У Клужі вшанували Івана Франка
Важливість постаті Іавна Франка для розвитку української державності та української культури є безумовною.
România Internațional, 06.12.2016, 09:02
Упродовж 2016 року відбулося чимало культурних заходів, спрямованих на вшанування пам’яті цієї знакової
постаті вітчизняної та світової історії й культури, а також з нагоди
відзначення пам’ятних дат: 160-річчя
від дня народження та 100-річчя від дня смерті. Іван Якович Франко – поет, прозаїк, драматург, талановитий
перекладач світової літератури, багатогранний вчений – теоретик, історик,
фольклорист, етнограф, філософ
(доктор філософських наук), соціолог, економіст, журналіст;
громадсько-політичний діяч. Для світової культури він багато зробив як
теоретик-аналітик, що «побачив за поодинокими фактами літературного життя певні
тенденції». Він увійшов в історію світової літератури і як учений-публіцист,
літературний критик і видавець, і як
організатор передового літературного руху на Україні кінця XIX – початку XX ст.
Цей мислитель зробив величезний внесок в культуру, літературу та моральний
розвиток українців.
Важливість постаті І.
Я. Франка для розвитку української державності та української культури є
безумовною. З поваги до історії та для виховання почуття гордості і патріотизму
,популяризації його
літературної, публіцистичної, наукової спадщини організатори і лідери Клузької
української громади – доктори лектори
Іван та Міхаела Гербіль, голова молодіжної організації СУР-у пан Лівіу Романюк
– присвятили листопадову зустріч цій геніальній людині і творцю. СУР має намір встановити бюст Івану Яковичу саме у Клужі.
В першу чергу
організаторами було перераховано найбільші та найцікавіші досягнення
І.Я.Франка.Своєю
художньою творчістю, науковими публіцистичними працями, перекладами Франко боровся
за розквіт реалістичної народної української літератури. Його творчий доробок
міг би скласти 100 томів. Найповніший бібліографічний показник творів Івана
Франка містить понад 6 тисяч назв – художніх, публіцистичних творів, наукових
досліджень, численних перекладів чи не з усіх літератур і мов світу, величезну
кількість рецензій, статей, оглядів, відгуків на більшість загальнокультурних
тем. Його твори перекладено багатьма мовами світу. Крім української, він писав
польською, німецькою та іншими мовами. Окремі Франкові поезії покладено на
музику, деякі прозові твори екранізовано й інсценізовано. І.Я.Франко був
номінований на здобуття Нобелівської премії з літератури у 1916 році, але
смерть письменника завадила цій історичній події.
Перша доповідь:«Новаторський характер лірики
Івана Франка» була зачитана
першокурсницею Біанкою Бочкорек. Автор звернула увагу на періодизацію поетичної
спадщини Франка, головні аспекти поетики,художню своєрідність та особливості образного світу,
своєрідну авторську ритміку поезій,жанри його лірики та основні принципи оновлення і
трансформації Франком ліричних жанрів;
підкреслила роль і значення лірики Франка в українській поезії
та її місце в історії світової літератури. Взагалі твори Франка відзначаються
різноманітністю художніх форм: новели, оповідання, повісті, поезії, поеми,
драми. Ще за життя Франко побачив 10 книг своїх віршів, до складу яких увійшло
понад 500 окремих творів. Серед них близько 50-ти – поем. Окрім того, Франко -
автор своєрідних антологій поетичних переспівів-варіацій. При такій кількості
та різноманітті тільки ліричного наслідку його вивчення та осмислення ще не завершено.
Те ж саме можна
віднести і до перекладацької діяльності Івана Яковича. Цілком закономірно, що в
центрі уваги Франка не тільки український народ, характер і доля різних
поколінь та літературних традицій України. Його завжди глибоко цікавила історія
і доля людства, вивчення історичних і культурних надбань народів з усіх частин
світу. А відтак Франко мав велике
бажання зробити здобутки світової
культури частиною української. Сьогодні ми маємо можливість насолоджуватися
чудовими франковими перекладами творів народів стародавнього Сходу,
староарабської поезії, староіндійських поетичних пам’яток, старокитайських
пісень та давньоєврейської книги Іова.
