29 березня 2014 року
ПОЛІТИКА – Міністр закордонних справ Румунії Тітус Корлецян проведе, в неділю, в Бухаресті, консультації з його канадським колегою Джоном Бердом, з питань, що стосуються двосторонніх відносин, співробітництва в рамках НАТО та актуальних питань європейської та міжнародної політики. Вони розглянуть зміни в безпосередній близькості від Румунії і виклики безпеки, що виникли у Чорноморському регіоні через останні події в Україні. Міністр Корлецян та його канадський колега відбудуть, у понеділок, 31 березня, до Кишинева. За словами румунського зовнішньополітичного відомства, візит канадського міністра закордонних справ до Бухареста є доказом подяки цієї країни за активну роль Румунії в збереженні миру та безпеки в регіоні, в контексті ситуації в безпосередній близькості Європейського Союзу та НАТО, і рішучої підтримки європейській перспективі країн Східного партнерства.
România Internațional, 29.03.2014, 01:27
ПАРТНЕРСТВО – День вступу Румунії в НАТО став важливою віхою у вітчизняній історії, оскільки це означало досягнення нового рівня стабільності та безпеки, зазначив премєр-міністр Румунії Віктор Понта з нагоди відзначення десятиріччя вступу нашої країни в НАТО. Понта підкреслив, що ці десять років довели, що рішення було фундаментальним і правильним, а це особливо підтверджується нинішньою складною міжнародною ситуацією. У свою чергу, Спікер Сенату Келін Попеску Терічану, заступник прем’єр-міністра Габріель Опря та лідер опозиційної Націонал-ліберальної партії Крін Антонеску підкреслили важливість членства в НАТО для національної безпеки Румунії. Нагадаємо, 29 березня 2004 року, Бухарест подав документи про ратифікацію вступу в НАТО, а 2 квітня 2004 відбулася офіційна церемонія підняття румунського прапору в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі.
ДІАСПОРА — Міністр делегат з питань румунів звідусіль Богдан Станоєвич здійснить, у неділю, візит до Іспанії. Він зустрінеться як з представниками румунських асоціацій, так і з посадовими особами адміністрації міст, де проживає румунська громада, яка нараховує понад 700.000 людей у всій Іспанії. Крім того, Станоєвич представлятиме уряд Румунії на похоронах колишнього премєр-міністра Іспанії Адольфо Суареса, який очолив перший іспанський демократичний уряд після авторитарного режиму генерала Франсиско Франко.
ФЕСТИВАЛЬ – Тулчанське відділення Союзу українців Румунії проводить, в суботу і неділю, Урочистий фестиваль українських традицій – 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка. Захід розпочався хвилиною мовчання в память про тих, хто недавно помер в результаті зіткнень в Києві. Теж сьогодні відбулося офіційне відкриття нового осідку СУР-у Тулчанського повіту. Захід продовжився симпозіумом Тарас Шевченко — апостол українського народу. У неділю, представники СУР-у і місцевої влади покладуть вінки до погруддя поета Тараса Шевченка, в центрі міста, і завершать свято в тулчанському театрі імені Жана Барта, де пройде святковий концерт-спектакль.
ЛІТНІЙ ЧАС — У ніч на неділю Румунія офіційно перейде на “літній час” переведенням годинникової стрілки на одну годину вперед. Таким чином, неділя стане найкоротшим днем року, тільки 23 годин. Різниця між офіційним часом Румунії та офіційним часом за Гринвічем (GMT) буде три години. Враховуючи, що і сусідні країни перейдуть теж у ніч на неділю на літній час, між прикордонними станціями з Республікою Молдова, Угорщиною, Сербією, Україною, Болгарією, поїзди рухатимуться за чинним розкладом. У Румунії, літній час був запроваджений у 1979 році і спрямований на оптимальне використання природного світла і зменшення штучного освітлення.
ПІВДЕННИЙ ПОТІК – Європейська комісія вимагала від болгарської влади пояснень у зв’язку із проектом поправок, розробленим з метою виключити Південний потік з діапазону європейського законодавства, поінформувало болгарське національне радіо. Комітет з питань енергетики болгарського парламенту нещодавно прийняв поправки, які дозволять розглядати Південний потік як інтерконектор між газовими системами Болгарії та Росії. Таким чином, газопровід не підлягатиме третьому законодавчому енергетичному пакету ЄС, а це означає що інші постачальники не отримають доступ до газопроводу. Восени 2013 року, Європейська Комісія виявила, що угоди, підписані між Росією і кількома країнами Союзу, в тому числі Болгарією, на будівництво газопроводу, порушують європейське законодавство у галузі, оскільки не дозволяють іншим зацікавленим постачальникам, крім Газпрому, мати доступ до газопроводу, який постачатиме російським газом Центральну та Південну Європу, в обхід України.
