Міжнародний фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії
У місті Сігету-Мармацієй Марамуреського повіту, 13 січня цього року, пройшов ХХXI-ий Міжнародний фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії.
Христина Штірбець, 18.01.2024, 11:58
У місті Сігету-Мармацієй
Марамуреського повіту, 13 січня цього року, пройшов ХХXI-ий Міжнародний
фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії, в якому взяли участь
понад 35 художніх колективів з Румунії, України, Угорщини та Республіки Молдова
та українських переселенців, які тимчасово перебувають на території Румунії.
Всього на заході учасників та глядачів було понад 2000 осіб. Були присутні
представники СУРу, Уряду та Парламенту Румунії, Посольства України в Румунії, Посольства
Румунії в Україні, місцевих державних адміністрацій Румунії та України,
Світового конгресу українців, Європейського конгресу українців, Товариства
зв’язків з українцями за межами України (Товариство «Україна – Світ»), Світової
федерації українських жіночих організацій, наукового середовища Румунії та України, Церкви, а також
українці з різних куточків Румунії. Фестиваль розпочався зі Святої
Літургії у храмі Української греко-католицької церкви в місті Сігету-Мармацієй та продовжився парадом
колядників у народному вбранні до Центрального парку міста, де відбулися
урочиста частина та святковий концерт. Це одна з найважливіших подій, яку
організовує Союз українців Румунії упродовж року.
Голова Союзу українців Румунії,
депутат Микола-Мирослав Петрецький підкреслив важливість цього фестивалю та висловив вдячність тим, хто протягом багатьох років
сприяв проведенню цього заходу, який став традиційним у Сігету Мармацієй. Голова
СУРу також подякував румунській владі за підтримку, надану національним
меншинам і за можливість для громад зберігати, просувати і передавати свою
ідентичність: «Ця подія дала нагоду
представити багатство української культури, як її зберігають та передають
далі українці Румунії. Я дуже приємно був вражений тим, що на цьогорічному фестивалі було дуже багато молодих людей те, що доказує, що наша молодь зі радістю перебирає цей скарб. Також дуже приємно було побачити, що незважаючи на
важкий період через який переходить Україна і український народ, разом з
українцями Румунії були присутні й переселенці, які тимчасово знаходяться в
Румунії. Це доказуює, що де б знаходилися українці вони
зберігають свою мову, свою культуру, свої звичаї та вони об’єднуюються. Я хочу
поздоровити учасників та організаторів цього фестивалю, тому що ми знаємо що
нелегко проводити такі заходи. Найважливішим є той факт, що з
кожним роком фестиваль стає все потужнішим і в ньому беруть участь все більше учасників.
Ми знаємо, що цей фестиваль почався з місцевого рівня і бачимо, що вже зараз
досягнув високий міжнародний рівень, який об’єднує не тільки українців, а й румунів та інші національні меншини. У такій нелегкій моменти дуже важливо, щоб люди, незважаючи на віру або на національність, об’єдналися і трималися докупи і разом йшли до перемоги. Я впевнений, що так як й дотепер українці Румунії зберігали свій скарб, так і надалі ми будемо це
робити та передавати ці звичаї. Такі заходи є ще однією нагодою, для того щоб
зберігати і передавати це все новому поколінню. Поздоровляю Марамороську філію
СУР з прекрасною організацією цього заходу, за те що кожного року знаходить зусиль, для того щоб об’єднати всіх українців, і не тільки українців і що показують всім яке
багате є українство, а, головно, як українці Румунії вміють зберігати цей весь скарб.»
Голова СУРу згадав й про драматичну
ситуацію в сусідній Україні, де українці змушені ціною власного життя
відстоювати свою свободу, демократичні цінності, мову та ідентичність: «Я впевнений, що СУР буде ще краще
співпрацювати з представниками держадміністрації з України, з Республіки
Молдови, тому що ми бачили, що за останній роки як Україна, так і Республіка
Молдова зробили значні кроки, для того щоб ми всі ми були разом у великій
європейській сім’ї. Я впевнений, що незабаром Україна та Республіка Молдова
стануть невід’ємною частиною європейської сім’ї. Для кожного народу є дуже
важливо щоби він вмів зберігати свою культуру, свою мову, свої звичаї, свої
традиції. Бачивши як сьогодні бореться за всі ці скарби український народ ми
даємо собі справи, що цей народ ніколи не пропаде, незважаючи на всі ті тиски на
всю цю нелегальну війну, яку проводить Росія проти українського
народу. Я впевнений, що український народ так як і дотепер переможе. Так як не
могли знищити українство під час Голодомору 32-33 років, так і зараз
ніхто не буде могти зламати цей український дух. Я впевнений, що зараз так як
українці об’єдналися навколо України, я впевнений що світ буде і надалі
об’єднаний навколо України та українського народу аж до перемоги стільки, скільки буде потрібно.»
