24 березня 2021 року

România Internațional, 24.03.2021, 05:19

ОБМЕЖЕННЯ – Президент Румунії Клаус Йоханніс заявив,
у середу, що не бажається введення національного карантину, і закликав
дотримуватися обмежень та посилювати кампанію вакцинації. Що стосується
Бухареста, глава держави вважає, що потрібні додаткові обмеження. Стосуючись Великодніх
свят, Клаус Йоханніс заявив, що він не бажає обмеження доступу віруючих до
церкви і сподівається, що влада зуміє управляти пандемією так, щоб це стало
можливим. Національний комітет з надзвичайних ситуацій зустріниться у четвер,
коли будуть вирішені нові обмеження, які будуть введені на національному рівні,
в контексті збільшення кількості інфікувань новим коронавірусом. За офіційними
джерелами, враховуються обмеження на вихідні, а також закриття магазинів і
торгових центрів після 18.00 та комендантська година з 20.00 години. Пропозиції Національного
комітету з надзвичайних ситуацій будуть розглянуті урядом, засідання виконавчої
влади також заплановане на четвер. Влада оголосила, що поки що не має на меті
запровадження карантину в Бухаресті, незважаючи на високий рівень зараження
новим коронавірусом, понад 6 випадків на тисячу жителів. По всій країні в
середу було зареєстровано понад 6100 нових випадків COVID-19 із близько 40.000
проведених тестів та 174 летальних випадки. Близько 1400 пацієнтів
госпіталізовано у відділеннях інтенсивної терапії, що є новим рекордом з
моменту початку пандемії.

ЄВРОПЕЙСЬКА РАДА – Президент Румунії Клаус Йоханніс візьме участь у
дводенному засіданні Європейської Ради, яке розпочниться у четвер у форматі
відеоконференції. За словами Адміністрації Президента, основними темами порядку
денного є координація на рівні Союзу в контексті пандемії COVID-19, з наголосом на пришвидшення виробництва,
доставки та розповсюдження вакцин, підготовка до поступового зняття обмежень та
посилення глобальної реакції ЄС на пандемію. Також будуть обговорені аспекти
внутрішнього ринку та консолідації цифрового сектору. Лідери ЄС також проведуть
обмін думками щодо ситуації у Східному Середземномор’ї та відносин з
Туреччиною.

НАТО – У середу, у другий день зустрічі міністрів
закордонних справ країн-членів Північноатлантичного альянсу в Брюсселі, міністр
закордонних справ Румунії Богдан Ауреску виступив із проханням зміцнити позиції
НАТО щодо стримування та оборони на всьому Східному фланзі. Глава румунської
дипломатії взяв участь у сесії, присвяченій відносинам з Росією, регіональній
безпеці та розвитку в галузі контролю над озброєннями. Окрім міністрів
країн-членів Альянсу, участь взяли також міністри закордонних справ Фінляндії,
Швеції та Верховний представник ЄС з питань закордонних справ та політики
безпеки Хосеп Боррелл. Богдан Ауреску представив аналіз стійких викликів
безпеці на східному кордоні Альянсу, включаючи Чорне море, посилаючись у цьому
контексті на необхідність вирішення тривалих конфліктів, що дестабілізують
безпеку регіону. Він відновив підтримку поточному підходу НАТО до Росії,
наголошуючи на необхідності подальшого зміцнення позицій Альянсу щодо
стримування та оборони на всьому Східному фланзі. Також глава румунської
дипломатії наголосив на відповідному впливі контролю над озброєннями на
регіональну безпеку та стабільність та підтримав необхідність поглибленого
продовження союзної координації у цьому аспекті.

ШКОЛИ – Весняні канікули для румунських учнів будуть
продовжені з 2 квітня по 4 травня, так що вони включатимуть як католицький, так
і православний Великдень. Метою цього заходу є обмеження пересування у квітні,
коли фахівці передбачають новий пік інфікувань на Covid-19. Про це повідомив міністр освіти Сорін Кимпяну, який уточнив, що іспит для
національного оцінювання, для переходу до дев’ятого класу середньої школи,
будуть перенесені між 5 і 8 липня. Натомість державний іспит на здобуття
диплому про повну загальну середню освіту відбудиться у раніше встановлений
період між 28 червня та 1 липня. Міністр освіти також пояснив, що школи
працюватимуть надалі в очному режимі у всіх населених пунктах, де рівень
зараженості на Covid-19 не перевищує 6 випадків на тисячу жителів, а перехід на
дистанційне навчання буде здійснено лише після оголошення карантину.

