Товарообіг між Румунією та Україною зріс до 1,5 млрд доларів

Тенденція до зростання товарообігу між Румунією та Україною продовжилась і упродовж перших семи місяців поточного року, загальний обсяг двосторонньої торгівлі станом на 31 липня досяг 1,5 млрд доларів, що на 30,5% більше, ніж за аналогічний період минулог

Василь Каптару, 02.11.2022, 10:37

Товарообіг між Румунією
та Україною зростає

Тенденція до
зростання товарообігу між Румунією та Україною продовжилась і упродовж перших семи
місяців поточного року, загальний обсяг двосторонньої торгівлі станом на 31
липня досяг 1,5 млрд доларів, що на 30,5% більше, ніж за аналогічний період
минулого року. Про це йдеться у прес-релізі Бухарестської торгово-промислової палати. Згідно з цим документом румунський експорт склав 600 млн доларів
(+33,6%), а імпорт з України 900 млн доларів (+28,6%). «Україна залишається
важливим торговельно-економічним партнером Румунії, з особливим потенціалом для
економічного співробітництва та має давню традицію у відносинах з Румунією», -
йдеться в прес-релізі.

За офіційними даними
у 2021 році двостороння торгівля зафіксувала рекордний обсяг у 2,4 мільярда
доларів, що на 40,5% більше, ніж у попередньому році (1,76 млрд доларів), зокрема
завдяки рекордному обсягу імпорту з України на суму 1,6 мільярда доларів
(+50%), тоді як експорт становив лише 800 мільйонів доларів (+25,5%) порівняно
з 2020 роком (684 млн доларів).

Румунія ремонтує
широкі залізничні колії, що пов’язують її з Україною

Це доволі хороший показник, який свідчить про збільшення темпів двосторонньої торгівлі. Після російської блокади українських портів та акваторії Чорного моря Румунія активно сприяла налагодженню нових шляхів для експорту української продукції, передусім аграрної. З самого початку війни Бухарест вживає значних заходів задля збільшення транспортування своєю територією українського зерна та зменшення загрози глобального голоду.

Щоб допомогти
Україні з експортом Міністерство транспорту Румунії у терміновому порядку здійснило ремонт ширококолійної залізниці між молдовським селом Джурджулешти та
румунським портом Галац, щоб оперативно запустити маршрут поставок з України
через Молдову до Галацу. Таким чином порти Галац на Дунаї та Констанца на
Чорному морі стали основними в регіоні портами для перевезення товарів та
сировини.

Як повідомляв міністр
транспорту Румунії Сорін Гріндяну на початку липня роботи з відновлення
залізничної гілки радянських часів, що сполучає румунський річковий порт Галац
на Дунаї з Україною були розпочаті 6 червня і завершені майже на
місяць раніше, ніж очікувалося. «‎Відтепер вантажні потяги, що йдуть з України
через Республіку Молдова, можуть розвантажувати зернові безпосередньо
в порту Галаца, без потреби перевантажувати їх на кордоні»‎, – пояснив міністр.
Він додав, що відновлення ділянки залізниці також дозволить зберігати зернові у
розташованому в порту елеваторі місткістю 25 тис. тонн

Сприяння
експорту українського зерна

Водночас усередині
вересня, на восьмому місяці повномасштабного російського вторгнення в Україну
уряди Румунії та Франції підписали угоду, яка дозволить експортувати більше
зерна з України до Європи та за її межі. Згідно з положеннями угоди Франція
надаватиме підтримку Румунії з метою підвищення ефективності експорту українського
зерна через порти Констанца, Галац і Сулінський канал, кращого оснащення пунктів
перетину кордону між Румунією та Україною для прискорення перевалки зерна, а
також аби збільшити кількість вантажних вагонів. Таким чином Румунія та Франція
розроблять «середньострокову стратегію розвитку транспортних коридорів, що
з’єднують Румунію та Україну, включно й тих, що перетинають Республіку Молдова.
Угода дозволить Україні експортувати більше зерна до Європи та країн, що
розвиваються, особливо в Середземномор’ї.

Як зазначається у заяві,
оприлюдненій нещодавно МЗС Румунії з нагоди виповнення 8 місяців агресії РФ проти України,
офіційний Бухарест продовжує брати активну участь у сприянні транспортуванню та
транзиту українського зерна на міжнародні ринки та вживати комплексних заходах
щодо розширення румунських транзитних потужностей, у тому числі логістичних
потужностей портів Констанца та Галац. Це дозволило експортувати понад 5,2 млн.
тонн українського зерна, до якого додається понад 5,5 млн. тонн іншої
української продукції. Таким чином Бухарест підтримав роботу профільних агентств
ООН, у тому числі Всесвітньої продовольчої програми, і активно сприяв
пом’якшенню впливу цієї війни на глобальну продовольчу безпеку.

Поглиблення
співпраці на Дунаї

У цьому контексті
24 жовтня президент Бухарестської торгово-промислової палати Юліу Стоклоза прийняв у столиці Румунії
делегацією з Ізмаїла «Українського Дунайського пароплавства» на чолі з
генеральним директором Дмитром Москаленком. На зустрічі також були присутні І
секретар з економічних питань Посольства України в Румунії Анна Гончарова та ІІ
секретар Олег Баліка. Юліу Стоклоза наголосив на діях солідарності Бухарестської
ТПП разом з іншими установами румунської держави, неурядовими організаціями, а
також населення Румунії з українським народом у ці важкі для України
часи. Він розповів про діяльність Бухарестської палати, представивши широкий
спектр послуг для місцевих та іноземних компаній, що сприяють розвитку економічних зав’язків
між Румунією та іншими країнами, додавши, що особлива увага приділяється
відносинам з Україною, а румунський бізнес підтримує героїчну боротьбу українського
народу проти російської агресії.

Своєю чергою Дмитро
Москаленко поділився з румунськими колегами планами з розвитку Українського
Дунайського пароплавства. Зокрема, він озвучив зацікавленість української
сторони у виявленні нових можливостей організації перевалки з річкових на
морські судна. Вже під час зустрічі румунська сторона запропонувала нову
можливість співпраці – організацію перевалочного пункту з річкових барж на
морські судна вантажопідйомністю до 32 тис тонн. З України через цей пункт можна буде експортувати олію і зерно, а з Румунії – дуже потрібні в цей складний час
українській економіці нафтопродукти. «Відстань від Ізмаїлу до Сулінського порту
значно коротша ніж до порту Констанци. Водночас є багато аспектів, які вимагають
більш глибокого опрацювання», – зазначив Дмитро Москаленко. Тому сторони домовилися
про продовження діалогу як на рівні керівництва, так і спеціалістів Сулінського
порту та Українського Дунайського пароплавства.