Вікарій Українського
греко-католицького вікаріату Румунії Василь Колопельник висловив свою радість у
звязку з тим, що в перше Міжнародний фестиваль колядок та
зимових обрядів українців Румунії розпочався у храмі Української
греко-католицької церкви: «Для
нас цей випуск був особливим, оскільки ми мали нагоду і честь бути господарями
цього фестивалю. Це вперше коли фестиваль почався в Українській
греко-католицькій церкві міста Сігету зі Святою Літургією, і що парад колядників
утворився на подвір’ї нашої церкви. Церква була переповнена. Святу
Літургію відслужив собор українських і румунських священників з правого і лівого
берегів Тиси, з Марамуреша і Буковини, на чолі з отцем вікарієм української
греко-католицької церкви Василем Колопельником. У двох проповідях,
виголошених під час Святої Літургії, були підкреслені дві головні теми: з
одного боку радість святкування народження Господа нашого Ісуса Христа, який стає для нас даром нашого спасіння, радість
колядок, радість перебування разом із родиною, у єдності, з іношого боку потреба та моральний обов’язок зберігати та передавати молодим поколінням звичаї та
традиції нашої етнічної приналежності. Традиції – це елементи, які
визначають народ, надають йому самобутності. Вони є сполукою між минулим і
теперішнім. Традиція – це візитна картка народу, його самосвідомість, його
соціальна пам’ять. Той факт, що ми розпочали це Свято у Церкві св.
Літургією показує нам глибоку віру в Бога українського народу і в спасіння, яке
несе нам Син Божий Ісус Христос. Українська культура, традиції українського
народу настільки глибокі та багаті, що немає сили, яка б їх перемогла. Зараз в
Україні, серед ударів і вибухів, серед тривог і сирен (які ми тут, у Сіґеті,
інколи чуємо), колядки лунали в церквах і хатах, на вулицях сіл і міст України,
підкріплені колядками українських біженців з Румунії, з Європи та всього світу,
ніби кинули виклик сиренам і вибухам ракет, які посилав ворог у день святочний. Я вважаю, що фестиваль був успішним, і я радий, що ми також зробили свій
невеличкий внесок у його організацію. Я вдячний організаторам фестивалю і CУРу,
що завітали до нашої церкви цього року, і я вітаю їх з цим успіхом. Бажаю пану
депутату Миколі-Мирославу Петрецкому та всій команді його співробітників
успіхів у 2024 році, особистих і професійних досягнень. Бажаємо українцям
Румунії єдності, а Україні МИРУ! А всім вам достатку і здоров’я. На многая літа!.
Далі запрошуємо вас послухати колядку Кликніте всі ангели дітей гурту
«Коштільські Дзвоноки» з Коштиля.»
Голова Товариства української
культури в Угорщині та голова Світової Федерації Українських Жіночих
Організацій Ярослава Хортяні разом з учнями вокальної студії «Соломія» та матерями
дітей представили українців Угорщини на фестивалі у Сігету-Мармацієй, де учні виступили
з гарними традиційними та сучасними колядками. Пані Ярослава Хортяні подає
деталі: «Цього року ми
вирішили прибути на фестиваль з дитячою студією «Соломія», де діти вчуться
професійному співу. Вони разом зі своїми мамами колядували сучасні та старовинні
колядки. Їх дуже гарно сприйняла публіка. Українські переселенки, які слухали і
дивувалися, підходили потім і обіймали їх. Мої враження завжди позитивні, у
минулі роки я була на цьому фестивалі з жіночим хором «Берегиня». Я хотіла б
розповісти про враження дітей, які перший раз були. Вони були просто зачаровані
кількістю колективів, народним вбранням учасників, багатим репертуаром колядок,
великою кількістю молоді. Вони дізналися, що є українці автохтоні й в інших
країнах, в тому числі в Румунії, які бережуть зимові традиції. Це для них стане
великим прикладом. Враження від батьків і дітей це просто неймовірні. Я хочу
погратилювати голову Марамороської філї Мирослава Петрецького, а також голову
СУРу депутата Миколу-Мирослава Петрецького за те, що вони так гарно зорганізували захід.
