Святкування 206-ої річниці від дня народження Тараса Шевченка у Клужі
7-ого березня у Клуж-Напоці український осередок провів зустріч, присв'ячену 206-ій річниці від дня народження Тараса Шевченка.
România Internațional, 19.03.2020, 09:27
7-ого березня у Клуж-Напоці український осередок провів зустріч, присв’ячену
206-ій річниці від дня народження емблематичної для української культури і
нації особистості, неперевершеного поета і маляра, талановитого письменника і
фолькльориста, а також історика і філософа, громадського діяча і політика – Тараса
Григоровича Шевченка (1814-1861). Подія відбулася на факультеті іноземних мов
Клузького Університету імені Бабеша-Бойоя, відділ української мови та
літератури при кафедрі слов’янистики за постійної фінансової підтримки Союзу
українців Румунії. Викладачам і організаторам Івану та Михаєлі Гербіль на кожнорічних
березневих заходах вдається винести на розгляд і обговорення або нові аспекти з
життя і творчості Тараса Григоровича або сучасний погляд на здається всім
відомі факти. Цьогорічна зустріч не стала винятком.
Студентка Андрея-Корнелія Цудік зачитала румунською першу доповідь «Тарас
Шевченко – біографічний ескіз», в якій стисло переказала відомі факти з
дитинства митця та його шлях до звільнення від кріпацтва; зупинилася на
основних етапах в його духовному і творчому зростанні; розповіла про заслання,
солдатчину, нагляди та заборони. Шевченко жив насичено, сильно, хоч і небагато
– всього лиш 47 років, з яких «24 роки
жив як кріпак, 10 – на засланні, і 13 – під суворим наглядом царського режиму».
У документальній стрічці про Шевченка йшлося також про здобутки у малюванні та про
досягнення визнання і поваги, як неповторного народного поета і борця за
національну незалежність українців. Нам можливо важко збагнути, але вся
діяльність Шевченка, а особливо запальне і пряме слово, кардинально змінили погляди
сучасників і майбутніх поколінь. За це ми його постійно згадуємо, шануємо і
вивчаємо.
«Однією із найвизначніших у XIX ст.
політичних підпільних організацій глибоко українського характеру було
Кирило-Мефодіївське братство (товариство), яке розробило першу політичну
програму для українства. Братство створила група молодих інтелектуалів… Окрасою його був геніальний Тарас Григорович
Шевченко, син кріпосного селянина, недавно лише визволений з кріпацької неволі.»
– так розпочала свою доповідь Ана-Світлана Онужик на тему: «Тарас
Шевченко й Кирило-Мефодіївське братство». Членство у цьому товаристві дало
можливість запальному поетові спілкуватися та дискутувати з найкращими дієвими
представниками української інтелігенції, обмінюватися з ними передовими ідеями
та разом готувати програмний документ братства – «Книга буття українського
народу». Це був один з найважливіших періодів у формування своєрідного
світогляду Шевченка. На жаль, товариству і його членам не вдалося здійснити
своїх задумів – їх було викрито за донесенням, а організаторів і активних
учасників покарано через заслання. «Однак
ідеї братерства глибоко проникле в свідомість тогочасної і наступної
інтелігенції, надовго визначили головні напрями лінії українського
національного відродження» – підкреслила студентка. Т. Г. Шевченко ж став
найкращим розповсюджувачем ідей братства, бо у своїх творах не просто оплакував
героїчне минуле свого народу, але й «будив
національні почуття і давав бачення майбутнього українському народу». На
думку доповідачки: «Всіма своїми творами
Шевченко відстоював національне і соціальне визволення українського народу,
його державність і незалежність. Увесь наступний український національний рух
тією чи іншою мірою пов’язаний з творчістю поета, а його мученицька доля
надихала на боротьбу, багато поколінь українців.»
Пан професор М.Крамар у своїй доповіді «Питання про життя, любов, долю,
щастя людини у творчості Тараса Шевченка» торкнувся вічних категорій у
поетичній спадщині Кобзаря, які поряд з неперевершеною майстерністю у вживанні
слова підняли ім’я Т.Г.Шевченка на
світовий рівень. «В творчості поета
знаходять своє відображення такі соціально-життєві проблеми, як природа людини,
сенс її життя, призначення її на землі; розуміння таких вічних атрибутів
людського життя, як добро і зло, любов, правда, кривда, кара, прощення, щастя,
справедливість, милосердя та інші.» – виділив промовець. Після більш
детального розгляду Шевченкового підходу до деяких з перерахованих вище понять,
Пан Крамар також підкреслив у поведінці творця відсутність «побутового націоналізму» і знехтування
класовою приналежністю. Завдяки наявності таких високолюдяних якостей у
характері та загальнолюдських категорій у творах «зростає актуальність творчості Шевченка та постійний інтерес до неї і
любов народів світу». А це ще одна причина, щоб нам не забувати великого Кобзаря, «шанувати, цінити (його) творчість».
Наглядним прикладом могутньої краси і сили Шевченкового доробку стали
уривки з його віршованих творів, які з натхненням продекламували на заході
студенти. Щоб розвеселити та розважити усіх присутніх, члени молодіжного театру-аматор
«Жар птиця» підготували веселий сюрприз присвячений Дню Жіноцтва. Вони
розіграли комедійну сценетку на тему 8 Березня, продемонструвавши студентський
акторський запал і небайдужість. А це чудові риси, які так приємно зустріти
серед молодого покоління, і які завжди були притаманні і діячам з минулих
поколінь.
Турбуючись про сьогоднішнє і майбутні покоління українців у Румунії СуР
постійно приділяє підкреслену увагу видавництву українських творів та підтримці
україномовних авторів. Один з проявів такої уваги стали останні два видання Союзу
українців Румунії, про які розповів наприкінці зустрічі голова Клузької
повітової організації СуР пан І.Гербіль. Першою з них є збірка статей та досліджень
учасників симпозіуму «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність.»,
який щорічно відбувається у місті Сату-Маре. Кожна з надрукованих робіт є
правдиво серйозною і глибокою науковою працею і вартує уваги колег-фахівців.
Другим виданням, яке було презентовано присутнім, є двотомне перевидання праць
першого прозаїка-українця у Румунії – Івана Федька. Про свого односельчанина і
товариша декілька слів сказав пан професор Семенюк: «Я дуже щасливий, що М.Г.Трайста перевидав ці книги Івана Федька -
першого україномовного прозаїка у Румунії. Це чудовий письменник. Після
першої книжки він зробив ще один крок – і написав твір про життя українців Мараморощини. Так що його творчість є
присвячена українцям Мараморощини. Я особисто прекрасно знав Івана Федька. Ми
були першими учнями українського ліцею. Українську мову ми знали так як в
Верхній Роні. Але Іван Федько серед інших дуже швидко вивчив літературну
українську мову. Мова Івана Федька, мова його творів є абсолютно чудова
українська мова…. Ще раз дякую щиро за цей подарунок!»
Думаю і нам всім затишніше, приємніше у
світі, де турбота про збереження української мови і її носіїв, української
культури і її представників, української нації і борців за неї, знаходить втілення. А саме у цьому зміст таких заходів. (Автор: Ольга Сенишин)
