Храмове свято церкви Великомученика Димитрія у селі Негостина

Мешканці села Негостини, що розташоване в Сучавському повіті неподалік кордону з Україною, відзначили 26 жовтня храмове свято церкви Святого Великомученика Димитрія Мироточця.

Христина Штірбець, 28.10.2021, 08:59

Село Негостина розташоване в
Сучавському повіті, на північному сході країни, неподалік кордону з Україною.
Тут переважну більшість населення складають етнічні українці. У селі Негостина
діє восьмирічна школа, в якій діти вивчають рідну українську мову. В центрі
села стоїть пам’ятник-погруддя Тарасу Шевченку, біля якого місцеві українці
організовують різні заходи для просування української культури. Релігійна
діяльність розгортається в українській православній церкві Святого Великомученика Димитрія Мироточця, яка відсвяткувала 26
жовтня своє храмове свято, за новим стилем.

Деталі про те, як відбулось храмове свято подає настоятель церкви Данієль
Петрашук, який здобув теологічну освіту в Україні: «Кожна людина має від святого хрещення свого ангела
хоронителя. Так само християни, які проживають у селах та містах мають свого
покровителя. Християни Негостини Сучавського повіту, що на Буковині, мають
покровителя церкви та села Святого Великомученика Димитрія Мироточця, якого урочисто святуємо 26 жовтня. Як кожного
року, так і цього року на наше свято були запрошені священники сусідніх
сіл: Балківці, Гропини, Шербівці, а також міст Серет та Сучава. Хоча знаходимось
під час пандемії, були присутні багато християн, які дотримувалися всіх правил безпеки в умовах пандемії.
Велика радість для мене як священика була присутність на службі Божі багато
молоді та дітей. Служба Божа відправилася українською та румунською мовами. Богослужіння прикрасили гарними піснями хористи нашої церкви, які відомі не тільки у
Сучавському повіті, але і в Мараморощині та Бухаресті, де вони виступали.
Стараємось як через церкву, так і через школу зберігати рідну українську мову
та наші християнські обряди та звичаї. Висловлюємо щиру подяку всім тим, хто
долучився до нашого свята. Дякуємо Союзу українців Румунії, депутату
Миколі-Мирославу Петрецькому, голові Сучавської філії СУР Іллі Саучуку, голові
місцевої організації СУР пані Нікулі Клапон, комітету Сучавської філії СУР.
Також дякуємо місцевій мерії, меру Василеві Шойману, заступнику голови меру
Юліанові Кідеші. Цього року СУР фінансово підтримав нас влаштувати обід для
гостей, які завітали на храмове свято. Після закінчення служби Божої ми привітали
всіх, хто носять ім’я Святого Великомученика Димитрія, а хор заспівав всім Многая літа.»

Уродженка села Негостина, вчителька Антонета Крайнічук, яка
викладає українську мову в коледжі імені Лацку Воде у Сереті Сучавського
повіту, кожного року з великою радістю бере участь у престольному святі церкви
Святого Великомученика Димитрія Солунського: «Добре відомий той факт, що церква
має велику роль у збереженні мови та культури народу. Церква також сприяє
збереженню та розвитку свідомості, гуртуванню та збереженню української
громади. Негостинська церква покровителем якої є Святий Великомученик Димитрій,
об’єднує людей різних поколінь,згуртовує українців та румунів. Священик парох
Данієль проводить богослужіння двомовно: українською та румунською мовами.
Храмове свято є головною подією для цілого села. Віруючі готуються до цієї
події заздалегідь. Це момент коли з’їжджаються гості: родичі, друзі та знайомі.
На жаль, у останні два роки перешкодою цим зустрічам стала пандемія
коронавірусу. Цього року, 26 жовтня, у чудовий осінній день Негостинська церква
була повна. Парафіяни церкви та гості прийшли, щоб разом у молитві
відсвяткувати храмовий празник. У урочистій божественній службі взяли участь
багато священиків із сусідніх сіл та з міст Серет і Сучава. Для мене храмове
свято церкви як й інші свята такі як Різдво чи Великдень є причиною
великої радості та нагодою послухати службу Божу на рідній українській мові.
Хоча вже багато років я вже не живу у Негостині, я залишилась у складі
церковного негостинського хору і немаю наміру відмовитися від нього.
Присутність на богослужінні, той факт що маю можливість співати у церковному
хорі є для мене джерелом радості та здобуток задоволення і душевного спокою.»

Село Негостина знайоме у Румунії, можливо, і в Україні,
своєю любов’ю та пошаною до української культури. Село пишається великою
кількістю носіїв української пісні, інтелектуалами, відомими українськими
письменниками, художниками. Вчителька Антонета Крайнічук уточнює: «Моє рідне село – Негостина і я цим дуже пишаюсь. Негостина славиться чеслинними
інтелектуалами такими як Петро Аріч, Іван Костинюк, Іван Арбрамюк, Михайло
Волощук, Василь Клим, Іван Непогода, Павло Шовкалюк, з новоїплеяди: Іван Кідещук, Євсебій
Фрасенюк. Недаремно у передмові до книги «Доробок поколінь», яка представляє і фольклорну спадщину села Негостина, доктор філологічних наук Іван Ребушапка,
який її упорядкував, відмічає: «Щедрою на таланти виявилась негостинська земля.
Тут чи не кожний житель чимось приємно вражає приїжджих – він якщо не поет, то
художник, якщо не фаховий, то музикант, то добрий знавець місцевих пісень,
шанувальник здобутків літератури і мистецтва тощо». Це дійсно так, село
Негостина можна називати колискою літературного та культурного життя українців
Румунії, адже саме тут народилося чи не найбільше громадських та культурних
діячів, українців Румунії.»