Було багато гостей з України, представники різних регіонів, міської влади, депутати. Це варто розказати не тільки в Румунії, щоб українське телебачення приїхало та
знімало цей фестиваль.»
Іон Дубович, завідувач кафедри екологічної економіки та бізнесу,
професор Національного лісотехнічного університету України, міста
Львів, висловив свої враження від участі у Міжнародному фестивалі колядок та
зимових обрядів українців Румунії: «Цей фестиваль має важливе значення для всіх
українців, незалежно від того, в якому регіоні вони проживають. Українські
колядки, зимові звичаї та обряди це великий скарб українського народу, значуща
частина культурного спадку українців. це національне надбання та культурні
цінності, що передаються від покоління до покоління упродовж століть, надаючи
можливість людям відчути зв’язок з своєю історією та традиціями. Вони
втілюють у собі віру та традиції та сприйняття світу, які були важливими для
українського народу в різні історичні періоди. Колядки мають важливе соціальне
і культурне значення для українців, колядки часто висловлюють глибокі
релігійні переконання, це пісні які виконуються під час Різдва і
включають у себе благословення побажання та подяки. Зимові звичаї та обряди включають в себе такі елементи як колядування, виготовлення
різдвяних прикрас тощо. Ці традиції мають глибокі корінні в
історії та культури українського народу і важливі для збереження
національної ідентичності. XXXI-ий Міжнародний фестиваль колядок, зимових звичаїв
та обрядів українців, який пройшов традиційно у місті Сігету Мармацієй
повіт Марамуреш 13 січня 2024 року був дуже добре організований.
Фестиваль розпочався зі Святої Літургії у храмі української греко-католицької
церкви і продовжився парадом колядників у народному вбрані до центрального
парку міста, де відбулися урочиста частина та святковий концерти. З
привітаннями зверненнями до присутніх звернулися представники СУР
та почесні гості з Румунії та інших держав. Голова СУРу депутат Микола-Мирослав
Петрецький підкреслив у своїй промові важливість цього фестивалю
для українців. Особлива частина фестивалю були виступи художніх
колективів та ансамблів з Румунії та України, Угорщини та
Республіки Молдова. Виступаючі вразили високим рівнем майстерності виконання
колядок. Важливе значення має не лише музична сторона, але і спосіб
яким виразно представляє текст та емоції. Всі художні колективи та
ансамблі, які виступали заслуговують високої оцінки. Дякуємо організаторам
Філії Марамореш СУРу, голові СУРу депутату Миколі Мирославу-Петрецькому за
високий рівень організації фестивалю. Особливо хочеться подякувати румунській
владі, уряду Румунії за сприяння та забезпечення належних умов для проведення XХXI-ий Міжнародного фестивалю колядок та зимових обрядів українців.»
Секретар Сатумарської філії СУРу та заступник голови сурівської місцевої
організації Мікули Іван Бумбар, який керує ансамблем «Голоси Мікули» та дитячим
гуртом «Мікулянка» розповів про участь у фестивалі: «Ми брали участь у
фестивалі колядок у місті Сігету Мармацієй, який відбувся 13 січня напередодні
Нового року за старим обрядом. Взяли участь гурти «Голоси Мікули» та
«Мікулянка», які виступили з наступними колядками: «По всьому світі стала
новина», «Радуйтеся всі люди» та «Небо і земля». Я підготовляю вокально-інструментальний гурт Голоси Мікули вже три роки й стараюся вивчати їх колядки, пісні
та українську мову. Для нас велика честь брати участь у цьому фестивалі й стараємося показати як українці Мікули і Сату Маре зберігають свої традиції та звичаї. Для
нас цей фестиваль має велике значення, тому що є візитною карткою
СУРу і показує що ми українці, де б не проживали
тримаємо до наших звичаїв, до нашої рідної мови. Я хочу поздоровити
організаторів цього фестивалю, Марамороську філію СУРу, тому що фестиваль
відбувся на високому рівні, збираючи всіх українців з Румунії й не лише. Були
колективи з України, Республіки Молдова, Угорщини і це показує, що ми всі любимо
нашу гарну традицію та мову і будемо постійно брати участь у заходах СУРу , тому що вони нас об’єднують.»
