Відзначення 209-ої річниці з дня народження Т. Шевченка у Клуж-Напоці
Культурно-науковий захід «209 років від дня народження поета Т. Г. Шевченка», організований Клузькою філією Союзу українців Румунії у співпраці з відділом української мови та літератури при університеті імені Бабеша-Бойоя, відбувся цього року 11 березня.
România Internațional, 30.03.2023, 08:17
Перший весняний місяць в українців асоціюється не
тільки з радістю повернення довгоочікуваного весняного потепління. Для нас
перша половина березня багата урочистостями, присвяченими Тарасу Григоровичу
Шевченку (1814-1861) – генію та пророку українського народу, народному поетові
й талановитому митцю, великому патріотові та одному з найбільших борців за
волю. Культурно-науковий захід «209 років від дня народження поета Т. Г.
Шевченка», організований Клузькою філією Союзу українців Румунії у
співпраці з відділом української мови та літератури при місцевому університеті
імені Бабеша-Бойоя, відбувся цього року 11 березня. У ньому взяли участь
представники української громади та гості події, викладачі університету та
студенти, а також українці нової хвилі стихійного переселення, спричиненого
військовими діями на території України. Організатори – викладачі Гербіл – і на
цей раз у властивому їм стилі вдало поєднали різні за формою та змістом
виступи: презентації наукових робіт про життя і творчість Кобзаря та майстерні
виконання його творів у віршованій та пісенній формах. У вступному слові голова
Клузької філії Союзу українців Румунії пан І.Гербіл зазначив:
«Традиційно в березні в Румунії вшановується пам’ять Т.Г.Шевченка – видатного
українського поета, письменника, художника …, культурно-громадського діяча
зокрема в місцях компактного проживання української громади за підтримки Союзу
українців Румунії. …Клузька філія СУР уперше організувала захід, присвячений
Шевченкові, в 2011 році і відтоді безперервно, кожного року в березні проходять
такі заходи.»
Першою цього разу була
робота на тему: «Біографічний нарис про Тараса Григоровича Шевченка», яку було
зачитано секретаркою клузького комітету СУР Світланою Онужик. Свій виступ вона
розпочала словами П. Куліша, який вважав, що творчість Шевченка «запалила те
поетичне світло, при якім стало видно по всій Україні, куди… кожен мусить
простувати». В роботі доповідачка коротко нагадала про ключові моменти в житті
Тараса Григоровича, які мали неабиякий вплив на його формування і творчість.
Після визволення 24 річного юнака з кріпацтва, його шлях перетинають успіхи і
досягнення: навчання в Петербурзької академії мистецтв, видання першої
поетичної збірки «Кобзар», нагородження третьою срібною медаллю 2-го ступеня за
картину «Циганка-ворожка» тощо. «Упродовж 1843-1845 рр. Шевченко здійснив першу
подорож в Україну,» – виділила дівчина. «Вона здійснила переворот у світогляді
письменника. На зміну романтиці приходить драматичне усвідомлення національного
самозабуття й самознищення», що знаходить своє відображення у творах того
періоду. Після другої подорожі до України 1847 року, Шевченкова доля зазнає
драматичного повороту – його заарештували, ув’язнили, засудили та відіслали на
10 років у заслання в каземати. Але і в цей період, як і після звільнення, і до
самої смерті Тарас Григорович продовжує творити в прозі, поезії та живописі.
«Як драматург і прозаїк, автор повістей у дусі просвітницького реалізму,
Шевченко естетично удосконалював жанри, надаючи їм гуманного змістового наповнення.
Як поет, лірик і епік уводив українську літературу в коло світових, удосконалив
віршування, виробив високий стиль, спричинився до усталення норм літературної
мови,» – підкреслила колишня студентка на завершення.
«Моя доповідь
грунтується на вивченні творчості Шевченка, а саме так званого «золотого
періоду» в творчості нашого національного поета – періоду створення
збірки Три літа,» – розпочала свій виступ «Період Трьох літ
(1843-1845) у творчості Тараса Шевченка» лектор д-р. філ. наук Міхаела Гербіл.
