Відзначення 152-ї річниці з дня народження Ольги Кобилянської
27 листопада у містечку Гура-Гуморулуй (північ Румунії), де народилась видатна українська письменниця Ольга Кобилянська, відбулись заходи присвячені 152-ій річниці від її народження.
Христина Штірбець, 10.12.2015, 10:13
27 листопада у містечку Гура-Гуморулуй (північ Румунії), де народилась видатна українська письменниця Ольга Кобилянська, відбулись заходи присвячені 152-ій річниці від її народження. Вже стало традицією відзначати це свято біля погруддя письменниці, що знаходиться серед маленького скверу в центральній зоні міста. До скверика із погруддям письменниці через гарні дерев’яні ворота, при вході до парку імені Ольги Кобилянської, прийшли віддати пошану письменниці представники Союзу українців Румунії, місцевої влади, гості з України, зокрема делегація Глибоччини у складі селищного голови Григорія Ванзуряка, депутатів районної та селищної рад Георгія Шкробанця і Володимира Чоботаря, Острицького сільського голови Василя Цуркана, а також голови райради міста Резіна Елеонори Гріур з Республіки Молдова.
Відкрив урочистості мер Гура-Гуморулуй Маріус Урсачук, прозвучали Державні Гімни України та Румунії, собор священиків відправив панахиду українською та румунською мовами на честь Ольги Кобилянської, а до її пам’ятника були покладені корзини із квітами. Із привітальними словами виступили голова Сучавської філії Союзу українців Румунії Ілля Савчук, радник з питань національних меншин Сучавської префектури Міхай Міхаєску, перший заступник сучавської філії СуР-у Іван Боднар, Глибоцький голова об’єднаної селищної територіальної громади Григорій Ванзуряк, депутат парламенту Румунії Раду Суружіу. Особи, які виступили з промовами, наголосили на тому, що Ольга Кобилянська своєю творчістю зробила великий внесок не тільки в українську, а й світову літературу, була містком єднання та розвитку дружби між Румунією та Україною.
Ідея встановлення символічних дерев’яних Воріт українсько-румунської дружби при вході до парку імені Ольги Кобилянської належить першому заступнику Сучавської філії СуР-у Івану Боднару, який був присутній на урочистих заходах та поділився з нами своїми думками: Ці ворота мають не лише архітектурне значення для міста, а вони об’єднюють два сусідні народи. У моєму виступі я сказав, що ці ворота символізують вхід України до Європи. Я хочу відмітити, що це стало можливим завдяки тим людям, які зробили серйозний внесок для спорудження цих воріт. Тут йде мова про художника Раду Берча, представників Генерального консульства України у місті Сучава та мера міста Гура-Гуморулуй Маріуса Урсачука, який щороку допомагає нам українцям гарно відсвяткувати письменницю, яка багато боролася за права жінок та захист природи. Я хочу підкреслити також, що хоча Генеральне консульство України у Сучаві припинило минулого року свою діяльність, на наші заходи прибувають делегації з України, від Чернівецького Університету імені Юрія Федьковича, а цього року з Глибоцького району, а це є на користь єдності між Румунією та Україною. Для нас українців, котрі живемо у Румунії, це має велике значення для того щоб ми оцінювали нашу культуру, наші звичаї та наших культурних діячів, які вже стали спільними культурними діячами двох народів.
Гості взяли участь й у заходах присвячених святкуванню 525-річчю міста Гура-Гуморулуй, в тому числі у відкритті нумізматичної експозиції періоду правління Штефана Великого, меморіальних дошок на приміщенні міського музею побуту та народних звичаїв відомим уродженцям Гура-Гуморулуй, серед викарбуваних імен на ній також Ольги Кобилянської, і всіх губернаторів Буковинського краю Румунії. На урочистому прийомі мер Гура-Гуморулуй Маріус Урсачук вручив Григорію Ванзуряку та депутату Глибоцької райради Георгію Шкробанцю пам’ятні медалі та дипломи. У свою чергу Григорій Ванзуряк вручив меру пам’ятний подарунок, а представникам Союзу українців Румунії передав бібліотечку українських книг від начальника управління культури Чернівецької облдержадміністрації Віри Китайгородської та жителів села Червона Діброва.
Ольга Кобилянська народилася 27 листопада 1863 року в місті Гура-Гуморулуй Сучавського повіту. Українська письменниця, учасниця феміністичного руху на Буковині жила в селі Димка (нині Глибоцького району), а з 1891 року в Чернівцях. Автор великої кількості прозових творів, найвідоміші з яких повість Царівна, Земля, В неділю рано зілля копала, Юда, Вовчиха, Апостол черні та багато інших. Писала німецькою і українською мовою. Померла 1942 року, похована в Чернівцях. Слід нагадати, що вистава румунською мовою Царівна за однойменною повістю Ольги Кобилянської, яку написав чернівецький драматург Василь Довгий, у перекладі письменника Івана Кідещука з Негостини, зіграна минулого року акторами Ботошанського театру ім. Міхая Емінеску, користувалася великим успіхом, як в Румунії, так в Україні.
