12 грудня 2022 року
ВІЗИТ – «Результат голосування в Раді юстиції та
внутрішніх справ є дуже проблематичним для всіх нас у Румунії. Я був
розчарований і засмучений після цього голосування», – заявив у понеділок
президент Клаус Йоганніс після прийому президента Швейцарської Конфедерації
Ігнаціо Кассіса в Бухаресті. Глава держави додав, що обов’язково порушить
питання про відмову Румунії від вступу до Шенгену на Європейській раді 15
грудня. Румунія повинна бути частиною Шенгену – заявив президент Швейцарії. З
іншого боку, лідери двох країн обговорили двосторонні відносини та економічне
співробітництво, з наголосом на стимулюванні інвестицій та визначенні нових
напрямків співпраці. Водночас відбувся обмін думками щодо актуальних тем
міжнародного порядку денного, зокрема ситуації з війною в Україні, заходів
гуманітарної допомоги українському населенню та біженцям, наслідків конфлікту з
точки зору енергетики, а також з точки зору глобальної продовольчої безпеки.
Румунсько-швейцарська багатостороння співпраця також була на порядку денному переговорів,
у тому числі з точки зору майбутнього мандату Швейцарії як непостійного члена
Ради Безпеки ООН, який вона виконуватиме в період 2023-2024 років. У Бухаресті
також було підписано румунсько-швейцарську рамкову угоду, завдяки якій буде
введено в дію другий фінансовий внесок Швейцарії
Daniela Budu, 12.12.2022, 05:34
ВІЗИТ – «Результат голосування в Раді юстиції та
внутрішніх справ є дуже проблематичним для всіх нас у Румунії. Я був
розчарований і засмучений після цього голосування», – заявив у понеділок
президент Клаус Йоганніс після прийому президента Швейцарської Конфедерації
Ігнаціо Кассіса в Бухаресті. Глава держави додав, що обов’язково порушить
питання про відмову Румунії від вступу до Шенгену на Європейській раді 15
грудня. Румунія повинна бути частиною Шенгену – заявив президент Швейцарії. З
іншого боку, лідери двох країн обговорили двосторонні відносини та економічне
співробітництво, з наголосом на стимулюванні інвестицій та визначенні нових
напрямків співпраці. Водночас відбувся обмін думками щодо актуальних тем
міжнародного порядку денного, зокрема ситуації з війною в Україні, заходів
гуманітарної допомоги українському населенню та біженцям, наслідків конфлікту з
точки зору енергетики, а також з точки зору глобальної продовольчої безпеки.
Румунсько-швейцарська багатостороння співпраця також була на порядку денному переговорів,
у тому числі з точки зору майбутнього мандату Швейцарії як непостійного члена
Ради Безпеки ООН, який вона виконуватиме в період 2023-2024 років. У Бухаресті
також було підписано румунсько-швейцарську рамкову угоду, завдяки якій буде
введено в дію другий фінансовий внесок Швейцарії
ПЛАН – У понеділок прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке звернувся до
координуючих міністерств і установ з проханням надати максимальний пріоритет
завершенню 51 етапу та цілей Національного плану відновлення та стійкості,
пов’язаних із другим запитом на платіж, у розмірі 2,8 мільярда євро, який
Румунія має подати до Європейської комісії цього місяця. Сума додається до
попереднього фінансування у розмірі 3,7 мільярда євро та до першого траншу,
який вже отримала Румунія, у розмірі 2,6 мільярда євро. «Ми не можемо дозволити
собі відхилятися від взятих зобов’язань, тому що багато елементів, пов’язаних з
процесами реформ, інвестицій і навіть економічної стабільності, залежать від
доступу до цих грошей», – заявив глава виконавчої влади.
CAE – Глава румунської дипломатії Богдан Ауреску разом із колегами з Чехії, Швеції та Польщі, взяв участь, у понеділок, в Брюсселі у неформальній зустрічі щодо майбутнього Східного партнерства. У своєму виступі Богдан Ауреску підтримав
активізацію Східного партнерства, його адаптацію до особливостей нового
регіонального контексту та підтвердив постійну підтримку Румунії щодо цього.
Він оцінив, що Підвенне партнерство може зробити значний внесок у зміцнення
клімату стабільності, безпеки та процвітання у східному сусідстві шляхом
зміцнення регіонального співробітництва, зміцнення безпеки та стійкості
партнерів та шляхом адекватної спільної відповіді на виклики, що стосуються
всього регіону. Водночас він підкреслив, що в новому контексті, сформованому війною Росії проти України, необхідно розвивати більш потужний та
ефективніше структурований безпековий вимір Східного партнерства.
БЮДЖЕТ– У Бухаресті в понеділок у спеціалізованих
комітетах парламенту були надані перші висновки щодо бюджетних проектів кількох
установ і міністерств. У наступному році більші бюджети матимуть освіта, транспорт,
мінрозвитку та оборона. Такі сфери, як енергетика, юстиція та охорона здоров’я
отримають менше грошей у 2023 році, але вони сподіваються на додаткові кошти в
майбутніх бюджетних поправках. СДП, НЛП і ДСУР зазначили,
що проект держбюджету побудований на обсязі інвестицій, який вони вважають
історичним і який становить 7,2% ВВП. Проект побудовано на економічному
зростанні в 2,8% ВВП, річному рівні інфляції 8%, збільшенні кількості
працівників та зниженні рівня безробіття до 2,7%. Опозиція, однак, критикує проект бюджету. СПР заявила, що прогнози виконавчої
влади надто оптимістичні та містять завищені цифри на папері. Також представники
АОР незадоволені недофінансуванням деяких міністерств. Остаточне голосування щодо
проекти законів «Про держбюджет» і «Про соціальне страхування» заплановане на
четвер.
