17 лютого 2015 року
Бухарест — Президент Румунії Клаус Йоханніс прийняв сьогодні міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, який перебуває з офіційним візитом в Бухаресті. Переговори зосередились на розвиток двосторонніх відносин та ситуації в Україні. Глава румунської держави висловив сподівання, що набуття чинності 15 лютого Мінської домовленості про припинення вогню буде дотримуватися всіма зацікавленими сторонами і приведе до стабілізації ситуації в регіоні. Президент Румунії підтвердив свою підтримку територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України і тверду підтримку Румунії щодо продовження демократичного і європейського курсу України. Було, також, підкреслено велике значення успіху цього підходу, продовження і поглиблення київською владою процесу реформи, особливо в боротьбі з корупцією та зміцненні державних установ. Міністр Павло Клімкін подякував Президенту Румунії за його послідовну підтримку територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України, а також за засудження анексії Кримського півострова Російською Федерацією, агресії Росії в східних частинах Донецької та Луганської України. Глава українського зовнішньополітичного відомства провів двосторонні зустрічі і з віце-прем‘єр-міністром і міністром внутрішніх справ Румунії Габрієлом Опрею, спікером Сенату (верхньої палати Парламенту Румунії) Келіном Попеску-Терічану та міністром закордонних справ Богданом Ауреску. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін провів зустріч з представниками української громади Румунії.
Florentin Căpitănescu, 17.02.2015, 17:14
ХХХ – Європейський Союз знову закликає всі сторони конфлікту на сході України виконувати домовленості про припинення вогню та розпочати виведення важкого озброєння, так як передбачає підписана минулого тижня угода у Мінську про припинення вогню. З іншого боку, проросійські сепаратисти знову не пропустили спостерігачів в Дебальцеве. Тому ОБСЄ не може офіційно звітувати про ситуацію в Дебальцеве.
Бухарест — Прокурори Національної антикорупційної дирекції провели сьогодні обшуки, в Бухаресті та Плоєштях, у приміщеннях кількох комерційних товариств, серед яких і тих, які належать членам родини прем’єр-міністра Віктора Понти, у справі про шахрайства з бюджетними коштами ЄС. Слідчі підозрюють, що приблизно 54% коштів від європейських фондів, призначених для розгортання одного проекту, були присвоєнні в особистих інтересах. Також вищезгадані комерційні товариства підозрюються у корупції та в ухиленні від сплати податків. Завданий збиток сягає майже два мільйони євро.
Бухарест – Верховний касаційний суд Румунії замінив сьогодні попередній арешт на домашній арешт у випадку депутата Елени Удрі, колишнього міністра розвитку і туризму. Вона звинувачується, між іншим, у зловживанні службовим становищем, торгівлі впливом, надання завідомо неправдивої інформації та відмиванні грошей. Між часом, Національна антикорупційна дирекція внесла до Палати депутатів нове подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності і попередній арешт колишнього міністра за фактом одержання хабара. Елена Удря звинувачується у отримані мільйон євро, в обмін на допомогу окремим компаніям, які уклали контракти з державою.
Брюссель – Немає плану Б у переговорах про величезний борг Греції, – ствердив сьогодні єврокомісар з економічних і фінансових питань П’єр Московісі. Ця заява була зроблена сьогодні в рамках зустрічі міністрів фінансів держав ЄС в Брюсселі, після того як вчора Єврогрупа та представники грецької влади не зуміли дійти згоди щодо умов подовження фінансової допомоги країні, – передає Агентство франс прес. З іншого боку, теж сьогодні новий прем’єр-міністр Алексіс Ціпрас повідомив, що у п’ятницю, в Парламенті Греції, відбудеться голосування пакету заходів з помякшення соціальної кризи. Заходи, спрямовані на допомогу працівникам, безробітним та малим підприємствам та відновлять економіку, сказав Алексіс Ціпрас. Без нової фінансової угоди з міжнародними кредиторами, Греція не зможе позичати грошей на зовнішніх фінансових ринках через дуже великі проценти і таким чином може залишитися без ліквідності та ризикує вийти з єврозони, наголошують оглядачі. Наразі борг Греції, списання частини якого домагається нова влада, становить понад 320 мільярдів євро – це більше 174% від ВВП країни.
