ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

31 серпня 2022 року

ОПИТУВАННЯ
Половина населення Румунії побоюється
інфляції, і лише потім енергетичної та продовольчої криз та підвищенням
банківських ставок – показує опитування соціологічної дослідницької компанії
Avangarde. Дві третини румунів вважають, що в наступному періоді буде велика
економічна криза, і це головна причина для занепокоєння в цей період. Навіть за
таких умов більше третини румунів заявляють, що не мають резервних грошей. До
цього питання ми повернемося.

, 31.08.2022, 10:02

ОПИТУВАННЯ
Половина населення Румунії побоюється
інфляції, і лише потім енергетичної та продовольчої криз та підвищенням
банківських ставок – показує опитування соціологічної дослідницької компанії
Avangarde. Дві третини румунів вважають, що в наступному періоді буде велика
економічна криза, і це головна причина для занепокоєння в цей період. Навіть за
таких умов більше третини румунів заявляють, що не мають резервних грошей. До
цього питання ми повернемося.

КУЛЬТУРА – Сьогодні, 31 серпня
відзначається День румунської мови культурними
заходами, організованими одночасно в Румунії, Республіці Молдова та румунських громад в діаспорі. Заснований у
2013 році Парламентом Румунії День румунської мови збігається з Національним
святом Республіки Молдова та є даниною руху національного відродження в
сусідній, переважно румуномовній державі. 31 серпня 1989 року Парламент
Кишинева, який пікетували близько 750 тисяч осіб, тобто шоста частина
тодішнього населення республіки, ухвалив рішення про оголошення румунської мови
державною, а також про перехід на латиницю замість кирилиці, нав’язаної
окупантами після анексії 1940 року.

ГОРБАЧОВ –
Президент Румунії Клаус
Йоганніс заявив, що війна, яку Росія веде проти України, «сильно контрастує» зі спадщиною, яку
залишив останній лідер Радянського Союзу Михайло Горбачов, який помер минулої
ночі в Москві. «Михайло Горбачов був лідером, який мудро розумів, що припинення
холодної війни було правильним підходом. Нинішня війна Росії проти України,
жорстока, неспровокована та невиправдана, різко контрастує з його спадщиною та
сміливим баченням миру у
всьому світі», – написав Клаус Йоганніс у Twitter. Михайло Горбачов помер на 92-му році життя внаслідок важкої і
тривалої хвороби, – повідомили
в Центральній клінічній лікарні російської столиці. Він очолював СРСР між 1985
і 1991 роками.Під час цього періоду він започаткував політику гласності
(прозорості) та перебудови (пересторйки). Новий клімат дав можливість появі
продемократичних рухів та
рухів за національне відродження, які призвели до незалежності союзних республік. Під час правління Горбачова відбулася
Чорнобильська ядерна катастрофа 1986 року, спочатку прихована від
громадськості, а також виведення радянської армії з Афганістану. На зовнішньому плані Михайло Горбачов ініціював
відкриття на Захід і відмовився втручатися, коли спалахнули революції, які
поклали край комуністичним диктатурам у країнах Східної Європи, які були під впливом Москви після Другої світової війни. У 1990 році він
був удостоєний Нобелівської премії миру.

ВІЗИ – У середу в Празі міністри закордонних справ Європейського Союзу вирішили припинити дію угоди про послаблення візового режиму з Росією, що зробить процес їх отримання складнішим, дорожчим і довшим. Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель заявив, що в контексті російського вторгнення в Україну відносини з Москвою не можуть залишатися незмінними і що угода має бути повністю призупинена. Цей захід був прийнятий після тижнів тиску з боку країн ЄС, які межують з Росією, щоб заборонити російським громадянам в’їзд до ЄС з шенгенськими візами, виданими деякими державами-членами. Присутній у Празі глава румунської дипломатії Богдан Ауреску сказав, що Бухарест відкритий до прийняття додаткових заходів щодо обмеження пересування російських громадян в ЄС, з наголосом на туристичні візи. Водночас він підкреслив, що заходи не повинні бути спрямовані на людей, які потребують гуманітарних, медичних або захисних віз. Також румунський чиновник додав, що важливо, щоб можливі заходи не вплинули на здатність ЄС познайомити молоде покоління в Росії з європейськими цінностями.


