Дні української культури в Бухаресті
Комітет Бухарестської філії СУР провів 25-27 червня 2022 року захід «Дні української культури», який об'єднав українських письменників та журналістів, румунських поетів та акторів, членів СУР, а також українських переселенців.
Христина Штірбець, 11.08.2022, 08:11
Комітет Бухарестської філії
Союзу українців Румунії провів 25-27 червня 2022 року в приміщенні
Бухарестської філії захід «Дні української культури», який об’єднав українських письменників та журналістів, румунських поетів та акторів, членів СУР, а також українських переселенців.
На відкритті заходу, 25
червня, привітальними словами до присутніх звернулися голова
Бухарестської філії, ведучий культурного заходу, письменник Михайло Трайста та перший заступник голови Союзу українців Румунії Богдан Мойсей. Голова Бухарестської філії
СУР Михайло Трайста сказав, що головна мета заходу було бажання представити зокрема
румунській публіці та українським біженцям діяльність Союзу українців Румунії у
галузі культури.
Перший заступник голови
Союзу українців Румунії Богдан Мойсей передав вітання голови СУР, депутата
Миколи-Мирослава Петрецького та членів Ради СУР та ствердив, що культура так
само як мова, традиції та звичаї, є складовою частиною кожної нації. Ми як
українці можемо стверджувати, що гордимося нашою культурою. Союз українців
Румунії видає газети «Вільне слово», «Український вісник», журнали «Наш голос»
та дитячий «Дзвоник» українською мовою, газету «Український кур’єр» та журнал
«Українські відлуння» румунською мовою. Також надіємось, що незабаром появиться сьоме
видання. У Румунії є чимало українських письменників, cеред яких Михайло Трайста,
якого люблять і цінують українці та румуни. Союз українців Румунії
складається вже з 13 філій, оскільки недавно була заснована Бігорська філія.
Так само під егідою СУР діють культурні ансамблі, які виступають в державі та
за кордоном. У Планій культурних подій СУРу кожного року заплановані понад
350 культурних подій. Наш обов’язок є щоб зберігати нашу культуру і традиції та передавати їх далі наступним поколінням», – додав Богдан Мойсей.
Серед почесних гостей був професор
Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Володимир
Антофійчук, який говорив про давню культуру Трипілля: «Якщо
говорити, наприклад, про культуру українську, то я скажу про те, що її витоки сягають
ще незапам’ятних часів, це тисячоліття тому, і я схильний до тієї теорії науковців,
що українці мають багато спільного із тими племенами, може навіть й народ, який
жив 4000-5000 років тому, це так звана Трипільська культура. Вона мала дуже
широкий простір від села Трипілля центральної частини України аж до тих поселень,
які румунські історики називають культуру Кукутень. І справді, якщо ми
подивимось на чисто побутову культуру, то там є багато спільного скажімо у
манері будівництва житлових будинків, у орнаментів представлених на вишивках. Коли
ми порівнюємо вишивки українські та румунські то є дуже багато спільного в орнаментиці, або в писанкарстві та в інші. Я звичайно не маю наміру говорити про те, що
українці Румунії пішли від спільного кореня, але культура вироблялася на певні
частині й наступні покоління брали щось кращого від того і потім вдосконалювали його. У такий спосіб ця культура розгорталася.»
Захід продовжився презентацією книги Михайла Трайсти «Українці та росіяни.
Імагологічні аспекти», конкурсом з публікою: «Наскільки пізнаємо українську
культуру?», презентацією щомісячної періодичної преси Союзу українців Румунії, яка відображає непереможне бажання зберегти свою самобутність, мову, звичаї,
культуру. Головна редакторка літературного журналу «Наш голос» пані Ірина Мойсей ствердила: «Вже
від самої назви журналу його основна ціль є література українських письменників
Румунії й це є пріоритетом. На жаль, мабуть як в кожній публікації у нас є і
свої проблеми особливо в останні роки, ми часто біткаємось, що немає нових
авторів, немає нових письменників, нових критиків. Часто у журналів ми оголошуємо конкурси,
пошук нових талантів. Вони то з’являються, то відтягаються. Ми сподіваємось що надалі будемо тримати наш рівень і нестимемо українське слово до читача. Також
при такій нагоді я хочу ще раз привітати пана Антофійчука, який є нашим дуже
надійним нашим співпрацівником, який дуже глибоко досліджує і спостерігає за
літературними процесами в Румунії, який уважно
аналізує їх, що висвітлюється на сторінках журналу «Наш голос». Хочеться й чимось похвалитися. Хвалитися нам дійсно є чим: є у нас хороші автори, є періоди піднесення,
є й періоди можливо слабші трошки. Але ми всі стараємося, повірте всі
редакції докладають максимум зусиль щоби тримати на високому рівні публікації.
