12 червня 2017 року
ВІЗИТ – Румунія і Хорватія мають намір зміцнювати і поглиблювати співробітництво як в двосторонніх відносинах, які є дуже добрими, так і з точки зору європейського проекту і в рамках НАТО, до якої обидві країни належать, – заявив, у Загребі, прем’єр-міністр Румунії Сорін Гріндяну, після зустрічі зі своїм колегою Андрієм Пленковічем. На зустрічі був підписаний меморандум про співпрацю між торгово-промисловими палатами двох країн і угода про взаємний захист секретної інформації. Прем’єр-міністр Хорватії заявив, що на додаток до питань спільного інтересу, були обговорені і проекти, пов’язані з європейською політикою. Загреб і Бухарест мають намір узгодити зусилля зі вступу обох країн до Шенгену. Гріндяну був прийнятий, під час візиту до Хорватії, спікером парламенту, Горданом Яндроковичем і главою держави Коліндою Грабар-Кітаровичем.
Bogdan Matei, 12.06.2017, 06:30
ЛІТАК – Літак типу МІГ 21 Lancer ВПС Румунії розбився, в понеділок, у 8 км від аеропорту Міхаїла Когилнічану у повіті Констанца (південний схід Румунії). Пілот, якому вдалося катапультуватися, отримав поранення, але знаходиться в стабільному стані. Прокуратура при Військовому трибуналі порушила кримінальну справу за цим фактом. Він повідомив про несправність двигуна, із пошкодженням параметрів робочого процесу літака, уточнило Міністерство оборони в Бухаресті. Літак проходив місію підготовки в рамках навчання «Thracian Eagle 2017», організованого спільно з ВПС Болгарії.
ПОХІД – Від вівторка, Румунія відзначає 27 років від так званого шахтарського походу з 13-15 червня 1990 року, що поставив край масштабним акціями протесту проти лівої влади, встановленої після повалення комуністичної диктатури в грудні 1989 року. На тлі насильницьких інцидентів в столиці, яких армії вже вдалося придушити, тодішній президент Іон Ілієску закликав населення захищати демократичні установи від спроби перевороту правих сил. В результаті походу шахтарів з Долини ріки Жіу (центр) до Бухареста, де вони напали на Університет, осідки опозиційних партій і редакції незалежних газет, за офіційними даними, чотири особи було убито, сотні людей отримали поранення і понад тисячу осіб було заарештовано. Імідж Румунії закордоном, також, серйозно постраждав в результаті насильства з червня 1990 року. У судовій справі Шахтарський похід, що була відновлена в 2015 році, Генеральна Прокуратура пред’явила звинувачення колишньому президенту Іону Ілієску, колишньому прем’єр-міністру Петру Роману і колишньому директору Румунської служби інформації Вірджілу Мегуряну та іншим 15 особам.
ДЕМОГРАФІЯ – Демографічний спад у Румунії тривав і в квітні, в основному через зниження рівня народжуваності. За даними Національного інституту статистики, чисельність населення скоротилася в четвертому місяці року, на понад 8.300 осіб, що дорівнює числу жителів майже трьох комун середнього розміру. Дані НІС також показують, що в квітні зареєстровано на 2.600 новонароджених менше ніж в тому ж місяці 2016 року. В цілому, за перші чотири місяці цього року, негативний природний приріст склав більше 39.000 чоловік, що на 50% більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
ВИБОРИ – У Румунії, у неділю відбулися позачергові місцеві вибори, організовані в 49 населених пунктах. Згідно з даними оприлюдненими Постійною виборчою комісією, явка на виборах склала тільки 33% з тих приблизно 630.000 виборців. Найбільш важливі населені пункти, де були проведені вибори мера були міста Крайова (південь), де переміг кандидат СДП (правляча партія) і Тиргу-Жіу (південь), де переміг представник опозиційної правої НЛП.
РОЗСЛІДУВАННЯ – Колишній директор Румунської служби інформації Джордже Майор, чинний посол Румунії у Вашингтоні, був заслуханий сьогодні парламентською комісією з розслідування президентських виборів від 2009 року. Він заявив, між іншим, що установа, якою він керував у той момент, виконала свої обов’язки відповідно до чинного законодавства. Слідча комісія була створена на запит правлячих СДП та АЛД для вияснення питань, пов’язаних з організацією президентських виборів від 2009 року, в результаті яких став президентом Траян Бесеску.