Велике місце в його перекладах займає антична поезія, твори грецьких поетів,
інших класиків зарубіжжя та, звичайно ж, сучасників Франка – письменників з Німеччини, Польщі, Росії,
Франції, Чехії та інших.Про все це захоплено розповіла нам першокурсниця
Сара-Марта Дяк у своїй роботі:
«Перекладацька діяльність Івана Я. Франка».
Підраховано, що за
обсягом перекладених творів народів світу різного часу і епох Франко не має
рівного собі перекладача в жодній літературі. Письменник переклав українською
мовою твори близько 200 авторів із 14 мов та 37 національних літератур (частину
з них, щоправда, – за посeредництвом німецької мови). Ця титанічна праця
Франка-перекладача надала доступ до творів світової літератури широким масам,
що відіграло велику роль у розвитку української літератури і української національної культури.
В документальній кінострічці, проглянутій
пізніше, йшлося про життєвий шлях цієї видатної постаті, його становлення як
людини і особистості. Було коротко оглянуто основні віхи напруженого творчого
життя письменника, його колосальну суспільно-громадську діяльність.Вражають масштаби інтересів,
творчих шукань, ідейно-естетичних відкриттів великого українця. Цікаво відкрити
таланти І.Франка в різних напрямках.Його праці з народознавчої тематики, за деякими
твердженнями, складають не менше третини всієї його спадщини. Вже широко
відомий факт наявності Франкових
численних вагомих наукових праць з історії та теорії літератури, літературної
критики, мовознавства, ґрунтовних мистецтвознавчих студій із теорії та історії
українського і світового театру, у вивченні історії Галичини, зокрема,
Прикарпаття. Та мало хто знає, що Франко мав навіть власні підручники з
економіки.
Франка вважають
запальним, але цілеспрямованим.Він був завжди в пошані за вміння «широко мислити,
заобрійно бачити». Його любила і підтримувала родина, йому ніколи не бракувало
друзів, захоплених послідовників.Був правдивим авторитетом для молодого покоління не
тільки Галичини; його погляди і ідеї назавжди змінили ментальність не одного
покоління. А його твори мали по-справжньому світовий резонанс. Та в той же час
Івана Яковича не минули зневага, образи, каяття, відчуження свого народу,
самотність. Його шлях – це свідомий обов’язок збагачувати і примножувати
духовні і культурні надбання рідного народу. Його шлях – це свідома
самопожертва в
ім’я духовного прозріння свого люду,боротьба за єдність держави, за свій народ.
Не менш сильне враження
справили на нас, присутніх, художня частина урочистостей. Протягом заходу
студенти та члени молодіжної групи «Жар-птиця» процитували одні з найвідоміших
творів Франка, деякі з них у перекладі на румунську. Найцікавішим був вірш
зачитаний пані лектором-доктором М.Гербіль, де автор коротко і впевнено виразив
своє життєве кредо.
Завершальною стала
робота «Іван Франко – філософ діалектик», представлена нашій увазі представником
старшого покоління викладачів і активним учасником усіх зустрічей у Клужі -
паном професором Михайлом Крамарем. Автор, як завжди, вдало розкрив сутність
Франкової діяльності у цьому напрямку. Йшлося про формування Франка як
філософа, впливи, його новаторство та заслуги. Автор зупинив нашу увагу і на
розкритті відмінностей франкового напрямку від марксистського – тема важлива і
актуальна в наші дні. Було підкреслено, що головне у філософії Франка – це
любити Батьківщину і людство. А по-франковому любити, це – «не ридати, а
здобувати». (Автор: Ольга Сенишин)
