08 вересня 2020 року
ДИПЛОМАТІЯ – У Бухаресті, у форматі відеоконференцій, продовжилася щорічна зустріч
румунської дипломатії. Заступник Генерального секретаря НАТО Мірча Джоане
надіслав відеозвернення учасникам зустрічі. Він підкреслив, що Румунія є
життєво важливим союзником НАТО і виконує роль регіонального
стрижня у захисті та стримуванні загроз на адресу Альянсу. У кулуарах заходу, у вівторок, відбулася
зустріч міністра закордонних справ Богдана Ауреску зі своїм українським колегою
Дмитром Кулебою. Двоє посадовців повідомили, що була створена робоча група з
питань енергетики, зазначивши, що у цій галузі існують кілька спільних
амбітних проєктів. Міністр закордонних справ України подякував
Румунії за підтримку суверенітету і територіальної цілісності України,
наголосивши на важливості безпеки в Чорноморському
регіоні. Також у вівторок глава української дипломатії зустрівся з
прем’єр-міністром Людовиком Орбаном, який зазначив, що він сподівається на те що, українська влада приділить
належну увагу захисту та просуванню прав осіб, які належать румунській меншині
в Україні.
Daniela Budu, 08.09.2020, 05:31
ДИПЛОМАТІЯ – У Бухаресті, у форматі відеоконференцій, продовжилася щорічна зустріч
румунської дипломатії. Заступник Генерального секретаря НАТО Мірча Джоане
надіслав відеозвернення учасникам зустрічі. Він підкреслив, що Румунія є
життєво важливим союзником НАТО і виконує роль регіонального
стрижня у захисті та стримуванні загроз на адресу Альянсу. У кулуарах заходу, у вівторок, відбулася
зустріч міністра закордонних справ Богдана Ауреску зі своїм українським колегою
Дмитром Кулебою. Двоє посадовців повідомили, що була створена робоча група з
питань енергетики, зазначивши, що у цій галузі існують кілька спільних
амбітних проєктів. Міністр закордонних справ України подякував
Румунії за підтримку суверенітету і територіальної цілісності України,
наголосивши на важливості безпеки в Чорноморському
регіоні. Також у вівторок глава української дипломатії зустрівся з
прем’єр-міністром Людовиком Орбаном, який зазначив, що він сподівається на те що, українська влада приділить
належну увагу захисту та просуванню прав осіб, які належать румунській меншині
в Україні.
КОРОНАВІРУС -
Влада Румунії робить остаточні оцінки, щоб до четверга вона змогла
чітко повідомити, як розпочнуться шкільні заняття з 14
вересня в кожному навчальному
закладі. У понеділок,
Національний інститут з питань охорони здоров’я представив епідеміологічну
ситуацію на національному рівні по
повітам та населеним
пунктам за останні 14 днів.
Дані показують, що більша частина населених
пунктів країни відповідають зеленому та жовтому сценаріям,
згідно з якими навчання можна проводити в школах або в комбінованому
варіанті – на заняттях у школах, але також онлайн.
Міністр охорони здоров’я Нелу Тетару заявив, що в
боротьбі з пандемією COVID-19 настає важкий місяць через передвиборчу
кампанію до місцевих виборів, що пройдуть 27 вересня, та відкриття нового навчального
року. За останню добу, загальна кількість захворювань становить близько 97
тисяч, а кількість летальних
випадків близько чотири
тисячі. В інтенсивній
терапії перебувають 460 пацієнтів.
ЄВРОСТАТ – У другому кварталі 2020
року, все ще позначений ізоляційними заходами, які більшість держав-членів ЄС прийняли аби зупинити поширення пандемії коронавірусу, ВВП зменшився на
11,4% порівняно з попередніми трьома місяцями, свідчать дані, опубліковані у
вівторок Європейським статистичним офісом (Євростат). Це найбільш значне зменшення в історії оприлюднення даних,
починаючи з 1995 року. Протягом аналізованого періоду, найсильніше зниження
було зафіксовано в Іспанії, Хорватії, Угорщині, Греції, Португалії, Франції,
Італії та Румунії. За даними Національного
інституту статистики, у Румунії валовий внутрішній продукт у другому кварталі
був меншим на 12,3% порівняно з першим кварталом 2020 року. Міністр фінансів
Флорін Кицу нагадує, що у другому кварталі на економіку вплинули майже два
місяці режиму надзвичайної ситуації. Однак, додав він, інвестиції мали
позитивний внесок у економічне зростання.
ДЕКЛАРАЦІЯ – Палата депутатів у
Бухаресті прийняла, у вівторок, Декларацію про порушення основних прав людини в
Республіці Білорусь. Цим документом Парламент Румунії висловлює свою
солідарність з білоруським народом, закликає припинити насильство проти мирних
акцій протесту і вважає необхідною більш чітку реакцію з боку
міжнародного співтовариства на випадок, якщо ситуація негайно не покращиться в
цій країні. Минулого тижня, Сенат Румунії прийняв подібну декларацію. З іншого
боку, глава європейської дипломатії Жосеп Боррелл закликав владу Білорусі
негайно звільнити ув’язнених з політичних причин до і після президентських
виборів 9 серпня. Він нагадав, що ЄС введе санкції проти відповідальних за
насильство, репресії та фальсифікацію результатів виборів.
ОПИТУВАННЯ – Лише 4 з 10 румунів є фінансово незалежними, згідно з
дослідженням, проведеним Асоціацією CFA Румунія, яка об’єднує банкірів,
страхувальників та менеджерів пенсійних фондів. Згідно з дослідженням, 43% респондентів мають
фінансову залежність, а це означає, що вони не готові нести непередбачувані
витрати, справитися із періодом без доходів або з періодом виходу
на пенсію. Дослідження також показує, що 13%
респондентів мають середній ступінь фінансової незалежності, і лише 44% можуть
вважатися фінансово незалежними, тобто вони можуть управляти більшістю
непередбачених витрат та інвестувати на період виходу на пенсію. Водночас
заробітна плата або пенсія є єдиним джерелом доходу майже для двох третин
румунів, а 6% не мають жодного джерела щомісячного доходу.
ЗАБРУДНЕННЯ
– У Європейському Союзі 13% летальних випадків пов’язані із забрудненням,
згідно з доповіддю, опублікованою у вівторок Європейським агентством з
навколишнього середовища (EEA). За її даними, нинішня криза у сфері охорони здоров’я
є сигналом, який повинен прискорити усвідомлення взаємозв’язку між навколишнім
середовищем та здоров’ям. Поява цих патогенних мікроорганізмів, як і у випадку
з COVID-19, пов’язана з деградацією навколишнього середовища, зазначається в
дослідженні. Згідно з останніми офіційними даними, у 27 країнах ЄС та
Великобританії в 2012 році 630.000 летальних випадків могли бути прямо чи
опосередковано віднесені до забрудненого навколишнього середовища. У звіті підкреслені
важливі відмінності між Західною та Східною Європою. Так, на чолі списку,
Румунія реєструє приблизно одну смерть із п’яти пов’язаних із забрудненням,
тоді як Швеція та Данія – лише один з десяти летальних випадків.