Ми дійсно отримуємо схвальні відгуки, отримує і критику. Ми сприймаємо критику нормально конструктивну,
ми уважно слухаємо, погоджуємось або контраргументуємо. Будемо старатися й надалі докладати всіх зусиль. Запрошуємо до співпраці, головно, молодь. Чекаємо з
нетерпінням, молодь щоби приходила до
нас, тому що треба комусь передавати всю цю справу, треба когось готувати до
цієї справи і продовжувати її, тому що ми маємо такий скарб, який ми можемо
ділитися зі світом. Я сподіваюся, що наша праця має і буде мати і далі відгуки хороші. І дуже дякую всім, хто співпрацює з нами, хто докладає пліч-о-плічі зусиль до цієї роботи і сподіваюся, що настане нова хвиля піднесення.»
Союз українців Румунії у червні почав видавати новий дитячий журнал «Бджілка», щомісячне видання українською мовою, адресоване як дітям, так і батькам та педагогам. Деталі подає пані
Ірина Мойсей: «На нього ми покладаємо дуже великі надії. Чому? Тому що це
видання розраховане на дуже маленьких дітей, на дошкільнят. Аналізуючи ситуацію,
і мовну в тому числі, ми дійшли висновку, що починати треба з рівня набагато
меншого ніж школи, дітям треба доносити рідне слово, любов до рідного слова, до
його звучання з самого раннього дитинства. Цей журнал задуманий для дошкільнят.
Він планується дуже кольоровим, дуже барвистим, насиченим іграми, поезіями,
віршиками, піснями, і таким чином ми будемо дуже старатися маленьких дітей привчати
до звучання гарного, милозвучного українського слова. Коли вони вже будуть йти
до школи вони будуть підготовлені у певній мірі до іншого помічника «Дзвоника»,
а далі сподіваємося і вже до наших
публікацій, орієнтованих на юнацтво і старших українців.»
Присутні мали можливість також відвідати виставку карикатури «Як бачать
художники світу Тараса Шевченка», слухати музично-поетичний концерт, дивитись
українське кіно та скуштувати українські страви. У неділю, 26 червня, відбулося Богослужіння в Бухарестській Українській
Православній Церкві імені Петра Могили, після чого в осередку Бухарестської
філії «Дні української культури» продовжилися презентацією книг у перекладі з
української мови, конкурсом «Кращий декламатор української поезії в перекладі
румунською мовою» та музично-поетичним концертом. Завершився культурний захід у
понеділок, 27 червня, конференцією «Література українців Румунії».
На культурному заході було чимало румунів, друзів етнічних українців
Румунії, серед них актриса Магда Бическу, яка поділилася своїми
враженнями: «Були дні, сповнені культурного розмаїття, починаючи від найважливіших
представників класичної до сучасної української літератури. Ми ознайомилися з українською
музикою через значущих її представників,
насолоджувались переглядом графічної виставки про Тараса Шевченка, скуштували традиційні українські страви. Був музично-поетичний момент, ми збагатили свої знання,
взявши участь у двох цікавих конкурсах: конкурс про українську історію та культуру та конкурс декламування української
поезії в перекладі румунською мовою. Обидва конкурси були дуже добре сприйняті
глядачами. Переможці отримали книги та дипломи. Дні української культури були насиченими та
винятковими. Я багато чого навчилася та дізналася нового. Я зустріла дуже талановитих людей. Дякую
за запрошення, і я сподіваюся, що ці заходи далі будуть організуватися, оскільки вони приносять
додаткову цінність усім учасникам. Вітаю всіх та бажаю їм подальших успіхів!»
Серед артистів, які виступили на музично-поетичному концерті був і вчитель
Петро Шойман, керівник Балківецького ансамблю «Козачок», який ствердив: «Я
зустрівся з чудовими людьми. Була дуже цікава подія для всіх тих, хто брав
участь. Хочу подякувати панові Михайлу Трайсті за запрошення та СУР. Я сподіваюся,
що такі гарні події будуть організовані й
в інших регіонах Румунії там, де живуть українці. Я дуже радий коли українська
пісня та поезія є в душах всіх українців Румунії. Я дуже радий, що мав
можливість співати рідною українською мовою, тому що я дуже люблю співати
українські пісні.»
