2 грудня 2014 року
ПОЛІТИКА – Міністр закордонних справ Богдан Ауреску взяв участь, у вівторок, у Брюсселі, у засіданні Комісії Україна-НАТО, в ході якого підкреслив важливість зміцнення особливого партнерства між Україною та НАТО і заявив про підтримку Румунії для зближення України до НАТО. Згідно прес-релізу МЗС Румунії, Ауреску оголосив, у цьому контексті, про операціоналізацію Фонду підтримки НАТО в сфері кібер-оборони, що управляється Румунією шляхом Румунської Служби інформації. Водночас, міністр закордонних справ Румунії підкреслив, що Румунія, в якості країни-лідера, зробить все можливе, щоб гарантувати, що цей проект буде «успішним», підтримуючи підвищення здатності України реагувати на нові загрози. “Міністр закордонних справ Румунії також висловив упевненість в зусилля України щодо зміцнення демократичної держави, яка гарантує основні права людини, включно права людей, що належать до національних меншин,” йдеться в релізі. Згідно МЗС Румунії, основні теми порядку денного зустрічі Комісії НАТО-Україна були повязані з ситуацією безпеки в Україні, зобовязань української влади продовжувати демократичні реформи і аналіз стадії реалізації заходів НАТО щодо підтримки України. “Була прийнята спільна заява міністрів закордонних справ країн НАТО і України, яка відновлює підтримку НАТО щодо суверенітету і стабільності України, будучи засудженні військові дії Росії в Україні, а також плани мілітаризації Чорного моря, які мають наслідки на стабільність в регіоні. Учасники зустрічі засудили, також, погіршення ситуації з правами людини в Криму” — зазначається у прес-релізі МЗС Румунії.
Mihai Pelin, 02.12.2014, 17:41
ПОЛІТИКА – Міністр закордонних справ Богдан Ауреску взяв участь, у вівторок, у Брюсселі, у засіданні Комісії Україна-НАТО, в ході якого підкреслив важливість зміцнення особливого партнерства між Україною та НАТО і заявив про підтримку Румунії для зближення України до НАТО. Згідно прес-релізу МЗС Румунії, Ауреску оголосив, у цьому контексті, про операціоналізацію Фонду підтримки НАТО в сфері кібер-оборони, що управляється Румунією шляхом Румунської Служби інформації. Водночас, міністр закордонних справ Румунії підкреслив, що Румунія, в якості країни-лідера, зробить все можливе, щоб гарантувати, що цей проект буде «успішним», підтримуючи підвищення здатності України реагувати на нові загрози. “Міністр закордонних справ Румунії також висловив упевненість в зусилля України щодо зміцнення демократичної держави, яка гарантує основні права людини, включно права людей, що належать до національних меншин,” йдеться в релізі. Згідно МЗС Румунії, основні теми порядку денного зустрічі Комісії НАТО-Україна були повязані з ситуацією безпеки в Україні, зобовязань української влади продовжувати демократичні реформи і аналіз стадії реалізації заходів НАТО щодо підтримки України. “Була прийнята спільна заява міністрів закордонних справ країн НАТО і України, яка відновлює підтримку НАТО щодо суверенітету і стабільності України, будучи засудженні військові дії Росії в Україні, а також плани мілітаризації Чорного моря, які мають наслідки на стабільність в регіоні. Учасники зустрічі засудили, також, погіршення ситуації з правами людини в Криму” — зазначається у прес-релізі МЗС Румунії.
ФІНАНСИ – Делегація Міжнародного валютного фонду перебуває, від сьогодні в Бухаресті, для проведення переговорів з румунською владою щодо державного бюджету на наступний рік. Румунія зобовязалася дотримуватися 2015 року бюджетного дефіциту у розмірі щонайбільше 1,4% від ВВП. Уряд намагатиметься переконати делегацію МВФ дати свою згоду щодо збільшення дефіциту бюджету, так щоб уряд зміг виконати свої зобовязання без збільшення деяких податків. За даними Міністерства фінансів, дефіцит бюджету повинен збільшитися на 0,3% ВВП, для того щоб Румунія поважала обіцянки, зроблені на останньому саміті НАТО, стосовно витрат на оборону, але ще потребує підвищення дефіциту і для сум, необхідних для співфінансування проектів з європейських фондів.
РУМУНІЯ — Майже 200 румунів з 28 країн беруть участь, упродовж двох днів, у XVIII Зїзді Румунської духовності, що проходить у центрально-румунських містах Алба-Юлія і Златна. Перший захід такого роду відбувся в 1993 році з ініціативи Культурної ліги з питань єдності румунів звідусіль, з метою зміцнення звязків румунів з усього світу із батьківщиною і визначення підтримки, яку повинна надати Румунія румунським громадам зі всіх усюд. Протягом років у зїзді взяли участь більше 6000 румунів з понад 46 країн і регіонів, де компактно проживають румунські громади.
ЕНЕРГІЯ — Рішення Росії зупинити проект Південний потік підтверджує необхідність диверсифікації джерел поставок для Європейського Союзу, йдеться в сьогоднішньому прес-релізі Єврокомісії. Реакція ця є результатом рішення російського гіганта Газпром відмовитися від проекту Південний потік, який повинен був поставляти російський газ до Південної Європи, в обхід України. Ідея побудувати нові газотранспортні маршрути у Південно-Східній Європі була започаткована Словаччиною. Вона запропонувала будівництво трубопроводу для транспортування природного газу в Західну Європу через Румунію до балканських країн, що дозволило б регіону значно зменшити залежність від російського газу, повідомляє агентство Рейтер.
КОАЛІЦІЯ – Лідери про-європейських партій в парламенті Республіки Молдова розпочали переговори про формування нової виконавчої влади. У неділю, в ході парламентських виборів, Ліберал-демократична, Демократична і Ліберальна партії, складові теперішньої урядової коаліції, отримали разом 55 з 101 депутатських місць. Решта 46 мандатів належатимуть про-російським соціалістам і комуністам. У Кишиневі, аналітики, цитовані кореспондентами Радіо Румунія, говорять про створення проєвропейської коаліції. Вони стверджують, однак, що владі доведеться довести до кінця початі реформи, оскільки, у противному випадку, вони ризикують не отримати новий мандат на наступних виборах.
СТРАЙК – Майже 1.400 внутрішніх та закордонних рейсів було скасовано і більше 150 тисяч пасажирів постраждали від страйку пілотів німецької компанії Lufthansa, який закінчився сьогодні. Пілоти Lufthansa протестували, вже в десяте, проти намірів компанії поступово підвищити пенсійний вік до 65 років. Вони бажають надалі користуватися можливістю дострокового виходу на пенсію в 55 років. В кінці жовтня, Lufthansa оголосила про збитки у розмірі 170 млн євро через повторні страйки, в той час як профспілка пілотів оголосила про нову хвилю протестів до і після різдвяних свят.