праці поки що йдуть добре, і розбіжності в оплаті праці між
категоріями персоналу будуть поступово вирішуватися.
НАВЧАННЯ – 5000
румунських військовослужбовців, 2700 американців і ще 2300 солдатів і офіцерів
з країн-членів і партнерів Альянсу беруть участь в Румунії у найбільших
навчаннях НАТО в Чорноморському регіоні Сейбр гардіан – 23. Навчання покликані забезпечити
кращу співпрацю між військами під час виконання місій швидкого реагування.
Через Дунай розгорнуто понтонний міст, відбулися стрибки з парашутом, а на терені
відпрацьовуються
специфічні піхотні і артилерійські маневри. Актуальність
цих навчань на східному фланзі Північноатлантичного альянсу як ніколи велика.
Зміни у безпековому середовищі, спричинені агресивною війною Росії проти
України, підтвердили, що Чорне море має вирішальне значення для європейської
архітектури безпеки. Стратегічне значення Чорного моря зросло в геометричній
прогресії, – заявив міністр оборони Румунії Анджел
Тилвар. Навчання Сейбр гардіан є частиною навчань Defender Europe 23, запланованих
командуванням Збройних сил США в Європі.