9 жовтня 2017 року

Бухарест – Президент Клаус Йоханніс заявив сьогодні на 63-й сесії Парламентської асамблеї НАТО, що відбулася в Бухаресті, що Румунія продовжуватиме бути відповідальним союзником Північноатлантичного альянсу. Він уточнив, що Румунія має важливий внесок у регіональній безпеці в євроатлантичному просторі та на міжнародному рівні та згадав про виділення Бухарестом 2% від ВВП на оборону, починаючи з цього року на щонайменше 10 років. У свою чергу, генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг ствердив, що НАТО оцінює важливий внесок Румунії шляхом її участі в місіях в Косовому та Афганістані та виділення Бухарестом 2% від ВВП на оборону. Столтенберг зазначив, що НАТО стурбований зростанням військового потенціалу Росії та її відсутністю прозорості. Він наголосив, що НАТО не хоче ізолювати Росію, а також не хоче нової холодної війни. Присутній на Парламентській асамблеї НАТО, спікер Сенату Румунії Келін Попеску Терічану зазначив, що Румунія бере активну участь в зміцненні безпеки східного флангу. У свою чергу, голова Палати депутатів Лівіу Драгня зазначив, що серед головних пріоритетів є Чорноморський регіон, ключовий регіон для безпеки Румунії. Він додав, що діалог є важливим засобом запобігання конфліктам.

Ştefan Stoica, 09.10.2017, 12:02

Бухарест – Міністерство оборони Румунії оголосило,
що від сьогодні до 18 жовтня, у Бухаресті проходять багатонаціональні та
міжінституційні навчання CETATE 2017, заплановані Генеральним
штабом Збройних Сил Румунії та організовані Департаментом комунікацій та
інформаційних технологій. Мета навчання полягає у тестуванні, розвитку, оцінці
та підтвердженні оперативної сумісності командних, контрольних, комунікаційних,
комп’ютерних, інформаційних, спостережних та дослідницьких систем. Крім комунікаційних та інформаційних структур Збройних Сил Румунії, у навчаннях беруть участь також
загони з Болгарії, Італії та Польщі, а також представники з Угорщини та Греції в
якості спостерігачів, представники з Республіки Молдова а також структури у сфері оборони, громадянської
безпеки та національної безпеки.

Страсбург – Екстрене обговорення про спірний закон Про освіту в Україні відбудеться в четвер в Страсбурзі у ході осінньої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи. Дискусія була запропонована румунською делегацією, оскільки новий закон Про освіту різко обмежує доступ до освіти для етнічних меншин в Україні. Румунський cенатор Тітус Корлецян, який очолює делегацію Румунії та є і заступником голови Парламентської асамблеї Ради Європи, заявив кореспонденту Радіо Румунія, що він сподівається на коректне обговорення, яке б переконало українську владу внести нових змін до закону. У статті 7 закону передбачається, що починаючи з середньої школи і до вищої освіти особи, які належать до національних меншин будуть зобов’язані вчитися виключно державною мовою, а мовою національних меншин дозволяється навчання лише в дитячих садах і початковій школі. Близько півмільйона етнічних румунів живуть у сусідній країні, переважно на колишніх румунських територіях, анексованих Радянським Союзом в 1940 році, котрі перейшли до України в 1991 році як до держави-правонаступниці.

Бухарест – Міністерство
закордонних справ в Бухаресті відмітило, з
нагоди Національного дня пам’яті жертв Голокосту в Румунії, що Румунія доклала значних зусиль в
останні роки щодо взяття на себе минулого, засудження антисемітизму і
заперечення Голокосту. Згідно прес-релізу опублікованому сьогодні, Міністерство закордонних справ
вшанувало пам’ять тих, хто постраждав у країні і по всьому світу,
висловлюючи свою солідарність з тими, котрі пережили трагічні події цього
періоду. І Президент Клаус Йоханніс зазначив в оприлюдненому повідомленні,
що вшанування пам’яті жертв Голокосту є доказом того, що Румунія бере на себе своє
минуле і є на стороні демократичних цінностей. По всій країні пройшли заходи з
нагоди Національного дня
пам’яті жертв Голокосту, який відзначає початок, 9 жовтня 1941 року,
депортації до Придністров’я євреїв з Румунії тодішнім режимом, який був союзником
гітлерівської Німеччини.

Бухарест – Рейтингове агентство Standard & Poors підтвердило рейтинг державного боргу Румунії у довгостроковій і короткостроковій перспективі, в іноземній і національній валютах на рівні ВВВ-/A-3, зі стабільним прогнозом, рекомандований для інвестицій. З іншого боку, агентство стверджує, що зростання румунської економіки на підставі споживання призведе до збільшення зовнішнього бюджетного дефіциту, що може спричинити збільшення економічної вразливості. Згідно з твердженням агентства це може означати різке падіння активності на середньостроковий період, навіть якщо рівень державного та зовнішнього боргу є скромним, а зростання економіки може залишатися солідним протягом значного періоду часу.

Стокгольм – Лауреатом Нобелівської премії з хімії 2017 став американський економіст Річард Талер за його внесок в поведінкову економіку. Поведінкова економіка – це напрямок економічної теорії, який займається дослідженням впливу психологічних факторів на рішення людей у різноманітних економічних ситуаціях. Церемонія нагородження лауреатів у 2017 році відбудеться 10 грудня в Стокгольмі.

XXX – Румунська теніситка Сімона Халеп зайняла перше місце у світовому рейтингу Жіночої тенісної асоціації (WTA), оновленому сьогодні, після виходу у фінал Пекінського турніру, навіть якщо в неділю поступилася француженці Каролін Гарсія. Сімона Халеп Сімона з понеділка посунула іспанку Гарбіне Мугурусу і стала 25-ою першою ракеткою в 44 річній історії WTA. Сімона Халеп ввійшла до першої десятки світового рейтингу в січні 2014 року, після першого чвертьфіналу на турнірі Великого шолома – Відкритому чемпіонаті Австралії. Вона продовжила вигравати трофеї і станом на сьогодні Сімона зібрала 20 мільйонів доларів з тенісу, 12 разів дійшла до фіналу і виграла 15 турнірів WTA, в тому числі в Індіан-Уеллсі та Мадриді. Інша румунка Сорана Кирстя займає 37 місце у рейтингу WTA, 37 місце. Ірина Бегу – 57, а Моніка Нікулеску – 61.