ШЕНГЕН – У Бухаресті опозиційний Союз за порятунок Румунії подав
до Палати депутатів просту резолюцію про недовіру міністру внутрішніх справ
Лучіану Боде, якого вважає відповідальним за провал зусиль щодо прийняття
Румунії до Шенгену. За словами представників цієї партії, міністр розділяє
відповідальність з президентом Клаусом Йоганнісом, з представниками
парламентської більшості та румунської дипломатії. З іншого боку, міністр
внутрішніх справ Румунії Лучіан Боде надіслав відкритого листа своєму
австрійському колезі Герхарду Карнеру, в якому висловив глибоке обурення
голосуванням Австрії минулого тижня проти приєднання Румунії до Шенгену. Лучіан
Боде вважає, що австрійський чиновник зіграв негідну політичну гру, і висловив
здивування принциповою зміною позиції останнього, якому він дорікнув в
несправедливому поводженні з румунами та Румунією. Лучіан Боде вважає, що
проблему міграції, на яку посилається Австрія, не можна приписувати Румунії, що
розуміють усі інші країни-члени. Після того, як Австрія виступила проти вступу Румунії в Шенген, румунські
фермери, профспілки та бізнесмени оголосили, що бойкотуватимуть австрійські
компанії, в тому числі АЗС. Між часом влада в Бухаресті продовжує кроки до
вступу, проводячи консультації з інституціями ЄС щодо можливості повернути до
порядку денного Європейської Ради з 15 грудня дискусію про вступ до Шенгену.
Кілька європейських країн висловили розчарованість голосуванням проти вступу
Румунії та Болгарії. Крім того, єврокомісар із внутрішніх справ Ільва Йоганссон
заявила, що зробить вступ двох країн до Шенгену пріоритетом свого мандату.
ЮСТИЦІЯ – Міністр юстиції Румунії Кетелін Предою
зустрівся в понеділок у Люксембурзі із шеф-прокурором Європейської прокуратури
(EPPO) Лаурою Кодруцою Кьовеші.
Згідно з прес-релізом міністерства юстиції Румунії, двоє чиновників обговорили
захист фінансових інтересів Європейського Союзу, питання людських ресурсів Європейської
прокуратури, і розширення його повноважень щодо фактів порушення санкцій ЄС. «Я
переконаний, що прикладний діалог з Європейською прокуратурою може вивільнити
ідеї та рішення, в тому числі для ефективності співпраці між національними
прокурорами та прокурорами Європейської прокуратури. У них в основному спільна боротьба зі злочинністю,
яка зачіпає як інтереси ЄС, так і національні інтереси держав-членів», – заявив
Кетелін Предою.
COPEAM – Радіо Румунія прийняло, у понеділок, в
Бухаресті, засідання Постійної конференції середземноморських аудіовізуальних
засобів (COPEAM). На заході були присутні представники суспільних радіо і телестанцій,
членів організації з Хорватії, Італії, Франції, Палестини, Іспанії та
Туреччини. Радіо Румунія є членом Керівного комітету COPEAM з 2009 року, а
проекти, які проводилися в партнерстві, створили за понад десяти років
співпраці численні можливості для обміну радіопрограмами та досвідом для
журналістів. Членами COPEAM є понад 60 медіа-установ з 26 країн, а метою
організації є розвиток проектів співпраці в аудіовізуальній сфері та програм
спільного виробництва, приділяючи особливу увагу підготовці журналістів та
заохоченню інновацій в регіоні. COPEAM
підтримує кампанії разом з ЮНЕСКО, Агентством ООН у справах біженців, Альянсом
цивілізацій ООН, Продовольчою та сільськогосподарською організацією Об’єднаних
Націй (FAO).
ДОСЛІДЖЕННЯ – Згідно з дослідженням, проведеним у листопаді
консалтинговою компанією у
сфері менеджменту, найбільше
хвилює дві третини румунів інфляція, за якою йдуть вторгнення Росії в Україну та вартість медичних послуг. Згідно з
дослідженням, за останні тижні 80% румунських споживачів змінили свою
поведінку, купуючи продукти харчування та продукти першої
необхідності, вибираючи дешевші або власну торгову марку продавця. У дослідженні взяли участь 1000 осіб.
КОРУПЦІЯ – Європейська демократія була піддана нападу,
заявила в понеділок голова Європейського парламенту Роберта Мецола, яка
заявила, що вона «обурена та засмучена» корупційним скандалом у Європейському
парламенті, пов’язаним з Катаром. Голова Європейської комісії Урсула фон дер
Ляєн у понеділок зажадала, щоб європейські інституції дотримувалися «високих
стандартів незалежності та чесності» після звинувачень у корупції пов’язаних з
Катаром в Європейському парламенті. У свою чергу, верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп
Боррель назвав надзвичайно тривожним той факт, що в Бельгії
висунули звинувачення кільком особам, які мають зв’язки із Європарламентом. Грецький віце-президент
Європейського парламенту Єва Кайлі та ще троє осіб були звинувачені та затримані в Бельгії у рамках розслідування щодо
підозр у корупції. Їх звинуватили у приналежності до злочинної
організації, відмиванні грошей і корупції. Згідно з судовими джерелами, під час обшуків у квартирі Єви Кайлі були знайдені мішки з
грошима.