9 листопада 2017 року
Бухарест – Ми зіткнулися з тиском щодо знецінення національної валюти лея, на тлі швидкішого зростання імпорту, ніж експорту, повідомив сьогодні керівник НБР Мугур Ісереску. Він зазначив, що Нацбанк переглянув у бік підвищення до 2,7% прогноз інфляції на кінець цього року, в порівнянні з попереднім прогнозам на рівні 1,9%. Наприкінці 2018 року Нацбанк оцінює рівень інфляції на рівні 3,2%, як і попередній прогноз. Основний інфляційний тиск, за словами керівника Центробанку, зростання витрат на виробництво і підвищення заробітної плати, на тлі невизначеності щодо розвитку цін на енергоносії. З іншого боку, Національний статистичний інститут оголосив, що дефіцит торгового балансу Румунії в перші дев’ять місяців поточного року зріс до 8,8 млрд. євро. На думку аналітиків, цей дисбаланс між імпортом та експортом ставить додатковий тиск на курс євро / лей. Крім того, невизначеність, викликана внесенням поправок до Податкового кодексу, критикується профспілками, роботодавцями і президентом К. Йоганнісом.
Florentin Căpitănescu, 09.11.2017, 05:49
Бухарест – Ми зіткнулися з тиском щодо знецінення національної валюти лея, на тлі швидкішого зростання імпорту, ніж експорту, повідомив сьогодні керівник НБР Мугур Ісереску. Він зазначив, що Нацбанк переглянув у бік підвищення до 2,7% прогноз інфляції на кінець цього року, в порівнянні з попереднім прогнозам на рівні 1,9%. Наприкінці 2018 року Нацбанк оцінює рівень інфляції на рівні 3,2%, як і попередній прогноз. Основний інфляційний тиск, за словами керівника Центробанку, зростання витрат на виробництво і підвищення заробітної плати, на тлі невизначеності щодо розвитку цін на енергоносії. З іншого боку, Національний статистичний інститут оголосив, що дефіцит торгового балансу Румунії в перші дев’ять місяців поточного року зріс до 8,8 млрд. євро. На думку аналітиків, цей дисбаланс між імпортом та експортом ставить додатковий тиск на курс євро / лей. Крім того, невизначеність, викликана внесенням поправок до Податкового кодексу, критикується профспілками, роботодавцями і президентом К. Йоганнісом.
Бухарест – Пленум Верховної Ради Правосуддя в Румунії сьогодні не дав зелене світло законодавчим пропозиціям щодо внесення змін до законів правосуддя, отриманих від Палати депутатів. У вівторок Генеральна асамблея прокурорів Управління по боротьбі з організованою злочинністю та тероризмом проголосувала проти законопроекту, звинувачуючи у несв’язності процесу дебатів та професійної консультації магістратів. Законопроект також був включений до порядку денного переговорів, які міністр юстиції Румунії Тудорел Тодер мав у Брюсселі з першим віце-президентом Європейської комісії Франсом Тіммермансом.
Брюссель – Європейська комісія переглянула у бік підвищення свої оцінки щодо економічного зростання та дефіциту Румунії в 2017 та 2018 роках, застерігаючи, що невизначеність щодо державної політики може вплинути на економічне зростання. Відповідно до осінніх економічних прогнозів, опублікованих сьогодні Єврокомісією, румунська економіка зросте на 5,7% у 2017 році, порівняно з весняним прогнозом на рівні 4,3%. І на 2018 р. Європейська Комісія переглянула у бік зростання прогноз щодо розвитку економіки до 4,4%, у порівнянні 3,7% за підсумками весняного прогнозу. Згідно ЄК, ріст реального ВВП прискорився в 2017 році, переважно за рахунок приватного споживання. З точки зору державного дефіциту він досягне 3% від ВВП у 2017 році, і зросте до 3,9% від ВВП у 2018 , і 4,1% у 2019 році.
Бухарест – Закон про фінансування діяльності політичних партій та виборчих кампаній є неконституційним, виніс рішення сьогодні КС Румунії, який задовольнив подання 50-ох опозиційних депутатів. Суд встановив, що закон суперечить принципу двопалатності, оскільки Палата депутатів, як орган, що приймає остаточне рішення, прийняла велику кількість поправок, які радикально змінили текст, прийнятий Сенатом. Серед нових поправок, запропонованих і проголосованих у Палаті депутатів, є скасування положення про конфіскацію внесків для виборчої кампанії та встановлення мінімального порогу для коштів, виділених політичним партіям.
Брюссель. Міста Братислава та Мілан є фаворитами для прийому Європейського агентства з лікарських засобів (EMA) після виходу Великобританії з ЄС, повідомляють європейські чиновники цитовані The Financial Times. Словаччина, яка є членом єврозони, розглядається Брюсселем як бастіон проєвропейських настроїв у регіоні, ворожому щодо інтеграції до ЄС. У свою чергу, італійці користуються перевагами через проблем іспанців з Барселоною, а Північна Європа розділена між кількома конкуруючими пропозиціями. Бухарест та ще 18 міст подали пропозиції щодо розміщення штаб-квартири Європейського агентства з лікарських засобів. Остаточне рішення очікується 20 листопада після секретного голосування.