У Клуж-Напоці відсвяткували День української мови в Румунії
Клузька філія Союзу українців Румунії відсвяткувала свято «9 листопада - День української мови в Румунії».
România Internațional, 24.11.2022, 06:59
З 2018 року «День української мови» в Румунії святкується
9 листопада на державному рівні і це стало нагодою для української громади ще
раз зустрітися, згадати свою культурну та історичну спадщину. У Клуж-Напоці
відсвяткували це свято 12 листопада в приміщенні Палацу Банфі, де зібралися
члени місцевого осередку СУР та ті українці, що тимчасово перебувають у нашому
місті, студенти та викладачі університету, просто прихильники української
культури. Цю культурно-мистецьку подію організувала Клузька філія Союзу
українців Румунії в співпраці з відділом української мови та літератури при
Філологічному факультеті Клузького університету імені Бабеша-Бойоя, Музеєм
мистецтв та Національним театром «Лучіан Блаґа». Медійним партнером
організотарів вкотре став TVR Клуж. Телеведуча пані Чінар-Жіга висвітлює подібні заходи на місцевому телебаченні та в соцмережах.
Відкриттям події став перегляд вистави «Синдром уцілілого» в постановці режисерки та артистичної директорки
Національного театру Штефани Поп-Куршеу та у виконанні акторів Сільвіуса Йорґи
та Міхая Флоріана. Цю актуальну сучасну драму український драматург Андрій Бондаренко написав після 24 лютого 2022 року, після
нападу так званої «братньої» країни на Україну. Тематика війни і пов’язаних з її початком глибоких переживань та виникнення
ряду болючих питань зацікавили усіх присутніх. Особливий відгук знайшла
проблематика у тих українців, які ще зовсім недавно пережили фізичні та
емоційні катастрофи, спричинені початком війни. «Дякую акторам за хвилююче дійство, яке відбулося у цій залі, і за
запитання, які актори поставили перед нами: «Хто ми є?», «Де ми опинилися?»,
«Чому ми тут?» і «Якими ми маємо повернутися до України?»… І головне, за
нагадування – ми не можемо забути і пробачити ті злочини, які ворог чинить
проти нас» – промовив після закінчення вистави пан Володимир з Києва,
який змушений з сім’єю
просити допомоги і тимчасового захисту в Румунії. Продовжуючи чутливу тему
майбутнього повернення, він додав: «Ми
повернемось в Україну іншими. І це буде. Водночас звертаюсь до організаторів цієї вистави і до акторів
поширювати її по всій Румунії і по всій Європі – там, де є зараз українці, які
полишили країну через війну і які мріють повернутися додому. Проте маю сказати,
що більшість з них повернеться іншими, ніж вони були до війни. Всі
мають зрозуміти одне – ми повернемося сильні, ми
зможемо відбудувати все, що зруйнував ворог, будемо об’єднані як ніколи. Низький уклін і подяка за свято
української мови в Румунії.»
В продовженні заходу прозвучали гімни Румунії та України,
а також традиційна для українців молитва, яку всі присутні промовили за
богословом І. Д. Пойнар. «На мою думку
9 листопада – найголовніше свято з усіх для українців в Румунії та й для всіх
українців, тобто День української мови» – з цими словами голова
Клузької філії Союзу українців Румунії, доцент д-р І. Гербіл розпочав свою промову після хвилини мовчання в честь загиблих за
незалежність України від рук російських загарбників. Він коротко проінформував
присутніх про прийняття закону 213/2018 року про святкування Дня української мови на
офіційному рівні за ініціативою голови Союзу українців Румунії та депутата
парламенту Миколи-Мирослава Петрецького. «З того
часу усі філії СУР в повітах, в яких існують українці як меншина на території
Румунії, проводять заходи, присвячені цій події. З приблизно 400 подій, які
проводить СУР за рік, це свято є одним з найважливіших, бо мова є засобом як спідкування, так і
мислення» – зазначив
пан Гербіл. Підкреслюючи
важливість збереження рідної української мови для тих, хто перебуває на
території Румунії, викладач сказав: «Мова
– це той інструмент, за допомогою якого, ми зберегли наші звичаї та традиції,
пісні та стародавні легенди, які тут, в Румунії – я маю на увазі Мараморощину і
Трансильванію – звучать понад 800 років, а може навіть і 1000. Можна багато
чого сказати про українську мову на території Румунії, але хочу вам нагадати,
що перші українці за історичними джерелами, лінгвістичними, топономічними та
іншими даними були тут присутні ще десь в кінці 10 – на початку 11 століть.
Тому говорити про українців, як про діаспору є помилкою. Вони тут є корінним
населенням. Цей факт підтверджують і велика кількість слов’янських власних назв на території Мараморощини та в
повіті Сучава, що на Буковині. Як от і сама назва «Буковина» походить від слов’янського слова «бук».
Також з вітальним словом до присутніх у залі звернулася
режисерка Штефана Поп-Куршеу: «Дякую всім за
участь в цій події та вітаю з Днем української мови, до святкування якого з радістю долучився
Національний театр.» В продовженні вона
наголосила на тому, що працювала над виставою з «позитивними, оптимістичними думками. …Виставу, яку ми вам
запропонували, надіюсь буде сприйнято як підтримку, хоча текст є хвилюючим і
досвід є болючим.» Пані Поп-Куршеу побажала «мужньо пережити цю війну», а також зазначила, що «і в історії Румунії було багато моментів
дуже важких і жорстоких. Ми всі знаємо, що означає мати Росію під боком.»
Користуючись нагодою голова Клузької філії СУР подякував
всім містянам за внески та допомогу українцям, що знайшли тут притулок. «Але не можу закінчити свою промову не побажавши вам багато сил: як тим
українцям, що в Румунії, так і тим, що роз’їхалися
по Європі. Миру Україні якнайшвидше, а вам і тим, що зараз знаходяться в
Україні, розпочати відбудову України і її дороги до Європи, яку розпочав ще
князь Володимир Великий, коли одружився з візантійською царівною Анною», – промовив він в кінці виступу.
Завершальною частиною події став міні-концерт відомих
українських пісень у виконанні меццо-сопрани, солістки Національного оперного
театру в Клуж-Напоці Лізи Кадельник, а також студентки Музичної академії імені Ґеорґе Діма Тані Кіцак. Під фортепіанний супровід Петера
Кольчара прозвучали такі хіти української музики, як «Два кольори», «Рідна мати
моя», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Два потоки», «Сіла птаха», «Пливе кача»
та інші. Тужливі слова та сердечне
виконання чернівчанок рочулили більшість присутніх. Але закінчився концерт на
оптимістичній нотці – виконанням всіма присутніми,
в тому числі й найменшими українцями, відомої стрілецької пісні «Ой, у лузі
червона калина». У цьому виконанні слова «ми піднімемо тую калину», «ми відбудуємо нашу славну Україну» зазвучали не просто
актуально, а й переконливо і стверджуючи, так як і повинна звучати пісня про
боротьбу і здобуття Україною незалежності.
(Авторка: Ольга Сенишин)