УРЯД – На засіданні в середу румунський уряд
обговорив необхідні заходи для підготовки до цієї зими. Йдеться про два
нормативно-правові актидля того, щоб населення та економіка добре перейшли холодну пору року в умовах вибуху цін на
енергоносії. Термінова постанова
призведе до додаткового оподаткування
виробництва, посередництва та розподілу електроенергії та природного газу. Для
цього буде встановлена ​​референтна ціна, а все, що буде отримано вище неї,
оподатковуватиметься. Соціал-демократична
партія пропонує,
щоб отримані таким чином гроші пішли до Міністерства фінансів. Ліберальний
прем’єр-міністр Ніколає Чуке заявив, що хоче, щоб цей нормативно-правовий акт був прийнятий у четвер,
на новій сесії виконавчої влади. Він також заявив, що тарифи на електроенергію
та газ залишаться обмеженими в майбутньому. Інший нормативно-правовий акт, який маєна увазі підготовку для наступної зими,
розробляє Міністерство енергетики і буде прийнятий наступного тижня. Він
містить кілька елементів, у тому числі запаси природного газу в сховищах. На даний момент запаси становлять понад 2,2 млрд
кубометрів, що близько 73% від загального обсягу сховищ природного газу.

ПЛАВАННЯ – Чоловіча збірна Румунії з плавання перемогла в естафеті 4х100 метрів
вільним стилем на Чемпіонаті світу в Лімі, Перу. Також плавець Влад Станку здобув
срібну медаль на дистанції 400 метрів вільним стилем. Румунська команда у
складі Давіда Поповича, Александру Константінеску, Штефана Козми та Патріка
Себастьяна Діну, здобула перемогу у фіналі естафети 4х100 метрів вільним стилем
із результатом 3 хвилини 18 секунд. Чемпіон Давід Попович встановив новий
рекорд із результатом 47 секунд на дистанції 100 метрів вільним стилем. Влад
Станку посів друге місце на дистанції 400 метрів вільним стилем із результатом
3 хв 48 секунд. Румунські плавчині Айссія Клаудія Прісекару та Ребекка Аймі Дяконеску
пройшли кваліфікацію у фіналі на дистанції 100 метрів на спині.

ТЕНІС – Румунська тенісистка
Ірина Бегу вийшла до другого раунду US Open, останнього турніру Великого шолома
року, обігравши бельгійку Еліз Мертенс з рахунком 3-6, 6-2, 6-3. Вона
зустрінеться з китаянкою Юе Юань. Ірина Бегу – третя румунська гравця, яка вийшла до 2-го раунду змагання, поряд із Габрієлою Русе та Сораною Кирстя.
Сімона Халеп та Жаклін Крістіан обидві зазнали поразки вибули 1-му раунді.

Новини Румунії та найактуальніші новини світу.
Новини Субота, 09 Листопада 2024

9 листопада 2024 року

МЗС – Міністерство закордонних справ Румунії повідомляє, що, згідно з...

9 листопада 2024 року
Новини Румунії та світу
Новини П’ятниця, 08 Листопада 2024

8 листопада 2024 року

САМІТ – Європейські лідери, які зустрілися в Будапешті, закликали...

8 листопада 2024 року
Новини Румунії та найактуальніші новини світу.
Новини Четвер, 07 Листопада 2024

7 листопада 2024 року

ЗАРПЛАТА – Мінімальна заробітна плата в Румунії зросте до 4050 леїв (що...

7 листопада 2024 року
Новини Румунії та світу
Новини Середа, 06 Листопада 2024

6 листопада 2024 року

ВИБОРИ В США – Дональд Трамп є фактичним переможцем президентських виборів у...

6 листопада 2024 року
Новини Вівторок, 05 Листопада 2024

5 листопада 2024 року

ЄВРОКОМІСАР – Парламент Румунії схвалив кандидатуру Роксани Минзату на...

5 листопада 2024 року
Новини Понеділок, 04 Листопада 2024

4 листопада 2024 року

ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Марчел Чолаку сьогодні перебуває з робочим візитом...

4 листопада 2024 року
Новини Неділя, 03 Листопада 2024

3 листопада 2024

ВИБОРИ В МОЛДОВІ – Другий тур президентських виборів відбувається сьогодні в...

3 листопада 2024
Новини Субота, 02 Листопада 2024

2 листопада 2024 року

ПОВІНЬ В ІСПАНІЇ –  Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку зустрінеться зі...

2 листопада 2024 року

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company