КАМПАНІЯ ВАКЦИНАЦІЇ – На даний момент в Румунії щеплено понад 1,8 мільйона людей однією або обома дозами, – оголосив Національний координаційний комітет з питань вакцинації від COVID-19.
Голова Комітету, лікар Валеріу Георгіце, оголосив, що з 1 квітня, тип сироватки, якою проводитиметься імунізація в кожному центрі,
відображатиметься на платформі програмування, і що незабаром щеплення
можна буде здійснити у кабінетах сімейних лікарів. За його словами, з наступного місяця кількість людей, які
проходитимуть щеплення у певному центрі зросте з 60 до 90 на день. Водночас
Валеріу Георгіце уточнив, що для тих, хто реєструється в списках очікування,
буде визначений період до вакцинації. Наразі понад 775.000 людей перебувають на
списках очікування щодо імунізації. У Тімішоарі (на заході) запрацював перший у
Румунії цілодобовий центр вакцинації проти вірусу SARS-CoV-2.

СУДОВА СИСТЕМА – Румунські депутати прийняли в середу на
пленарному засіданні проєкт закону про скасування Відділу розслідування
кримінальних злочинів у сфері судочинства (SIIJ) у
формі, отриманій від Юридичного комітету, де були затверджені кілька поправок, в
тому числі поправку групи національних меншин, яка передбачає, що магістрати
можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності лише за згодою Вищої
ради магістратури. Представники правлячої коаліції з боку НЛП та СРР-ПЛУС заявили,
що згодилися із цим варіантом для розблокування проєкту, після того як ДСУР
вимагав додаткових гарантій щодо недоторканності суддів та прокурорів. Лідер
лібералів Людовик Орбан наголосив на тому, що скасування Відділу з
розслідування кримінальних злочинів вчинених магістратами є рекомендацією
Європейської комісії, якої слід дотримуватися у перспективі скасування дії
Механізму співпраці та перевірки. З боку
опозиції лідер СДП Марчел Чолаку заявив, що соціал-демократи оскаржать проєкт у
Конституційному суді, якщо він буде проголосований Парламентом. Сенат є
органом, що приймає остаточне рішення у випадку цього нормативного акту.

ОБСЄ – Румунія разом із 18 іншими державами-учасницями
ОБСЄ та Європейським Союзом підтримує створення міжнародної платформи, що
займатиметься документуванням порушень прав людини режимом Олександра Лукашенка
у Білорусі, оголосило у середу Міністерство закордонних справ у Бухаресті. За словами МЗС, платформа – це структура, призначена для
підтримки документування та розслідування серйозних порушень прав людини в
Білорусі після президентських виборів у цій країні у серпні 2020 року. Румунія
підтримує конкретний порядок денний для демократичної Білорусі, заснований на
політичному діалозі, з метою переходу до системи, заснованої на демократичних
цінностях, верховенстві закону та дотримування основних прав і свобод людини. Нагадуємо,
у вересні 2020 року Румунія надала грант у розмірі 100.000 євро через
Європейський фонд демократії на підтримку незалежних засобів масової інформації
та громадянського суспільства в Білорусі. Також на початку цього року разом із
Міністерством освіти було запроваджено програму з надання 100 стипендій для
студентів з Білорусі на 2021-2022 навчальний рік.

СПІВПРАЦЯ – У Бухаресті начальник Генштабу, генерал-лейтенант
Даніель Петреску провів, у середу, зустріч зі своїм колегою з Королівства
Іспанія адміралом Теодоро Естебаном Лопесом, який у вівторок розпочав
чотириденний офіційний візит до Румунії. Згідно з прес-релізом Міністерства
національної оборони, вони оцінили стан двосторонніх відносин військового
співробітництва та його потенціал розвитку в контексті Стратегічного
партнерства між Румунією та Іспанією. Також були обговорені такі питання як
участь у навчаннях, консолідація багатонаціональних сполучених структур
управління та аналіз місій, що виконуються в театрах операцій, в контексті НАТО
або ЄС. Офіційний порядок денний також включає зустріч, у четвер, із військовослужбовцями
іспанського загону, дислокованими на 57-й авіабазі Міхаїл Когилнічану
(південний схід) для виконання місій посиленої повітряної поліції під
командуванням НАТО.