Конкурс “Історія і традиції українців”
1-2 квітня у Національному коледжі ім. М.Емінеску в місті Сучава, відбувся конкурс Історія і традиції українців. У конкурсі взяли участь понад 150 учнів, дошкільнят та вчителів із чотирьох повітів: Марамурешу, Тімішу, Ботошан та Сучави.
Христина Штірбець, 01.09.2016, 10:02
1-2 квітня у Національному коледжі імені Міхая Емінеску в місті Сучава, відбувся конкурс Історія і традиції українців. У конкурсі взяли участь понад 150 учнів, дошкільнята та вчителі із чотирьох повітів: Марамурешу, Тімішу, Ботошан та Сучави, які представили або надіслали поштою цікаві есе та фотографії, виконали пісні, танці та представили коротенькі вистави про великодні традиції та обряди, такі як: Шуткова неділя, великодні ігри, а також про різдвяні традиції: Вифлеєм, колядування та не востаннє весільні звичаї, яких вони успадкували від своїх дідів та прадідів.
Учні розповіли й про різні українські символи: калину, рушник, вінок, вишивку, писанки та про народний одяг. Вперше був влаштований майстер-клас із розпису писанок, координатором будучи Єлизавета Саучук із школи села Палтін Сучавського повіту. Вчителька Марія Папарига із села Вишавська Долина Марамуреського повіту із своїми учнями представили великодні ігри, учні із села Вишня Рівна, координовані Джетою Петрецькою представили гарні українські танці. Учні із села Шербіців під керівництвом вчительки Аліни Мазуряк представили виставу «Різдвяний вертеп», гурт Гуцулка із Бродини Сучавського повіту виступили із гуцульськими танцями, сучавський гурт «Вишивка» із народним українським танцем, учні Школи Балківці, під керівництвом вчительки Анки Штюбяну виконали давні українські пісні, а дошкільнята із села Вишавська Долина Марамуреського повіту, під керівництвом виховательки Нарциси Греченюк, представили звичай: запрошення на весілля.
Метою конкурсу було збереження етнічної та культурної ідентичності української меншини, заохочення молоді до вивчення традицій своїх батьків та дідів, заохочення їх писати есе про традиції та обряди специфічні їхньому селу, місту або повіту. Конкурс мав три розділи: есе, фотографія та представлення звичаїв рідної місцевості. Всі учні отримали диплом за участь, а найкращі есе, фотографії та виконання були премійовані. Конкурс завершився артистичною програмою. Виступили гурт «Надія» з Келіменешть-Купаренку під керівництвом Лоредана Миндріштяну та учениця Йоана Корнічук. Конкурс був організований за фінансове сприяння Міністерства освіти та Союзу українців Румунії, – ствердила ініціатор цього конкурсу вчителька Лучія Мігок, яка викладає українську мову в коледжі імені Міхая Емінеску.
Анка Штюбяну, учителька української мови в селі Балківці Сучавського повіту розповіла про участь своїх учнів у конкурсі: «Конкурс Історія і традиції українців це прекрасна ініціатива організаторів, оскільки надає можливість учням учасникам краще пізнавати власне походження, культуру власного народу і прищепити у душі молодого покоління почуття любові і поваги до свого рідного. Восьмирічна школа Балківці взяла участь у всіх трьох розділах, де учні отримали гарні результати. У розділі «Фотографія» учень сьомого класу Едуард Найда був нагороджений першою премією, у розділі «есе» учениця сьомого класу Емануела Нікіфорюк отримала другу премію із роботою «Народний костюм із села Балківці. У розділі «представлення звичаїв рідної місцевості» учениці четвертого класу Ана Шойман та Анастасія Гоменюк отримали третє місце виконуючи давні пісні із рідного села. Конкурс пройшов гарно та коректно для всіх учасників. Ми мали нагоду милуватися народними душевними скарбами із різних місцевостей, де проживає українська меншина та усвідомити, які гарні наші традиції та звичаї. Наші учні мали нагоду побачити виступи учасників із різних регіонів держави та поспілкуватися із ними. Також для учнів був приємним сюрпризом той факт, що вони отримали грошові нагороди і від Міністерства освіти, крім тих отриманих з боку Союзу Українців Румунії. На мою думку такого роду конкурс є головним кроком по збереженню рідної мови.»
Нарциса Греченюк, вихователька у селі Вишавська Долина Марамуреського повіту поділилася своїми враженнями від участі у конкурсі Історія і традиції українців: «Спочатку ми надіслали фотографії та есе на тему «Шануємо наші скарби у дитячому садку», в якому ми розповіли як ми шануємо скарби наших предків, як можна зберігати їх починаючи ще із раннього віку та що це можна робити навіть граючись у дитячому садку. Ми представили в конкурсі звичай «запрошення на весілля». У нашому селі збереглися гарні звичаї і традиції. Після Великоднього посту, в селі починаються весілля, а на весілля у нашому селі запрошується все село. Дружки та дружби разом із нареченою та нареченим ходять від хати до хати запрошуючи людей на весілля. Цей звичай наші діточки представили на конкурсі в Сучаві, хоча їм лише 4-5 років. Вони виступили дуже гарно і отримали першу премію. Ми представили також і народні костюми, щоб показати і ношу нашого села. Дружби мали на голові капелюхи прикрашені пахучим розмарином та квіточками, а в руках тримали топірець прикрашений домашнім калачем і вишитими хустинками, дружки мали на голові віночки, носили вишиті сороки та спідниці. Для того, щоб відрізнити наречену від дружки, вона тримала в руці прив’язною червоною ниточкою домашній калачик. Ми дуже вдячні організаторам за такий цікавий корисний конкурс за теплий прийом за подарунки, які наші діти отримали. У нас була нагода познайомитися із різними традиціями та звичаями повіту Сучава, зокрема звичаєм розпису писанок. Ми бачили, як малі діти вміють так гарно розписувати писанки і ми переконані, що цей звичай збережеться. Дуже добре, що у конкурсі мали нагоду брати участь і дошкільники, тому що ще з раннього віку ми можемо прищепити їм цю любов та повагу до всього рідного. Я рада, що діти із нашого села мали можливість відчути, побачити та зрозуміти красу українського народу і глибше усвідомлювати духовні надбання та культурну спадщину. Такого роду конкурс має і значний емоційний вплив на діти, зачіпає найтонші струни серця. Діти були дуже щасливі і задоволені, тому що й подорож до Сучави була цікавою. Коли повернулися додому вони із задоволенням розповіли своїм колегам по групі як гарно провели час, що пізнали інших дітей, інші звичаї і як було цікаво все для них. Сподіваємось, що і наступного року ми візьмемо участь у цьому конкурсі.»