Крім загального введення в хронологічні передумови до створення цієї збірки,
викладачка зупинилася на тематиці та особливостях декількох відомих поетичних
шедеврів Шевченка. Йшлося про такі значимі твори як поеми «Сон», «Єретик»,
«Кавказ», «Наймичка», «Великий льох», «Давидові псалми»; послання «І мертвим, і
живим, і ненародженим…». «Збірка «Три літа», яка з’явилася в процесі еволюції
настроїв Тараса Шевченка, засвідчила, що сентиментальні та романтичні мотиви
полишили поета. «Не плачу й не співаю, а вию совою», – так пише він в
однойменному вірші,» – охарактеризувала доповідачка настрої та характер усієї
збірки. В своїх роботах цього періоду Т. Г. Шевченко висловлює і своє
«найсокровенніше бажання, мрію його життя – порвати кайдани, вибороти волю», що
перекликаються з мріями не одного покоління українців, і не тільки, протягом
вже більше двох століть, а також роблять митця близьким та зрозумілим і
сьогоднішнім воїнам-захисникам.
Презентацію в форматі
PowerPoint «Про пам’ятники Т.Шевченку» запропонував усім присутнім доцент, д-р.
філ. наук, пан І.Гербіл. «Найбільша в світі кількість монументів, встановлена
діячеві культури, є пам’ятники Т. Г. Шевченкові,» – зауважив голова Клузької
філії Союзу українців Румунії. Йшлося про пам’ятники в Україні та поза її
межами, але особливу увагу було зосереджено на шести пам’ятниках, які
встановлено протягом часу на території Румунії: у Бухаресті (1952, 1998),
Негостині (2005), Сату-Маре (2009), Тульчі (2011), Лугожі (2015), Сіґету
Мармацієй (2016). «Румунія є другою після України країною за кількістю
пам’ятників, зведених великому Кобзареві,» – підсумував доповідач.
В концертній програмі
цього заходу, яка складалася виключно з віршованих творів славетного
українського поета та пісень на його слова, взяли участь представники української
громади, які приїхали в Клуж-Напоку через загрозу їхньому життю, що спричинила
загарбницька війна Росії. Виступ розпочала сім’я Туткевич, яка
підготувала «невеличку програму за творами Тараса Шевченка». У їхньому
витонченому виконанні прозвучали уривки з поем та пісні «Тече вода з-під
явора», «Встала весна», «Ой, діброво», «Зоре моя вечірняя», «Нащо мені чорні
брови». За майстерним, експресивним цитуванням трьох уривків віршів у
виконанні харків’янина Олексія Астафієва, виступили учениці початкових класів
Валентина Боровяк та Віра і Марія Передерій, які «тільки починають своє
знайомство з творчістю такої постаті як Т. Г. Шевченко». Далі пісню «Зоре моя
вечірняя», покладену на музику Бетховена, виконала комунікейшн офіс-менеджер та
вчитель англійської мови в середніх/старших класах проєкту UA Child Education
Hub – освітній проєкт для українських дітей – Ганна Лісіцина. Її
колега по роботі, а також співачка і акторка Наталія Шевцова заспівала чутливу
пісню «Ой тумане». Анастасія Шовтюк, Олександра Кочегарова, Надія Волга – члени
новоствореного гурту Meeting Point, що діє при асоціації Phoneo, під
керівництвом Юлії Скальської з Одеси – душевно і чутливо продекларували
декілька віршів. А Катерині Турчин вдалося заворожити публіку театральним
виконанням вірша «Минають дні, минають ночі». На завершення концертної програми
у неперевершеному виконанні меццо-сопрано Національної опери в Клуж-Напоці
українського походження Лізи Кадельник пролунала пісня «Реве та стогне Дніпр
широкий», яку вже давно вважають своєрідним гімном українців.
Під враженням від події,
пані Раїса Бужак з Чернівців зачитала присутнім шість віршованих
уривків-звернень до сьогоднішнього покоління, які дослідники виділяють у
творчості Шевченка, і які не втратили своєї актуальності. До таких належать
слова нашого пророка дітям, переселенцям, воїнам, вчителям, окупантам, «і
мертвим, і живим». На її погляд, всім нам було б добре прислухатися до цих
побажань і настанов великого українського мислителя. Вони допоможуть правильно
скерувати свої сьогоднішні цілі, наші зусилля і практичну допомогу в
протистоянні українського народу російським загарбникам. Підбиваючи підсумки,
вона слушно наголосила наприкінці: «Сьогодні це чудове свято, присвячене
геніальному Кобзареві, є нашим вкладом у звільнення України, в її майбутнє
існування і процвітання».
(Авторка: Ольга Сенишин)
